Скажіть, будь ласка, наскільки можна говорити про те, що якщо людина потрапляє в армію, у військо, за мобілізацію, можливо, і за контрактом, у неї майже немає ніяких прав, у багатьох є така думка з радянських часів, наскільки безправні наші військові, наскільки до вас часто звертаються, чи можуть вони звертатися до адвокатів, і які найчастіше теми для звернення?
Ну, зразу трошки порушу таку думку, що взагалі ніяких прав немає. Я можу сказати, що є певне обмеження прав, є певні випадки ускладнення користування правами.
Тобто людина, коли потрапляє в армію, формат користування своїми правами трошки інший. Це не як на роботі, навіть буває звернення, коли людина каже, я не хочу в цій військовій частині, я хочу в іншій військовій частині, я хочу в тій військовій частині, і не розуміє, що це не як на роботі. Прийшов, звільнився з цієї роботи, перейшов на іншу роботу. Ні, такого механізму немає. Тобто тут більше обмеженість прав у людині. Знову ж таки, казати, що військовий прав немає, тут спірне питання.
По-перше, я обов'язково раджу всім читати документи, хоча б статути починати читати. Багато є гарних законодавчих актів.
Про висновки ВЛК
Мені одразу, коли по людині розказують, основне питання, тільки попадає, багато звернень на першому етапі – це ВЛК, скарги на його неякісне проходження. .
Починаю спілкуватися з людиною, кажу, а що там не зафіксували? Розбираємо хвороби в загальному доступі. 402 наказ Міноборони по хворобах, там просто табличка.
Наприклад, якщо людина має умовно гіпертонію конкретного ступеня, то при одному ступені він непридатний, при іншому придатний і всі інші. Навіть не треба медичних знань мати, щоб оцінити свою хворобу і одразу зрозуміти – придатний та обмежено придатний, по-старому називаємо, або непридатний.
Тому на етапі, коли приймають у військову частину, в більшості випадків, зараз скажу таку, я не знаю, може для когось таємницю, що фактично проводять бесіди з лікарями. От як тільки з ТЦК привозять у військову частину, військова частина не всіх приймає, багато кого повертає назад. Якщо ви реально маєте хвороби якісь, то зразу можна казати у військовій частині і військова частина реально за підтвердження може не прийняти мобілізованого.
Наприклад, у нас були ситуації, коли людина мала короткозорість, не пам'ятаю, мінус 12, і астигматизм і людину повернули в ТЦК і сказали:
Людину ще раз провели в ВЛК, визнали, ну по-старому називаємо обмежену придатну. Людина служить в ППО, не на нулі. Тобто на цьому етапі є можливість скористуватися правилами.
Про мобільні телефони
Є проблеми користування мобільними телефонами. Це одна з найпоширеніших проблем. Я читав багато різних виступів, ну я знаю, що якісь треба шукати баланс.
Військові говорять, що ми не можемо надавати мобільні телефони, як людина звикла там 24 на 7 з мобільним телефоном бути, бо звиняєте, ну ми знаходимося в локації, де користування мобільником це фактично навести шахеди, ракети просто на розташування. Ми надаємо їм на певний час, знову ж таки, на заняттях у військових, звиняєте, ми не будемо давати мобільних телефонів. Але при цьому поясненні у мене тут інший момент важливий, я вважаю, що і навіть є практика в деяких, до речі, навчальних центрах, що якщо у людини повністю там на тиждень відбирати мобільний телефон, це збільшує кількість СЗЧ.
Якщо людині давати телефон, ну, наприклад, він опинився в військовій частині, щоб він подзвонив, сказав родині, що я в військовій частині такий. Для екстрених випадків, ну, наприклад, щось у людини теж сталося, там дитина народилася, там, я не знаю, дружина захворіла, є мобільний телефон мого там заступника з виховної роботи. Ось його, це якось спростило, бо у нас СЗЧ дуже багато насправді.
Про СЗЧ
Тобто люди починають бігти з армії через телефони? Ще з навчальних центрів?
І з навчальних центрів досить багато тих, хто самовільно залишає частину. Це, до речі, один з топ звернень – це самовільне залишення військової частини. І основні проблеми от саме в навчальних центрах перші починаються.
І великий масив тих, хто пішов, це з навчальних центрів. Тому я завжди говорю про те, що, якщо по людині дати телефон, дати зв'язуватися з рідними, дати екстрений якийсь, мінімум, хоча б треба знати, в яку військову частину людина попала, вже СЗЧ буде менше.
