Попри постійні атаки, підприємці знову відкривають виробництва й кав’ярні у Харкові та області. Що мотивує бізнес повертатись у регіон, які програми підтримки вже працюють і як підприємці готуються до зими без світла — читайте в матеріалі 057.
Статистика
За 9 місяців 2025 року в Україні зареєстровано 225 046 нових ФОПів, 213 293 припинили діяльність. Після провального січня ринок стабілізувався, а у вересні зафіксовано рекордні 29,6 тис. нових підприємців. Загалом ФОПономіка вийшла “в плюс” у III кварталі.
За даними Opendatabot, найбільше відкривали:
- Київ - 30487
- Дніпропетровська область - 22248
- Львівська область - 17234
- Київська область - 16752
- Одеська область – 16402
- Харківська область - 15717
Найбільше закриттів:
- Київ - 27505
- Дніпропетровська область - 19120
- Харківська область - 17747
- Одеська область – 16147
- Львівська область - 13926
Різниця між відкритям та закриттям бізнесів на Харківщині у порівнянні не така й вже велика - близько 2 тисяч. Чому люди закривають підприємства - очевидно. Але чому люди все ж таки повертають свій бізнес у небезпечний регіон?
На думку президента Асоціації приватних роботодавців Олександра Чумака, зараз регіон вийшов практично в плюс щодо співвідношення відкриття-закриття бізнесів. Деякі регіоні, зокрема прифронтові, мають позитивні дані щодо зворотньої релокації, наприклад Одеська чи Харківська область.
В чому причина повернення?
Після масової релокації в 2022–2023 році на захід і центр України ці регіони стали переповненими, вважає Олександр Чумак.
По-перше, є такий термін як екологічна місткість, коли просто вже фізично неможливо знайти, наприклад, приміщення вільні, де можна розмістити бізнес або оренду складських площ, виробничих приміщень складно знайти, вільні канали для підключення до мереж — електрика, водопостачання, опалення, логістичні маршрути вже переповнені. Ті, хто поїхав або в ті роки, або зараз, вони вимушені повертатись, тому що не знайшли себе на нових ринках, в нових регіонах. Плюс, рівень конкуренції достатньо зріс саме через те, що внаслідок релокації кількість підприємств конкретно за налуззю чи кластером суттєво збільшилась.
Але там, де підприємці працювали до виїзду, залишились клієнти, ресурси, логістичні майданчики, доступ до сировини, і навіть кадри - персонал, який раніше працював. І це те, що дозволяє повернутися.
Цю думку підтверджує Наталія Михайлова, ФОП, співвласниця виробництва вишиванок "Франі".
Наталія із родиною на початку повномасштабного вторгнення переїхала до Тернополя, навіть отримала державний грант на релокацію, але повернулась до Харкова.
Було декілька причин: повернулись більшість моїх співробітників і в той же час відкрились знов два моїх магазини, в яких ми орендували приміщення, і нас покликали. Працівники хотіли на роботу, і питали, чи приїду я, а я тим часом в Тернополі страждала, що не можу найти гарні кадри, і працювала здебільшого сама. Тобто все це відбулось приблизно в один момент. По друге, я вже до того дуже хотіла повернутися додому. По третє - стало тихіше (маються на увазі обстріли - ред.).
До таких причин, каже Олександр Чумак, додається співвідношення витрат на ведення бізнесу для послуг чи торгівлі: на прифронтовому сході це дешевше.
Сюди можна додати ще те, що все ж таки Харків, не дивлячись на те, що ми знаходимося фактично на передньому краї, залишається логістичним напрямком для підприємств, які знаходяться в Дніпропетровській, Полтавській і навіть Києві, Київській області. Також не треба забувати, що Харків залишається великим ресурсом для виробництва, для машинобудування, великий виробничий майданчик, і вони залишилися, і це можливість повернутися і реалізовувати тут свою діяльність, яка була доповнена масштабно.
