Кутя — не просто страва, а справжній символ українського Різдва. Вона поєднує в собі давні вірування, родинні традиції та надію на щасливий і заможний рік.
Редакція 057 розповідає, звідки походить кутя, що означають її інгредієнти та які обряди з нею пов’язані.
Кутя: головна страва різдвяного столу
Кутя вважається центральною стравою Святвечора і першою їжею, з якої розпочинають святкову вечерю після появи першої зірки. Саме вона задає тон усьому святу, символізуючи духовне очищення, вдячність за прожитий рік і надію на добрі зміни.
Традиційно кутю варили з пшениці або ячменю. На півночі Лівобережної України її готували не лише на Святвечір, а й на Щедрий вечір — напередодні Нового року. До звареного зерна додавали мак, горіхи, родзинки та заправляли медовою ситою. У бідніших родинах замість меду використовували узвар.
Чому зерно, мак і мед мають особливе значення
Кожен компонент куті має свій символізм:
- пшениця уособлює життя, родючість і достаток;
- мед символізує солодке життя, здоров’я та Божу опіку;
- мак вважається оберегом і знаком пам’яті про предків;
- горіхи означають силу, витривалість і благополуччя;
- сухофрукти асоціюються з радістю та матеріальним достатком.
Разом ці інгредієнти формують страву, наповнену глибоким сакральним змістом.
Ворожіння на врожай і добробут
З кутею було пов’язано чимало народних прикмет. Якщо під час варіння зерно підіймалося в горщику горбочком, це вважали добрим знаком — чекали щедрого врожаю. Частину куті кидали курям: якщо птиця швидко збігалася, вірили, що вона добре нестиметься в новому році. Кандидат історичних наук Лідія Артюх розповідає: