Інтерв’ю начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області Андрія Алексєєва про встановлення антидронових сіток над Харківщиною, доцільність ремонту доріг у прифронтовій зоні та про те, чому й досі не захищені всі об’єкти енергетики на Харківщині.
Про прифронтові дороги
Якщо можна, спочатку трохи статистики, про яку ми можемо говорити за підсумками 2025 року. Скільки відремонтовано доріг, мостів, можливо. Чи є у бюджета борги перед вами, у вас перед підрядниками? Тому що я знаю, що позаминулого року ми зустрічалися і Ви говорили про те, що така проблема існує.
Так, у нас були на початку року значні борги перед підрядними організаціями. Ми вийшли на кінець цього року майже в нуль. Тобто, за цей рік, ми, за рахунок розподілення коштів, грамотного, нам вдалося погасити ці борги. І, звичайно ж, за підтримки Державного агентства відновлення розвитку інфраструктури, ми ці борги майже погасили. Ці борги у нас були по деяким окремим об'єктам і по експедиційному утриманню автомобільних доріг. Що таке утримання автомобільних доріг? Це утримання прифронтових маршрутів, на яких робота ведеться цілий рік, на яких ведеться посилена робота щодо зимового утримання, їм приділяється підвищена увага. Зокрема ямковому ремонту і ремонту окремих ділянок на цих маршрутах. Незалежно від наявності фінансування, ми цю роботу виконуємо, і наші підрядні організації, вони теж, розуміючи обов'язки, які вони взяли на себе, відповідальність, вони ці роботи виконують за власний рахунок.
У нас основна увага щодо автомобільних доріг приділяється відновленню зруйнованих мостових споруд, утриманню тих мостів, які у нас вже є, тому що через активний рух важкої техніки вони більш інтенсивно зношуються. І ми спостерігаємо, що у нас підвищена кількість мостових споруд, які переходять в аварійний стан. По нашим прогнозам, якби був нормальний довоєнний цивільний рух, ці мости пропрацювали ще років 10, а ми бачимо, що за 3-4 роки вони вже переходять в аварійний стан, тому що вони просто перевантажені, і ми цю роботу виконуємо. В цьому році вводимо ті всі мостові споруди, які ми почали ремонтувати в минулих роках.
Тобто, якщо пам'ятаєте, то в нас була динаміка більше 20 мостів, позаминулому році ми розпочали, цьому році ми теж всі ці мости закінчили і вводимо в експлуатацію. І це була велика кропітка робота, багатошарова, довга, але ми цю роботу закінчили, вводимо їх в експлуатацію. Це що стосується автомобільних доріг, й зокрема прифронтових маршрутів.
Щодо прифронтових маршрутів, ми з Вами спілкувалися, спілкувалися у свій час з військовими, я знаю, що навіть військові зверталися до Уряду, до Кабінету Міністрів з проханням виділити гроші на Харківщину, щоб тут ремонтувати саме прифронтові дороги, тому що вони важливі для евакуації, для логістики. Яка зараз ситуація саме у прифронтових зонах, в якому стані там дороги, тому що Ви говорили, що навіть до 80% дороги були в дуже поганому стані, неможливо було займатися евакуацією.
Дивіться, як це відбувається. По-перше, давайте розділимо, що Служба відновлення та розвитку займається лише тими дорогами, які відносяться до автомобільних доріг державного значення. Це, як їх називають, центральні траси, центральні автомобільні дороги. Комунальні автомобільні дороги, тобто це вулиці, населені пункти, вони не належать до нашого балансу, і автомобільні дороги між селами, невеликими населеними пунктами теж не належать до нашого балансу.
Як все відбувається? От в цьому році було виділено значне фінансування з резервного фонду державного бюджету на утримання прифронтових автомобільних доріг завдяки злагодженій роботі всієї Харківської області. Тому що подається заявка через військових, вона йде на Міноборони, на Генштаб, підтверджується в ХОВА, це все комплексно збирається, всі ці документи, потім все це йде на Міністерство інфраструктури, виноситься на Кабінет міністрів, потім гроші йдуть цільовим образом на окремі дороги, яка підтверджується військовими згідно з заявок військових. Все це у нас проходить в форматі ДСК, для службового користування. І потім всі кошти направляються на ремонт доріг.