Готовність до ризиків
Звичайно, для власників бізнесу у Харкові та області діють безпекові ризики: наслідкі прильотів, що змушує вкладатися в безпечні простори, в автономність щодо електроенергії. Але й до цього більшість харківських підприємців вже підготовлені: ще з 2023 року вкладання грошей в генератори та інші елементи живлення призводять до того, що підприємства Харківської області стійкіші до ризиків втрати електроенергії та доступу до неї, ніж підприємства, які працюють в західних та центральних регіонах, каже Олександр Чумак.
У нас майже всі підприємства, які надають послуги населенню і займаються торгівлею — це маленькі магазинчики, перукарні, кав'ярні, фітнес-центри — вони забезпечені генераторами, які були зарядними станціями ще попередні роки. Тобто, вони зараз їх дістають, проводять серйозне обслуговування, ремонт, щоб вони були готові до зими. Та я по собі знаю, бо днями перевіряв свій генератор. Тобто, це показник того, що, по-перше, у підприємств є свої безпекові протоколи, ми вже знаємо, як дотримуватись необхідних норм безпеки, як діяти у випадку блекауту. І ми потенційно розуміємо, на скільки часу ми можемо працювати автономно і самостійно. І це великий плюс. Все, що робив бізнес до цього, він дає таку конкурентну перевагу перед тими, в кого таких можливостей немає.
Швацький цех Наталії - яскравий тому приклад: виробництво підготувалось до блекаутів ще у 2023 році, а нині знаходить варіанти, як працювати за умови аварійних відключень електроенергії.
В мене є генератор, але не дуже потужний, також ми провели додаткову лінію, тобто якщо на одній лінії немає світла, то ми перемикаємось на іншу. Наприклад зараз вже два тижні немає світла на заводі, перші два дні ми працювали на генераторі, бо не було світла на обох лініях, зараз працюємо на другій лінії, бо від заводу ще не полагодили. Є труднощі в роботі, що від генератора (це дорого та не вистачає потужності), що від другої лінії - напруга падає до 195, не все можна увімкнути. Тобто якщо треба прасувати, або пресом щось робити, то людина залишається після роботи - після 17.00, коли всі вишивалки вимкнені та прасує, тощо.
Крім того, Наталія подалася на грант для отримання потужнішого генератора, щоби можна було вмикати більше техніки.
Придбали стабілізатори напруги, щоб автоматичні великі машинки доходили 220, а не 195. Ще розглядаємо варіант сонячних батарей.
Як втримати підприємців у Харкові
Бізнес у Харкові, хоч вже й не в довоєнних обсягах, але працює. Задля цього діє низка преференцій. Зокрема, звільнення місцевих підприємців від податків, що ухвалила міська рада, коштує бюджету приблизно мільярд гривень на квартал - за приблизними підрахунками Асоціації станом на 2023 рік.
Це рішення Харківської міської ради про звільнення від податку на землю і на майно. Це збільшення сум грантів на власну справу і на переробку, яке ми адвокатували ще з 2023 року. Тобто тоді є мінімальна сума гранта 500 тисяч для підприємців, а для переробки — 16 мільйонів. І ця сума гранту вже доступна для підприємців, які постраждали саме від прильотів, вони можуть ці кошти витратити на відновлення свого підприємства, каже Олександр Чумак.
Але щоби утримати та заохотити тих, хто повертається на небезпечні території, Асоціація роботодавців має ще багато пропозицій.
Вже зараз є ініціатива щодо запровадження з 2026 року субвенції для територіальних громад прифронтових територій на компенсацію податку на землю. І це дозволить звільнити усіх підприємців від податку на землю, не тільки підприємців міста Харкова. Норма, яка вже діє до кінця року, по факту вже 5 кварталів. І це дуже круто, тому що дає можливість ці кошти перекидати або на відновлення, або на реінвестування для покращення своєї конкурентоздатності.
Також серед факторів, що мають підтримати бізнес у прифронтовому регіоні - страхування воєнних ризиків, доступ до дешевих фінансів, основою яких мають бути гранти, а також податкові преференції для прифронтових територій.