В Україні ринок електронних сигарет за останні роки виріс у повноцінну індустрію з мільярдними оборотами. Попри посилення законодавства, заборони та штрафи, продажі не лише не зникли — вони дедалі більше переходять у тінь.
Що таке вейпи і чому їх вважають небезпечними
Вейпи або електронні сигарети — це пристрої, які нагрівають спеціальну рідину з нікотином і ароматизаторами, утворюючи аерозоль. Саме його вдихає користувач. На відміну від традиційних сигарет, тут немає процесу горіння, однак це не робить їх безпечними.
Масове поширення в Україні вейпи отримали приблизно у 2016–2019 роках. Спочатку їх позиціонували як альтернативу звичайному курінню, більш безпечні чи навіть загалом безпечні, але дуже швидко вони стали окремим продуктом, особливо популярним серед підлітків і молоді.
За даними медиків, ситуація виглядає тривожно, до 40% підлітків 13–15 років уже пробували вейпи. Через це середній вік першого контакту з нікотином знижується. Але проблема не лише в цьому, а яку загрозу несуть самі вейпи.
Лікарі наголошують: головна небезпека — у системному впливі на організм.
Серед ключових ризиків:
- швидке формування нікотинової залежності;
- ураження легень через вдихання продуктів нагрівання;
- підвищення ризику серцево-судинних захворювань;
- токсичний вплив ароматизаторів і хімічних сполук.
Окрему стурбованість викликають так звані карбоніли — речовини, які утворюються під час нагрівання рідини. Вони можуть пошкоджувати дихальні шляхи та накопичуватися в організмі.
Дослідження медичних записів понад 4 мільйонів осіб показало, що у вейперів ризик виникнення ХОЗЛ на 50% вищий, ніж у тих, хто не має цієї звички. Хвороба є невиліковною, і більшість пацієнтів живуть не більше десяти років після встановлення діагнозу.
Фактично, медична спільнота дедалі частіше говорить про нову хвилю нікотинової залежності, яка формується саме через електронні сигарети.
Заборони 2024–2026: як держава намагалась реагувати
Активне зростання ринку змусило державу поступово вводити обмеження.
2024 рік став переломним.Із липня було заборонено виробництво, імпорт і продаж ароматизованих електронних сигарет. Також місцева влада у великих містах почала обмежувати продаж у кіосках і тимчасових спорудах.
У 2025 році правила стали жорсткішими.З’явилися суттєві штрафи — до 50 тисяч гривень за порушення правил торгівлі. Була повністю заборонена реклама вейпів, включно з просуванням у соцмережах та стимулюванням продажів.
Окремо почали розглядати законопроєкти про повну заборону електронних сигарет як таких.
У 2025–2026 роках держава почала закривати “сірі зони”.Було заборонено навіть безкоштовне розповсюдження компонентів для рідин. Також запроваджені штрафи — від 24 тисяч гривень — за незаконний обіг так званих «самозамісів».
Втім, попри всі обмеження, повної заборони ринку станом на 2026 рік не існує. Це створює простір для напівлегальних схем.
Як продавці обходять заборони
Після введення обмежень ринок швидко адаптувався. Найпоширеніша схема — продаж «самозамісів».
Йдеться про реалізацію не готової рідини, а її компонентів окремо:
гліцерин; ароматизатори; нікотинові добавки.
Покупець фактично сам змішує продукт, але результат нічим не відрізняється від забороненого товару.
Ще одна популярна схема — так звані «подарунки».Клієнт купує легальний товар, а заборонені компоненти отримує безкоштовно. Після змін у законодавстві така практика також потрапила під заборону, однак повністю не зникла.
Крім того, ринок активно мігрував в онлайн:
продажі через Telegram-канали; закриті чати для постійних клієнтів; доставка без чеків і документів.
Частина бізнесу маскується під продаж аксесуарів або електроніки. Фактично ж реалізується повний спектр продукції.
За оцінками експертів, тіньовий сегмент ринку вже оцінюється у мільярди гривень. Державний бюджет щороку недоотримує до 5 мільярдів гривень податків.
Хто стоїть за вейп-бізнесом
Зовні ринок виглядає як мережа невеликих магазинів або островків у торгових центрах. Проте за цією простотою ховається багаторівнева структура.
Імпортери та дистриб’юториОсновні прибутки формуються на етапі постачання. Значна частина продукції надходить із Китаю та країн ЄС.
Мережеві продавціУ великих містах працюють цілі мережі точок, часто оформлені на різних фізичних осіб-підприємців. Це дозволяє уникати великих штрафів і швидко закривати проблемні точки.
Тіньові виробникиПісля заборони ароматизованих рідин в Україні почали з’являтися локальні виробництва — від напівлегальних цехів до «гаражного» формату.
Онлайн-продавціTelegram і соцмережі стали ключовими каналами збуту. Тут відсутній контроль віку покупців, ліцензії та податкова звітність.
У підсумку ринок має ознаки напівтіньової індустрії:
високі прибутки; мінімальний контроль; постійне оновлення схем обходу законів; орієнтація на молодь.