От завдяки нашій швидкій злагодженій роботі це було зроблено. Та й взагалі сама робота на прифронтових маршрутах, скажімо так, вперше і найбільш масштабно була розгорнута саме на теренах Харківської області. Тобто ми знаємо, що робити, цей механізм, який я зараз описав, він придуманий, винайдений на території Харківської області, він працює зараз, масштабувався на всю Україну. То завдяки нашій злагодженій швидкій роботі майже третину цих коштів, які були виділені з резервного фонду, були сконцентровані на тих автомобільних дорогах на території області, які були подані в заявку на території саме нашої області.
Тобто ми забрали третину цих коштів, відпрацювали по цим маршрутам, які нам надали військові. Всі інші маршрути, можливо, знову ж таки, потрібно розуміти, що ситуація у нас динамічна. Сьогодні логістика йде так, завтра вона так.
Лінія фронту пересувається десь в одну сторону, десь в іншу сторону. І в залежності від цього вибудовується логістика прифронтових частин, тилових частин, і вони змінюють ланцюжки постачання. Всі вони йдуть по автомобільним дорогам. Авіаційний транспорт не працює. Зараз весь підвіз до лінії фронту, йде по автомобільним дорогам. Ми намагаємося, згідно заявок угруповань, військового командування, армійських корпусів, це все контролювати.
Десь ми працюємо на випередження, а десь нам доводиться наздоганяти там, де виникають непередбачувані ситуації. От, наприклад, в цьому році ми на випередження спрацювали по напрямку від Лозової до Барвінкового, від Барвінкового до Ізюма. Ця автомобільна дорога від Лозової до Барвінкового, якщо так подивитися, вона проходить отут. Отут знизу у нас Покровськ, отут Слов'янськ, Краматорськ. Тобто це два, по які йде значний рух автомобільного транспорту. Ми ще влітку за кошти резервного фонду відпрацювали по ній ямковим ремонтом.
Дорога стара, в дуже поганому стані. Ямковий ремонт – це така процедура, яка на ній не закінчується, тому що вона просто вже своє віджила, ця автомобільна дорога. Але коли перекрили дронами рух по автомобільній дорозі М-03, весь рух пішов по місцевим автомобільним дорогам і на нашу цю дорогу, яка вже була готова до такого навантаження. Зараз ми їм приділяємо увагу, але це превентивні міри, превентивні заходи, які дали свої результати. Ми були готові, підготувалися.
По еваккоридорам теж, вони всі ці вибудовуються. Тобто логістика, вона ж йде в дві сторони. Тобто сюди йде логістика, постачання, а евакуація йде по тим же ланцюжкам, тільки в зворотному шляху. І евакуація теж, якщо ви слідкували за новинами, це теж старт масштабування проведення, цих заходів, цих робіт по евакмаршрутам військових медиків був даний в Харківській області.
Саме, до речі, від Барвінкового, коли з Ізюма наступали на Барвінкове, ми там тоді зійшли в тісну кооперацію з нашим обласним військовим шпиталем, здружилися з ними, досі, до речі, дуже сильно співпрацюємо. І от вони нам вказали на цю проблему, і, до речі, сама перша Лозова-Близнюки - Барвінкове, ця дорога у нас була така в ремонті.
Ви, фактично, вже відповіли, але, так чи інакше, люди задають ці питання, навіщо, взагалі, ремонтувати дороги поблизу фронту, адже вони можуть дістатися ворогу, для кого ви зараз ремонтуєте. Ось, такі думки громадян, що на них можна відповісти?
Дивіться, по-перше, ми їх не ремонтуємо, я акцентную увагу, давайте правильно вживати терміни. Ми не ремонтуємо дороги.
Ремонт автомобільної дороги – це капітальний ремонт, це нова автомобільна дорога виходить. А ми їх утримуємо. Ми мінімальними коштами виконуємо аварійні роботи або ямковий ремонт. Тобто, якщо ми бачимо, що ділянка зруйнована, ми там цю ділянку міняємо. Якщо ми бачимо, що ще якусь ділянку дороги можна реанімувати завдяки ямковому ремонту, ми цю роботу проводимо.
Тобто, мінімальними вкладеннями ми забезпечуємо ті вимоги, які потрібні для того, щоб транспорт рухався зі сталою швидкістю в тому чи іншому напрямку. От теж для прикладу. Всі пам'ятають харківську кільцеву, який трафік по ній був до війни і до ремонту, до того часу, як ми зробили по ній ремонт. В районі Флоринки, Родичів, дорога була в надзвичайно поганому стані. Трафік там був не менший, ніж зараз йде зі Слов'янська, Краматорська через Лозову і Близнюки туди на Дніпропетровську область чи на місто Харків. Але згадайте, як тільки цей весь трафік попадає на ділянку поганої дороги, у нас утворюється не корка, але тягучка, як називають її водії.
