Нова мапа Харкова: перейменування, - вулиця Харитоненків

У межах дерусифікації топоніміки 2024 року у Новобаварському районі Харкова колишню вулицю Архангельську було перейменовано на вулицю Харитоненків — на честь відомої сім’ї цукрозаводчиків і меценатів.

Географія та забудова

Вулиця довжиною 750 метрів починається на розі з Ново-Баварським проспектом та завершується перетином з вулицею Академіка Грищенка. На перетині з вулицею починається Наталівський в'їзд та перетинає проспект Дзюби. Довжина вулиці 750 метри.

Забудована одно- та багатоповерховими житловими будинками. Найближча зупинка — «Проспект Дзюби», тут курсують автобуси та тролейбуси. Також вулиця неподалік від станції метро «Холодна гора» та залізничної станції «Хвилинка».

Хто такі Харитоненки

Майбутній «цукровий король» Іван Харитоненко народився 1821 року в слободі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії.

Родина Харитоненків — купці, пізніше дворяни, які стали відомими цукрозаводчиками Слобожанщини. Початки династії — з Герасима Харитоненка (1781−1849), підприємця 3-ї гільдії.

Його син Іван Герасимович (1822−1891), майбутній «цукровий король» Іван Харитоненко народився 1821 року в слободі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Разом із сином Павлом (1852−1914) родина розбудувала цукрові заводи у Харківській області, зокрема в Пархомівці, Мурафі, Сумах, стали провідними промисловцями, отримали дворянство.

За два десятиліття Іван став одним із найбагатших людей російської імперії, зосередив у своїх руках рухомого і нерухомого майна на суму 40 млн. карбованців.

У 1860-х рр. Харитоненко заснував власний торговий дім «І.Г.Харитоненко з сином», головна контора якого знаходилась у Сумах. Маючи такі великі потужності «Цукровий магнат» забезпечував солодким піском не лише внутрішній ринок, але й закордон: Іран, Туреччину, Китай, навіть Німеччину і Австро-Угорщину. Продукція його заводів відзначалася високою якістю і неодноразово отримувала найвищі нагороди на вітчизняних та міжнародних виставках. Представництва торгового дому розміщувались у Москві, Баку, Томську, Владивостокі та за кордоном (Туреччина, Персія). Загалом, торговий дім Харитоненка налічував 279 контор», - зазначає кандидат історичних наук Дмитро Юрченко.

У період розквіту виробничо-комерційна компанія «І. Г. Харитоненко з сином» налічувала 10 цукрових заводів, рафінадний завод, володіла 70 тис. дес. чорноземів.

Успіх підприємницької діяльності Харитоненків був зумовлений постійним прагненням ведення виробництва на основі використання найбільш сучасних технологій: застосування вперше в Європі плівкових апаратів Кестнера, водотрубних парових котлів, підвісних канатних доріг, безперервно діючих дефекаторів і сатураторів.

Благодійність Харитоненків

Родина Харитоненків відзначилася не лише бізнесом, а й благодійністю: фінансували розвиток освіти, науки, охорони здоров’я; засновували лікарні, гуртожитки, сільські школи.

Контора торгового дому «Харитоненко і син» в 1860 роках була одноповерхова. У 1913 році її добудували в неокласичному стилі, стала двоповерхова (1913 рр.). Споруда служила резиденцією сімейства Харитоненко.

Також зводили дослідні станції (як-от у селі Сонячне, Сумщина), які стали важливими для селекції сільськогосподарських культур.

А ось Павло Іванович Харитоненко побудував у Харкові лікарню, названу на честь його доньки Зінаїди, яка померла в молодому віці.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві теж спонсорувався Павлом Харитоненком.