В Україні ринок електронних сигарет за останні роки виріс у повноцінну індустрію з мільярдними оборотами. Попри посилення законодавства, заборони та штрафи, продажі не лише не зникли — вони дедалі більше переходять у тінь.
Що таке вейпи і чому їх вважають небезпечними
Вейпи або електронні сигарети — це пристрої, які нагрівають спеціальну рідину з нікотином і ароматизаторами, утворюючи аерозоль. Саме його вдихає користувач. На відміну від традиційних сигарет, тут немає процесу горіння, однак це не робить їх безпечними.
Масове поширення в Україні вейпи отримали приблизно у 2016–2019 роках. Спочатку їх позиціонували як альтернативу звичайному курінню, більш безпечні чи навіть загалом безпечні, але дуже швидко вони стали окремим продуктом, особливо популярним серед підлітків і молоді.
За даними медиків, ситуація виглядає тривожно, до 40% підлітків 13–15 років уже пробували вейпи. Через це середній вік першого контакту з нікотином знижується. Але проблема не лише в цьому, а яку загрозу несуть самі вейпи.
Лікарі наголошують: головна небезпека — у системному впливі на організм.
Серед ключових ризиків:
- швидке формування нікотинової залежності;
- ураження легень через вдихання продуктів нагрівання;
- підвищення ризику серцево-судинних захворювань;
- токсичний вплив ароматизаторів і хімічних сполук.
Окрему стурбованість викликають так звані карбоніли — речовини, які утворюються під час нагрівання рідини. Вони можуть пошкоджувати дихальні шляхи та накопичуватися в організмі.
Дослідження медичних записів понад 4 мільйонів осіб показало, що у вейперів ризик виникнення ХОЗЛ на 50% вищий, ніж у тих, хто не має цієї звички. Хвороба є невиліковною, і більшість пацієнтів живуть не більше десяти років після встановлення діагнозу.
Фактично, медична спільнота дедалі частіше говорить про нову хвилю нікотинової залежності, яка формується саме через електронні сигарети.
Заборони 2024–2026: як держава намагалась реагувати
Активне зростання ринку змусило державу поступово вводити обмеження. В Україні прийняли Закон № 1978‑IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», яким ввели поступові обмеження.
2024 рік став переломним. Із липня було заборонено виробництво, імпорт і продаж ароматизованих електронних сигарет. Також місцева влада у великих містах почала обмежувати продаж у кіосках і тимчасових спорудах.
У 2025 році правила стали жорсткішими.З’явилися суттєві штрафи — до 50 тисяч гривень за порушення правил торгівлі. Була повністю заборонена реклама вейпів, включно з просуванням у соцмережах та стимулюванням продажів.
Окремо почали розглядати законопроєкти про повну заборону електронних сигарет як таких.
У 2025–2026 роках держава почала закривати “сірі зони”, прийнято закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення". Було заборонено навіть безкоштовне розповсюдження компонентів для рідин. Також запроваджені штрафи — від 24 тисяч гривень — за незаконний обіг так званих «самозамісів». Адже раніше покупець платив лише за легальний інгредієнт, все інше отримував начебто у подарунок.
Втім, попри всі обмеження, повної заборони ринку станом на 2026 рік не існує. Це створює простір для напівлегальних схем.
Як продавці обходять заборони
По-перше, ринок активно мігрував в онлайн: продажі через Telegram-канали; закриті чати для постійних клієнтів; доставка без чеків і документів. Так само, як це працює з контрафактним алкоголем, про схему розповсюдження якого писали 057.ua
Але в такій формі торговці вейпами втрачають знану частину прибутків. Адже замовлення найчастіше роблять затяті курці, а приток нових клієнтів-підлітків відбувався сама через торгівлю в кіосках та магазинах, за принципом йшов, побачив, купив.
Й з цього року попри всі заборони, кіоски з продажу вейпів, як й нелегальних сигарет та алкоголю, знову почали з'являтися в Харкові.
Й це вже не про торговців, які маскуються під продаж аксесуарів або електроніки. Це яскраві привабливі, заліплені рекламою кіоски. Часто в спальних районах та на торгових майданчиках поруч з нелегальними сигаретами й алкоголем. Й яких так само не помічають правоохоронці.
Хто стоїть за вейп-бізнесом
За оцінками експертів, тіньовий сегмент ринку вже оцінюється у мільярди гривень. Державний бюджет щороку недоотримує до 5 мільярдів гривень податків.
Зовні ринок виглядає як мережа невеликих магазинів або островів у торгових центрах. Проте за цією простотою ховається багаторівнева структура.
Основні прибутки формуються на етапі постачання. Значна частина продукції надходить із Китаю та країн ЄС.
У великих містах працюють цілі мережі точок, часто оформлені на різних фізичних осіб-підприємців. Це дозволяє уникати великих штрафів і швидко закривати проблемні точки.
Після заборони ароматизованих рідин в Україні почали з’являтися локальні виробництва — від напівлегальних цехів до «гаражного» формату.
Але зрозуміло, що без наявності "криш" всі ці схеми були неможливи.