Харків знову виходить на протест: чи ухвалять закон про НАБУ-САП депутати?

У Харкові закликають "дотиснути питання суб`єктності НАБУ і САП".

Напередодні голосування у ВР щодо незалежності антикорупційної вертикалі Харків знову вийде на акцію протесту. Про це повідомили у Харківському антикорупційному центрі.

У четвер, 31 липня Верховна Рада розгляне законопроєкт №13533, який вніс президент України Володимир Зеленський. Документ передбачає повне відновлення незалежності цих органів. 

Щоби мотивувати депутатів, містян закликали знову вийти на протест.

Будемо нагадувати депутатам, що вони мають повернути права Антикорупційному бюро та Антикорупційній прокуратурі, які самі ж і забрали, чим поставили під загрозу міжнародну допомогу Україні. Тепер їхня справа – прийняти один із поданих законопроєктів. Наша справа – пофіксити їх, наголосили у ХАЦ.

Акція відбудеться у центрі Харкова 30 липня, о 19:00. 

Напередодні активісти ХАЦ звернулись до харківських депутатів, які голосували за закон, підтримати президентський документ. Зокрема, аргументують тим, що діючий закон створив цілий ряд ризиків, які є критичними в умовах війни на виживання, зокрема:

• скасував всі досягнення щодо забезпечення належної процесуальної автономії САП та негативно вплинув на ефективність розслідувань НАБУ;
• спричинив найбільші з початку повномасштабного вторгнення протести в Києві, Харкові, Львові та десятках міст України;
• порушив міжнародні зобов’язання України перед європейськими партнерами, як у рамках візової лібералізації, так і європейської інтеграції, що викликало критику ЄС та інших партнерів України;
• вже призвів до скорочення фінансування України та загрожує подальшим скороченням у випадку його подальшого впровадження;
• надав додаткові аргументи противникам України, які послідовно виступають за зупинку допомоги Україні. 

Історія питання

22 липня Верховна рада проголосувала за законопроєкт, окремі пункти якого ліквідовують незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП та підпорядковують Генпрокуратурі:

• генеральний прокурор отримує право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ;
• генеральний прокурор може отримати доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
• генпрокурор може закрити розслідування на вимогу сторони захисту, вирішувати спори про підслідність та підписувати підозри топпосадовцям;
• скасується заборона на передачу справ НАБУ іншим правоохоронним органам. 

Це викликало обурення громадян, які вийшли на акції протеста у двох десятках міст України, зокрема у Харкові. 

Реакція ЄС

Після підписання закону міжнародні партнери висловили занепопокєність і серйозну стурбованість. Більше того - Україна дії влади підірвали довіру до її готовності проводити реформи, і держава може втратити фінансування. Програма Ukraine Facility, на яку Україна підписалася у 2023 році, передбачає виділення траншів ЄС в обмін на реформи, тому невиконання прописаних маяків буде мати серйозні наслідки.

24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду Свириденко, що призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні. Цю інформацію журналістам Економічної правди підтвердили чотири незалежні джерела в уряді, дипломатичних колах та парламенті. "Усе поставили на паузу до виправлення ситуації", – повідомило одне з них.

Ціна питання

Підпис президента Зеленського під законом про підпорядкування антикорупційної інфраструктури генеральному прокурору може коштувати державі понад 60 млрд дол. фінансування у 2025-2026 роках, зазначають експерти.

Отримання цих коштів критично важливе для того, аби держава мала змогу виконувати свої функції та фінансувати все: від виплати субсидій до обслуговування боргів, пише ЕП.

Законопроєкт президента

Під тиском громадськості та загрозою скорочення міжнародного фінансування, президент подав інший законопроєкт №13533.

Розповідаючи про новий документ журналістам, президент зазначив, що він базується на "основних принципах незалежності антикорупційних органів". Крім іншого, у ньому є норми про захист від впливу Росії.

"Мова зокрема про детектор брехні для всіх співробітників антикорупційних органів, правоохоронних органів, це і Нацполіція, і ДБР, які мають родичів з Росії або в Росії. Є пропозиція, що раз на два роки вони будуть проходити детектор. Всі правоохоронці та всі антикорупціонери повинні бути в рівних умовах", - сказав президент.

