Від місця з болотами до головної залізничної станції міста. Історія виникнення Привокзальної площі у Харкові, - ФОТО

Історія виникнення Привокзальної площі у Харкові.

Привокзальна площа - одне з перших місць, яке бачать люди, що прибувають у Харків залізницею. Ця площа знаходиться безпосередньо навпроти головної залізничної станції міста - "Харків-Пасажирський". Її історія починається ще у 19-му столітті, коли через Харків стали прокладати залізницю.

Редакція сайту 057 розповідає історію виникнення Привокзальної площі у Харкові.

Один з найважливіших залізничних вузлів і один з найбільших вокзалів

Нинішня Привокзальна площа Харкова довгий час являла собою болотисту місцевість, яку називали Архієрейською левадою. На початку 19-го століття східну частину левади займала шовковична плантація.

Наприкінці 60-х років 19-го століття через місто проклали першу залізницю. Тоді ж на Архієрейській леваді побудували залізничний вокзал, а також будинок для керуючого залізницею та інші житлові і господарчі споруди. 22 травня 1869 року на Харківський вокзал Курсько-Харково-Азовською залізницею прибув перший поїзд. Вже з 6 липня цього ж року почався регулярний рух поїздів. За кілька років після відкриття залізниці неподалік вокзалу спорудили будівлі залізничного училища, депо та майстерень.

Наприкінці 19-го століття Харків перетворився на один з найважливіших залізничних вузлів. Крім Харково-Севастопольської та Харково-Миколаївської залізниць, у 1895 році проклали Південно-Східну залізницю. У зв'язку з посиленням залізничних перевезень, особливо пасажирських, старе приміщення Харківського вокзалу стало тісним і вимагало перебудови, яка почалася наприкінці 90-х років 19-століття. Реконструкція вокзалу за проектом архітектора Загоскіна завершилася у 1901-му. Перебудований Харківський вокзал став одним з найбільших.

У 1912-1914 роках навпроти вокзалу за проектом архітекторів Дмитрієва та Ракітіна спорудили одну з найбільших у Харкові будівлю Управління "Південної залізниці".

Галасливий ринок і робота архітектора Бекетова

У 1926 році стартували роботи з розширення Харківського залізничного вузла. Його реконструкцію планували провести за п'ять років, але залізничники зуміли значно скоротити цей термін. У ті роки залізничне будівництво тривало не лише у самому Харкові. Так, було прокладено сотні кілометрів залізничних колій та створено нові залізничні підприємства в області.

Одночасно з розвитком Харківського взула інтенсивно забудовувалась Привокзальна площа. У 1926 році у її східній частині, де розташовувався галасливий привокзальний ринок, заклали великий будинок для робітників-залізничників, що будувався за проектом відомого харківського архітектора Бекетова. Вже через рік будівельники здали в експлуатацію перший корпус. У 1927-му на північній стороні площі за проектом архітектора Мордвинова почалося будівництво Поштамту.

У листопаді 1952 року завершилося будівництво нового вокзалу "Харків-Пасажирський". Його спорудили за проектом архітекторів Волошина, Мезенцева та Лимаря. Він став одним з найбільших та упорядкованих вокзалів країни. Десять масивних колон з білого інкерманського каменю підтримують портик, а з боку піднімаються вежі. На портику розташовані скульптурні групи, ліпні прикраси, біля входу - литі чавунні деталі, полірований червоний граніт. Масивні дубові двері оздоблені металевими прикрасами, на білих стінах фасаду знаходиться мереживне різьблення по каменю. Висота великої зали 26 метрів. Стіни вокзалу облицьовані полірованим кольоровим каменем. Також у 1950-му над платформами вокзалу зробили капітальні навіси. Це легкі споруди з металу, що спираються на чавунні колони платформи і з'єднані з вокзалом підземними тунелями.

Поїзди на Кавказ і в Крим та величезний "підземний палац"

6 липня 1957 року вступила в дію частина першої черги електрифікованої магістралі "Москва-Харків-Донбас": електричка з'єднала Харків із містом Мерефа. У листопаді наступного року почала діяти друга черга електролінії - "Харків-Лозова", а у 1959-му третя черга - "Харків-Бєлгород".

У 1960 році здійснили електрифікацію приміського сполучення на ділянках "Харків-Люботин" та "Харків-Лосєве". В подальшому ввели в дію нову електрифіковану лінію "Харків-Донбас" через міста Зміїв та Ізюм. Крім того, через Харків пішли електропоїзди на Кавказ і в Крим.

У 70-х роках 20-го століття Привокзальна площа вже складалася з двох частин - північної та південної, розділених монументальним будинком Управління "Південної залізниці". У південній частині площі розташувалося трамвайне кільце, у північній - станція метро "Південний вокзал".

Станція Харківського метрополітену "Південний вокзал" є станцією глибокого закладення. Її будівництво розпочалося у липні 1968 року. За дуже складних умов, використовуючи метод заморожування ґрунту, метробудівники спорудили величезний "підземний палац". Вхід на станцію починався із просторого підземного переходу, виходи з якого розташувалися біля будівлі Управління "Південної залізниці" та Поштамту. Двома тунелями перехід пов'язали із будівлею вокзалу. З переходу пасажири отримали змогу потрапляти у вестибюль станції, стіни та колони якого облицьовані мармуром, а підлога - гранітними плитами. Чотири стрічки ескалатора з'єднали вестибюль із розподільною залою станції, звідки через шість пар проходів з лівого та правого боку пасажири могли потрапляти на посадкові платформи. Пілони станції та стіни посадкових залів облицювали мармуром газган.

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію виникнення Конторської вулиці у Харкові. Детальніше про це читайте тут.