"Святкувати «з розмахом» та по-харківськи": депутат-військовослужбовець ініціював перенесення Дня Харкова

Депутат Харківської міської ради, нині військовослужбовець Ігор Черняк звернувся до Харківської міськради та міського голови із запитом щодо перенесення дати святкування міста Харкова з 23 серпня.

Щороку - від 2004 - Україна відзначає 23 серпня День Державного прапора. Однак у Харкові це свято збігається із Днем міста - сумнівним святом, оскільки має радянське коріння, ще й засноване на викривленні історичних фактів.

Цьогоріч у прифронтовому Харкові масштабне святкування Дня міста затьмарило власне державне свято - День Прапора, а наступного дня - й Дня Незалежності. Це викликало хвилю обурення громадськості й черговий сплеск обговорень у соцмережах доцільності відзначення Дня міста саме 23 серпня. Мовляв, міське свято не може бути головнішим ніж державні.

Коли в тебе два великі свята - два дні поспіль, то перше з них - буде сприйматися власне як безпосереднє свято, а друге - як своєрідне «афтерпаті», наисав депутат Харківської міськради, військовослужбовець Ігор Черняк.

Ігор Черняк наголошує на тому, що за нашу Незалежність заплачено дуже дорогу ціну, щоб відмічати цей День за «залишковим» принципом. Тож пропонує перенести дату Дня міста з 23 серпня на інший, не применшуючи важливість Дня Харкова. 

Можете вважати цей пост моїм офіційним зверненням до Ігора Терехова та колег з Харківської міської ради.

Почуття любові та патріотизму до рідного міста не мають переважати над почуттями любові та патріотизму до рідної країни, а мають - доповнювати один одного. І День Незалежності, і День Харкова - важливі свята для кожного харківʼянина.

І наше місто точно заслуговує на те, щоб святкувати по-справжньому двічі. Святкувати «з розмахом» та по-харківськи.

Думку депутата підтримує колега з обласної ради. Дмитро Булах пише, що свідомо не вітав нікого із Днем міста.

Харків дуже багато сплачує за незалежність. Як і всі його містяни. Треба, врешті, правильно розставити акценти, не йти протореними шляхами попередників. Війна і для цього є. Для переоцінки старих підходів і впровадження нових. Досить окремішності, ми всі українці. Основний день свят - це  24 серпня і саме на цей день треба все поєднувати, а не навпаки.

Є й невдоволені пропозицією - мовляв, це "злам традицій", зокрема, так вважає волонтерка Наталія Попова.

Це традиційна звична дата, я не хочу щоб традиції змінювали, бо як на мене любов до Харкова була для багатьох вагомим фактором залишитись у лютому 22 та допомагати в місті, тисячі волонтерів працювали в місті. І це було не так легко як поїхати в більш безпечні регіони. Я навіть не кажу про тисячі добровольців (бо їх кількість підрахувати не можливо) які пішли у ТРО та ЗСУ чи тих, завдяки кому було створені одні з найпотужніших підрозділів України і вони втримали рубежі та захистили країну. Тому змінювати традиції під час війни, це точно не те що потрібно місту. 

Водночас командир спецпідрозділу ГУР МО "Кракен" Костянтин Немічев підтримав Черняка:

Підтримую. По-перше дата звільнення (й то не точна) Харкова у другій світовій. Вже є новітня війна, і якщо привʼязуватися до дати звільнення, то це 27.02.2022. Але ж згоден що зима не дуже.. По-друге реально перебивається головне свято країни - день Незалежності. Тому як варіант вересень.Як варіанти, представники громади пропонують колишню дату - 20 вересня, або 3-тю неділю цього ж місяця, храмове свято - день Успіння, що припадає на 15 серпня, або 27 лютого - день звільнення від російських спецназівців у сучасній російсько-український війні, у якому, до речі, брали участь і бійці "Кракену".Дискусія нині відкрита. 

Нагадаємо, свято-фейк: чому 23 серпня не може бути Днем Харкова