Від Аушвіца до Дробицького Яру: пам’ять, що не має мовчати

Сьогодні, 27 січня, світ вшановує памʼять жертв Голокосту - мільйонів безневинно вбитих дітей, жінок і чоловіків. 

Голокост став однією з найстрашніших трагедій в історії людства - межею, за якою світ побачив справжню ціну ненависті, байдужості та знецінення людського життя. Це був не просто злочин проти одного народу - це була катастрофа для всієї цивілізації.

27 січня - день, який нагадує: мовчання ніколи не є нейтральним. Саме цього дня у 1945 році були звільнені останні в’язні Аушвіцу - одного з найжахливіших нацистських концтаборів. Світ тоді об’єднався, щоб зупинити абсолютне зло, і ціна цієї перемоги була надзвичайно високою.

Уся Європа вкрита шрамами концтаборів - від Аушвіца до Треблінки. Вся Україна пронизана цим болем: Бабин Яр у Києві, Богданівка на Миколаївщині, Янівський табір у Львові. І наш незагоєний шрам тут, у Харкові, - Дробицький Яр, каже мер міста Ігор Терехов. 

Голокост став межею, за якою людство побачило справжню ціну ненависті й байдужості. Він показав, як знецінення права на життя, підкріплене ідеологією та страхом, здатне перетворитися на системне знищення. Бо там, де зникає повага до людини, зникають і будь-які моральні обмеження. Саме тому пам’ять про Голокост - це не лише спомин про минуле. Це зобов’язання діяти сьогодні. Протистояти ненависті у словах, рішеннях, вчинках. Не дозволяти злу маскуватися під «норму». Бути відповідальними - кожному на своєму місці.

І саме тому темрява ніколи не є всесильною. Вона відступає там, де люди самі є джерелом світла, підтримують одне одного і свідомо обирають бік правди та цінностей, додає Ігор Терехов. 

Нагадаємо, затримано підлітків, які зробили акт наруги над Дробицьким яром.