Мірило доброзвичайності схоже на статевий орган: у Харкові протестували проти цивільного кодексу,- ФОТО, ВІДЕО

Вдруге харківці вийшли на площу Свободи протестувати проти проєкту Цивільного кодексу, який вже пройшов перше читання. 

"15150 - це шлях в росію", "срали, мазали, писали новий ЦК", "А кодекс точно цивільний?". Численні плакати на вже відомих картонках. Другий раз поспіль у Харкові відбувається пікет проти прийняття нового цивільного кодексу. Серед протестуючих - переважно молодь, але зміни запропоновані в Раді, нагадують пікетувальники, звужують права всіх громадян. Адже цивільний кодекс це не лише про родину, невідомість ЛГБТ-людей, захист жінок, а й про майно, корупцію, свободу слова.

Цей кодекс має дуже багато проблем. Одна з них, звісно, про яку багато говорять, це поняття "доброзвичайність", яке не визначено чітко в законопроєкті і тому створює великий простір для кожного конкретного судді, щоб трактувати поняття моралі, етики, звичаїв, традицій, добра, власний розсуд, що може дуже відрізнятися в окремих інстанціях, в окремих регіонах, в окремих ситуаціях і так далі. Звісно, там є проблеми і щодо прав жінок, прав ЛГБТіК, спільноти прав людини, але також цей кодекс порушує права дітей. Цей кодекс створює ризики для свободи слова, для свободи медіа, для прав власності та корупції, але також він посилює втручання держави в особисті, в сімейні стосунки, в особисті стосунки. Він визначає, коли двоє дорослих дієздатних людей мають розлучатися чи не мають розлучатися, скільки їм треба часу на те, щоб знайти якусь спільну мову, дійти згоди.При цьому іншим дорослим людям, наприклад, ЛГБТіК людям, він не дає змоги виявити власну якусь волю і, наприклад, створити сім'ю навіть в своєму обмеженому правовому сенсі, обмеженому сенсі, як існує в Україні зараз, наприклад, через суд, зазначає психологиня, учасниця пікету Анастасія Ангелова

Ми сьогодні вийшли, аби заявити про свої права, аби показати, що харків'яни проти нового цивільного кодексу. Адже він, новий цивільний кодекс, суттєво обмежує права жінок. Він обмежує і стирає повністю ЛГБТ-людей. Він збільшує ризики для корупції. Він збільшує ризики і дає велике поле для розкрадання української землі. Наші вимоги – це скасування у другому читанні або неголосування, або щоб наші депутати його поховали і у другому читанні не було проголосовано за цей законопроект. Попри це, мої колеги з правозахисних організацій напрацювали 95 сторінок правок, які вже були відправлені спікерами Верховної Ради Руслану Стефанчуку, - зазначив активіст Яків Рибкін

Хто і чому ініціював новий Цивільний кодекс?

Одним із головних ініціаторів нового Цивільного кодексу став Руслан Стефанчук. За словами авторів, чинний кодекс 2003 року вже не відповідає сучасним цифровим реаліям та потребує адаптації до стандартів ЄС. Новий документ має оновити приватне право, цифрові процедури та договірні норми.

Чому кодекс викликав протести?

Понад 80 громадських організацій заявили, що окремі норми можуть обмежити права людини та суперечать європейським стандартам.

Найбільше критики викликали кілька положень.

• «Доброзвичайність». Це поняття згадується більш ніж у 40 статтях. Критики вважають його надто розмитим і таким, що дозволяє судам суб’єктивно трактувати поведінку людей.
• Визначення шлюбу. Проєкт визначає шлюб лише як союз чоловіка та жінки, а фактичні сімейні відносини — лише між особами протилежної статі. Правозахисники вважають це дискримінаційним. Також забороняє усиновлення дітей одностатевими парами.
• Розлучення. Проєкт повертає обмеження на розірвання шлюбу під час вагітності та протягом року після народження дитини, а також вводить строк на примирення. На думку критиків, це може ускладнити вихід із токсичних або насильницьких стосунків.
• Свобода слова та “аморальність”. Журналісти побоюються тиску на медіа через норми про захист репутації. Також критикують розмиті формулювання про «аморальну поведінку» та «інші розлади».
• Поняття «панування». Юристи вважають нову категорію занадто нечіткою. На їхню думку, це може створити правову невизначеність у майнових, сімейних та корпоративних спорах і дати простір для суб’єктивних рішень судів.

Кодекс вже пройшов перше читання, але до другого його обіцяють допрацювати. Детальніше про спірні моменти кодексу тут.