Він також запевнив, що новий документ не передбачатиме підпорядкування антикорупційних органів генеральному прокурору.

"Там є дуже важливий момент — бізнес дуже хотів, щоб були обшуки тільки через судову систему. Це норма про невідкладні обшуки. Як ідея – хороша. Але ця норма зупинила всю правоохоронну систему — не тільки НАБУ, САП, це стосувалося всіх органів. Це прибрали", - сказав Зеленський.

НАБУ та САП підтримали президентський варіант законопроєкту, тепер черга за депутатами.

Читайте: "Вже не диктатура, але все ще не прозорість": активіст про закон президента щодо НАБУ-САП

Чи підтримає Верховна Рада закон президента

Під час голосування президентського закону можуть виникнути проблеми, вважають самі депутати. Ті, хто голосував за попередній закон, можуть відчувати себе зрадженими, деякі можуть поміняти свою думку, так чи інакше, "Слуги народу" опинились у незручній репутаційній ситуації.

За словами народної депутатки від "Голосу" Інни Совсун, її фракція та "ЄС" однозначно проголосують "за". Втім, зі "Слугами народу" будуть проблеми, вважає вона. 

«У них є розбіжності. Частина з депутатів вже перебувають під слідством НАБУ, що є очевидним конфліктом інтересів. Деякі нардепи бояться, що можуть там опинитись. Хтось боїться помсти за попереднє голосування. Є ті, кому просто не подобається виглядати дивно в очах громадян, бо тиждень тому вони проголосували за одне, а зараз мають проголосувати за протилежне. Зараз серед депутатів відбуваються перемовини, так звані торги. Вони намагаються отримати хоча б якісь собі бонуси, на кшталт вільного виїзду за кордон, в обмін на те, як виглядатимуть під час голосування. Тому зараз відбувається збір голосів, скажімо так, в різний спосіб», — пояснює Інна Совсун.

Втім, депутатка від "Слуг народу" Олена Мошенець запевняє, що проблем з голосуванням закону не буде.

"Закон однозначно буде ухвалений, він найбільш зважений та погоджений, я думаю, що голоси будуть за ухвалення і в цілому"

Поки "серединну" позицію зайняла "Батьківщина". Втім, можна припустити що досвід політика дозволить Юлії Тимошенко зробити вигідний обмін на голоси однофракційників. 

Але надалі уряду та Офісу президента буде набагато складніше переконувати депутатів підтримувати ті чи інші ініціативи, вважають експерти.

"Існує думка, що фракція "Слуга народу" в найближчі півтора-два місяці буде недієздатна, а без "Слуги народу" у Верховній Раді нічого не проголосуєш", – зазначив у бесіді з ЕП очільник одного з комітетів ВР.

Що далі

Так чи інакше, протести 22 липня стали точкою неповернення для громадянського суспільства: "суспільний договір" і негласне табу на критику влади у період війни остаточно знято.

Говорити про те, що влада зробила правильні висновки з цієї ситуації, на думку професора політології Олексія Гараня, зарано. Однак в майбутньому, враховуючи різку реакцію суспільства, Офіс президента діятиме обережніше, вважає він.

«Вони побачили, що суспільство здатне реагувати. Також вони побачили, що помилилися у своїх прогнозах. Зрозуміло, що вони не будуть діяти так нахабно, що вони будуть більше обережними. Але будьмо чесними – Зеленський звільнить Єрмака? Думаю, що відповідь тут очевидна. Офіс віддасть повноваження уряду, щоб він самостійно діяв і не озирався на те, що скаже президент? Ні. Тому я думаю, що базові речі залишаться», – аналізує Гарань.

Спікер ВР Руслан Стефанчук вважає, що депутати все ж таки підтримають закон президента, який сьогодні розглядають у Комітеті. Крім нього, депутати, зокрема Юлія Тимошенко, подали ще чотири альтернативних. Голосування відбудеться завтра, 31 липня.