Всі їдуть 30 км на годину, неможливо ні обігнати, неможливо об'їхати і розігнатися неможливо, тому що дорожнє покриття не дає цього зробити. Трафік значний, погана дорога, тягучки і те, що ти можеш проїхати за півгодини, ти їдеш 2,5 години. От тобі і все. А якщо там ще відбувається якесь ДТП, то це вже корка. Що таке корка з військовим транспортом, на якому стоять трали, з фурами, які їдуть з чорними номерами, це приманка для дронів, ціль для дронів. І ці всі питання потрібно розуміти.
Ми зараз, розумієте, ми зараз не витрачаємо час на обґрунтування наших дій. Ми розуміємо, що ми діємо правильно і ми ці дії виконуємо. А потім вже постфактум відповідаємо на питання. У нас немає часу, у нас війна.
Розкажіть, будь ласка, в якому стані зараз, що зроблено з такими напрямками як Дніпро, Київ і Суми? Вони також дуже активно використовуються, через війну також. І чи планується там якесь утримання, ямковий ремонт, чи якісь більш детальні ремонти? І чи вистачає на це ресурсів - не лише грошей, а й людей?
Відразу відповім, людей катастрофічно не вистачає. У нас катастрофічний недобір співробітників по всім нашим підрядним організаціям, чим би вони не займалися, як дорогами, так і будівництвом, енергетикою, антидроновими сітками. Катастрофічно не вистачає людей. Питання в тому, що їх просто немає, це перше питання. Друге питання – бронювання.
Тому що якщо в організації 50% бронювання і забрали там одного-двох людей на фронт, які були не заброньовані, воно ж йде каскадом тоді бронювання. Тобто одного забрали, той, що інший був заброньований, теж втрачає своє бронювання, він наступний на черзі щодо візиту в ТЦК. Це катастрофічна проблема, з якою потрібно щось вирішувати.
Я думаю, що держава має звернути на це увагу, бо інакше ми такими темпами в наступному році не зможемо вже забезпечувати нормальне виконання робіт по всім напрямкам, по яким ми працюємо. Як я вже сказав, вся логістика в нашій області йде автомобільними дорогами. Якщо ми не будемо в змозі забезпечити рух по автомобільним дорогам нормальним, то ми його просто втратимо. Є деякі напрямки, які зараз не відносяться до прифронтових маршрутів, і ми не можемо через обмеженість ресурсу їм приділяти ту увагу, яку приділяли ми до війни, і вони знаходяться в жахливому стані.
Наприклад, напрямок на Краснокутськ. Там в жахливому стані автомобільна дорога, ми отримуємо купу скарг, але наш ресурс йде, в першу чергу, на прифронтові маршрути, потім на важливі логістичні шляхи для області в межах області, які ви назвали. Напрямок Сум, напрямок Київ-Полтава, напрямок Дніпра – це центральні логістичні артерії для нашої області.
А потім все, що в нас вже залишається, ми використовуємо на ті автомобільні дороги, на які ми можемо використовувати. Але, як правило, цього не вистачає. І от ми бачимо, що така ситуація, накопичується цей ефект, і я думаю, що по деяким напрямкам у нас в наступному році вже може бути навіть зупинка руху. Ми це розуміємо, ми на цьому акцентуємо увагу, подивимося, що буде в наступному році, можливо, ми це питання вирішимо.
Що наразі з мостами на Харківщині? Раніше говорилося що є об’єкти аварійні.
Це відтермінована проблема. Ми цю проблему відтерміновуємо, проводимо певні організаційні заходи і виробничі заходи. Є у нас питання з аварійністю окремих споруд. Я не хотів би зараз акцентувати на широкий загал, по яким спорудам у нас є проблеми. Але якби там були вже катастрофічні проблеми, якби переходило в катастрофу, ми б там перекрили просто рух і все. Тобто це все, що я можу сказати.
Ситуація важка, але вона під контролем.
Ще одна робота, яку ви нещодавно почали виконувати - антидронові сітки, це складна робота? Встигаєте все зробити своєчасно?
Ми називаємо це захист автомобільних доріг антидроновими сітками. Що б хотів би сказати, що наша область знову є пілотною в цьому проекті. Ми перші, які використовують цю методику, яку ми перейняли у військових, трошки переробили на свій лад.
