
День міста чи радянський міф: Харків досі святкує 23 серпня

Від 2004 року Україна відзначає 23 серпня День Державного прапора. Однак у Харкові це свято збігається із Днем міста - сумнівним святом, оскільки має радянське коріння, ще й засноване на викривленні історичних фактів.
Історія свята
У Харкові досі за ініціативи міської влади продовжують відзначати День міста 23 серпня. Ця традиція була започаткована від 1997 року, за радянськими традиціями, - тобто день вигнання нацистських окупантів з Харкова.
День Харкова почали відзначати з 1987 року за ініціативи голови Харківського міськвиконкому Степана Соколовського, який запозичив ідею в італійців. Протягом десятьох років день міста відзначали 20 вересня. Дату 23 серпня обрав міський голова Михайло Пилипчук, який запропонував об’єднати день міста з днем визволення Харкова від нацистів.
Однак цей факт є історичним міфом - цього дня Сталіну лише розповіли про звільнення, тоді як бойові дії завершились 29 серпня.
Вже вкотре міський голова Ігор Терехов на перше місце у своєму зверненні до харків'ян ставить цю сумнівну дату, що затьмарює державне свято - День Прапора, а наступного дня - й Дня Незалежності. Тому щороку це святкування викликає дискусії серед міської громадськості. Зокрема, торік депутат Харківської міськради, а нині військовослужбовець Ігор Черняк звернувся до міського голови щоби перенести це свято на інший день.
Альтернативні дати

Активісти та історики пропонують інші дати святкування дня міста, зокрема:
27 лютого — день бою у школі №134 у 2022 році: того дня окупанти прорвали оборону та зайшли до Харкова. Їх вдалося ліквідувати протягом кількох годин, наймасштабніший бій відбувся у стінах школи.
15 серпня — в день Успіння Пресвятої Богородиці: дерев'яний храм Успіння був першим храмом у Харкові. Дослідники пропонують зв'язувати день заснування чи життя Харкова саме з 15 серпня, оскільки до 1917 року місцеві жителі святкували головні події на Успіння.
Саме цього дня цього року уперше у Літературному музеї Харкова провели відроджений історичний Успенський ярмарок як альтернативну традиційну дату для міських заходів.
Як відзначать свято
В соцмережах у День міста харків’ян запрошують проїхатися знайомими вулицями на тролейбусі та поглянути на рідний Харків з іншого боку, запрошують у соцмережах на екскурсію.
Екскурсоводом стане військовий, який поділиться своїми історіями про місто та покаже його таким, яким учасники, можливо, ще не бачили. Після екскурсії святкування продовжиться на літньому майданчику міського кафе.
В розважальних закладах свої пропозиції, водночас міський голова закликав не забувати про безпеку: мешканців прифронтового Харкова закликали не збиратися на масові гуляння на честь Дня міста. Один з торговельних центрів навіть скасував акцію, що була запланована на честь цього дня.
День Державного прапора
23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора. Синьо-жовтий стяг — один із державних символів України, а також символ української ідентичності та боротьби за свободу.

Синьо-жовте поєднання утвердилося як національні кольори українців у XIX столітті під час «Весни народів». У червні 1848 року синьо-жовтий прапор уперше підняли над ратушею у Львові. Водночас ця символіка має значно давніше коріння. Поєднання синього та жовтого використовували в символіці українських міст, а козаки зображували на синьому тлі жовті хрести, зброю та небесні світила.
У 1917 році синьо-жовтий прапор став символом української державності. Після втрати незалежності він продовжив залишатися символом національного руху.
У радянські часи український стяг використовували дисиденти та учасники національного руху. Синьо-жовті прапори почали масово повертатися на вулиці українських міст наприкінці 1980-х років.
4 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор підняли над Верховною Радою України. А 28 січня 1992 року парламент офіційно затвердив його Державним Прапором України. Для українців синьо-жовтий стяг залишається символом свободи, незламності та боротьби за незалежність.
Нагадаємо, без масових святкувань і "Зоряного неба": Терехов розповів про День міста
Коментарі