Родичі повинні дізнатися, куди кого забрали. А зараз тиждень може не бути зв'язку. Де він, що він там. Родичі себе вже накручують, що з ним щось сталося, може загинув. Тому я проти такої практики, треба шукати якийсь баланс.
Законодавчо це не урегулюване, і вже давно пора урегулювати, надати там, ну і навіть технічно можна це урегулювати, не треба там закон якийсь писати. Просто надайте людям можливість якось в обов'язковому порядку сповістити, що ось я в такій військовій частині, ось телефон контактний буде, можна 24 на 7 до чергового якогось, чи до служби подзвонити, ну якщо щось стане. От у нас у людини дитина народилася, вона тиждень знала, що в неї дитина народилася.
Ну не лише ж телефони причина СЗЧ? Часто з армії йдуть мотивовані бійці, які були не раз на "нулі"? Це незгода з наказами командирів. Але чи можна його оскаржити та не виконувати?
Формально, якщо людина не виконує наказ, вона буде нести кримінальну відповідальність.
При цьому сказати, що не прямо з усіма, але з частиною наказів, я не знаю, наскільки можна погодитись, більш того суди навіть не погоджуються. У нас є випадки, коли людей виправдовують, які говорять, що він відмовився від наказу, тому що правильно оцінив, що цей наказ неправомірний.
Зокрема, коли командуванню все одно загине чи не загине людина. Бо в кожному такому випадку суд буде оцінювати, а чи дійсно був цей наказ юридично нормальний, по наслідках нормальний і всьому іншому. Не просто штурмувати посадку, щоб штурмувати посадку, без засобів прикриття, з автоматом і все.
Тобто якщо військового обвинувачують в невиконанні наказу, він має право звернутися до юриста, якщо він відчуває свою правоту, що це був несправедливий наказ, і це може далі вирішуватися у площині суду?
Можу сказати, що такі випадки є, і суд оцінює, наскільки був законний наказ. Знову ж таки, військовослужбовцям я завжди говорю, що не можна відмовлятися від наказу. Є момент по статуту, ви можете уточнювати наказ, наприклад, що вихід на позиції, які засоби прикриття будуть, які засоби евакуації і все інше. Й тоді це не відмова. Бо коли просто пишуть військовослужбовцям, напиши, що відмовляєшся від наказу. Якщо він пише, що він просто відмовляється від наказу, це реальний склад злочинів.
Тобто якщо він уточнює, що, наприклад, ми готові зайти на позицію, але повинен відповідно до бойового статуту забезпечити евакуацію і все інше, і тоді суд буде оцінювати, якщо навіть він надалі відмовився, буде оцінювати, чи були забезпечені все, що відповідно до статуту, тактичних документів, всього іншого.
Про повернення з СЗЧ
Наскільки це велика проблема СЗЧ наразі, наскільки вона відрізняється від дезертирства і хто у нас є дезертиром, і хто вважається, що він в СЗЧ, і яким чином наразі правильно з цього виходити. Тому що я знаю, навіть як журналіст, на практичних випадках, дехто говорить, я би повернувся, але не в ту частину, не в ту ситуацію, де я був.
Загальна проблематика СЗЧ, це самовільне залишення військової частини, були в усі часи. Не можна сказати, що тільки під час повинного масштабу.
Вони були і під час АТО, вони були і 100 років назад в армії Петлюри. Проблематика СЗЧ вона була, і жодна армія світу, я не знаю, щоб не було СЗЧ, оце було гарне. Я розділяю по механізму, скажімо так, і причинам СЗЧ.
Це дуже великий пласт сети, хто йде з навчальних центрів, зразу ж. Іноді, для мене цікава ситуація, людина йде в СЗЧ, тому що вважає, що він не військовослужбовець, поки не прийняв присягу. Це неправда. З моменту, є вже рішення численні, навіть верховних судів, всім розказую про те, що з моменту мобілізації ДЦК, він вже військовослужбовець.
Не з моменту навіть, коли він прибув у військовій частині, а з моменту, якщо він втік по дорозі до військової частини на статусі військовослужбовець. До речі, як легко перевірити військовослужбовець чи ні. Відкривається Резерв і в Резерві Плюс пишеться, наприклад, статус – невійськовозобов'язаний, і далі – підставу зняття – військовослужбовець… Коли мені приходять, які кажуть – я не військовослужбовець і Without Reserve denial charges мене дове до військової частини.