Ми отримали певні дозволи, розцінки, пройшли експертизу цих розцінок і зараз на автомобільних дорогах працюємо. Досвід у нас позитивний, ми вже почали масштабувати все це на всю Україну, там де потрібно ці роботи виконувати. Роботи виконуються за рахунок того ж експлуатаційного утримання автомобільних доріг, тими ж підрядними організаціями, які працюють у нас на автомобільних дорогах.
Ця робота в принципі для них незнайома і нова, але все ж таки поелементно вони розуміють, що робити. Це стойки забиваються, як на барєрному огородженні, максимально підлаштували технології під їх можливості і займаємося цією роботою. Задіяти багато людей потрібно для того, щоб цю роботу виконувати, багато людських рук, багато людського ресурсу, якого наразі в нас не вистачає, але все ж таки ми цю роботу виконуємо.
Там натягнути троси, натягнути сітку, сітка там використовується. Специфічна, стійка до ультрафіолету, там ми ж не використовуємо гуманітарну сітку, рибацьку сітку, яка там під снігом і льодом може провисати або провалюватись. Ми не використовуємо сітку, яка не стійка до ультрафіолету, тому що перша дія сонця і вона починає рватися.
Тобто ми розробили методику, ми розробили технологію, а людей зараз не можемо набрати. Намагаємося масштабувати все це, прискорити, але їх просто немає. А роботу потрібно виконувати.
І ще у мене таке питання, про яке я розумію, що ми не можемо багато говорити детально, але все ж таки, наскільки постійно робиться робота, наскільки вона активна щодо захисту енергетичної інфраструктури. Іноді виникає у людей питання, чому не можна захистити всю інфраструктуру, чому кудись влучає?
По-перше, це потребує значного матеріального ресурсу.
По-друге, це потребує значного людського ресурсу. Як я вже сказав на початку нашої бесіди, просто не вистачає робочих рук, щоб це все зробити. Як я вже казав, ми там з 2023 року вже системно працюємо з енергетикою. З 2022 року ми почали працювати з габіонами, бастіонами. Це так званий перший рівень захисту. Тобто там ми теж системно цю роботу проводили.
На основі нашої роботи і наших колег було створено методичку, по якій зараз всі ми працюємо. Ми почали працювати з важкими, скажімо так, завданнями у 2023 році. І я хочу сказати, що в тому числі і завдяки левовій долі нашої роботи до 2023 року Харкову вдалося уникнути блекауту, тому що ми відпрацювали швидко і якісно.
Зараз ми виконуємо певні роботи на енергетичних об'єктах, які я не хотів би вам розкривати. Але навіть якщо держава виділить дуже багато фінансового ресурсу на цей напрямок, якого зараз катастрофічно не вистачає, то у нас просто не вистачає робочих рук, щоб це все зробити. Знову ж таки, бронювання, наявність спеціалістів, тому що щоб такі роботи виконувати потрібні спеціалісти.
Ти не можеш людину взяти з вулиці і поставити їх працювати на такі об'єкти. Там підвищена небезпека, там підвищений рівень ризику. І ми фіксуємо прильоти по нашим об'єктам. Є в нас і поранені, є втрати техніки. Тобто не всі туди люди хочуть йти. Це потрібно бути в певній мірі ментально готовими і в певній мірі професійними якостями бути наділеними. Це досвід. Тобто це потрібно системно масштабувати, працювати, працювати. Це експериментальний проєкт щодо захисту енергетики.
Якщо ми починали захищати енергетику одними методами, то як ворог удосконалює зараз елементи нападу, так само ми удосконалюємо наші методи роботи. Вони змінюються поступово. Це велика комплексна робота.
Це робота й з будівельним ринком, який пропонує нові рішення і т.д. Наприклад, дуже масштабувалося виробництво лего-блоків. Як я вже сказав, в 22-му році ми фундаментними блоками, звичайними будівельними фундаментними блоками обкладали трансформатори, всі ці фотографії бачили. Коли побачили люди, що їх потрібно перев'язувати, виробники одразу запропонували, ще й інший спосіб. Це потрібно робити так? Будь ласка, ось лего-блоки.
Ось так з'явилися лего-блоки. Тобто, це теж робота, яка системна, яка накопичується, певний досвід, який вкладається в певні методичні рекомендації, документи. Однак я ж кажу, ми впираємося просто у відсутність робочих рук. Але з іншого боку, те що Харків наразі зі світлом, й все більш-менш це завдяки колосальній і, головне, злагодженій роботі всіх служб.