Замах на Синєгубова та Задоренка: обвинувачений не визнає вину

Зловмисник, який скоїв серію злочинів, серед чого замах на В'ячеслава Задоренка, наразі не визнає повністю свою вину.

55-річний неодноразово судимий уродженець міста Євпаторія (АР Крим), що з 2015 році проживав у російському бєлгороді, у 2024 році став агентом представників фсб рф, погодившись на здійснення серії злочинів в Харкові та Дергачах. Серед них були завдання вбити керівника Дергачівської МВА В’ячеслава Задоренка та начальника ХОВА Олега Синєгубова, за що йому було обіцяно 40 та 50 тисяч доларів відповідно.

Наслідком дій зловмисника стали:

• вбивство військовослужбовця
• пошкодження приміщення адміністрації Шевченківського району Харкова
• підрив МСЕК Шевченківського району на Клочківській
• підрив двох військових автівок.

В’ячеслав Задоренко врятувався, знайшовши вибухівку, а замах на Олега Синєгубова агент рф вирішив відкласти через те, що його почали розшукувати.

Для затримання обвинуваченого була проведена масштабна операція, в ході якої було переглянуто сотні відео і проведено безліч експертиз. Затримали його наприкінці жовтня, коли він їхав в електричці з Харкова, щоб «залягти на дно». Тоді затриманий погодився працювати зі слідством. Він заявив, що ненавидить Україну, висловивши бажання «заїхати на танку в Харків і знищити всіх». Також зловмисник розповів, які псевдоніми та кодове слово використовував для ідентифікації перед кураторами. За його словами, перед кожним завданням він купував новий телефон з українською SIM-картою та зв'язувався з представником ФСБ, який давав інструкції та платив за їх виконання. Проте зараз, як повідомили у пресслужбі Харківської обласної прокуратури, зловмисник не визнає повністю свою вину.

При цьому, окрім кримінального обвинувачення, суд також прийняв до розгляду цивільні (на відшкодування завданої злочином шкоди) позови:

від керівника Дергачівської МВА Вячеслава Задоренка на 15 млн гривень, від дружини вбитого українського військового — на 4 млн гривень, а також прокуратура в інтересах Харкова подала цивільний позов на 2 млн 438 тисяч гривень.

Важливим аспектом судового процесу стало рішення суду обмежити доступ представників засобів масової інформації на наступні судові засідання. Прокурор виступав за відкритий розгляд справи, однак суд відхилив це клопотання, ухваливши проводити засідання в закритому режимі. Це означає, що процес фіксуватиметься судом, але публічне розголошення інформації може бути обмеженим. На засіданні будуть присутні тільки учасники процесу.