Олена Апанович:єдиний чоловік серед українських істориків

Колись російський поет Микола Тихонов написав знамениту "Баладу про цвяхи". в якій є рядки: "Гвозди б делать из этих людей, крепче б не было в мире гвоздей". Ці слова можна віднести до видатного історика Олени Апанович, про яку казали "Єдиний чоловік серед українських істориків".

Олену Михайлівну Апанович на перший погляд, мало що пов’язувало з Україною. Народилась 9 листопада 1919 року вдалині від України на станції Мелекес Симбірської губернії у родині залізничника. Батько білорус за походженням, мати — з польського шляхетського роду. Проте вона пов’язана з непростою українською історією більше, ніж хто інший.

Через специфіку батькової роботи сім'я постійно змінювала місце проживання: Бєлгород, Суми, Харків, Харбін (1929—1933, батько працював головним ревізором Китайсько-Східної залізниці), знову Харків.

Саме у Харкові Олена отримала середню освіту й вступила до Всесоюзного комуністичного інституту журналістики в Москві. У зв'язку з його ліквідацією Олена повернулася до Харкова і продовжила навчання в Харківському педагогічному інституті на факультеті російської мови та літератури, який закінчила 1941 року.

Під час німецько-радянської війни вона встигла евакуюватись до Південного Казахстану, потім переїхала до Уфи, де у 1942—1944 роках працювала кореспондентом та інструктором вузлового радіомовлення Башкирського радіокомітету. Влітку 1944 року Олена Апанович повернулась в Україну, проте не до Харкова, а до Києва, де стала працювати науковою співробітницею, потім начальницею відділу давніх актів Центрального Історичного архіву УРСР, одночасно вчилась в аспірантурі при архіві. Таким чином вона з журналістки перекваліфікувалась в історика.

1950 року Олена Апанович захистила кандидатську дисертацію на тему «Запорозьке військо, його устрій та бойові дії в складі російської армії під час російсько-турецької війни 1768—1774 років».

Після захисту дисертації вона працювала в Інституті історії АН УРСР молодшим, а з 1956 року - старшим науковим співробітником. Вона займалася історією запорозького козацтва. в ті часи темою слизькою, яка межувала з "українським буржуазним націоналізмом".

Коли 1966 р. було створене Українське товариство охорони памיяток історії та культури, Олена Апанович увійшла до його Правління і працювала з великим ентузіазмом. Написала близько 80 статей до Української Радянської Енциклопедії (УРЕ), Українського Радянського Енциклопедичного Словника (УРЕС), Радянської енциклопедії історії України, Советской исторической энциклопедии. Перед затопленням чотирьох Січей водами Каховської ГЕС працювала там в археологічній експедиції. У звיязку з оголошенням 1965 року острова Хортиця Державним історико-культурним заповідником, вона склала список памיятних місць запорозького козацтва, який публікувався в ж.урналі “Україна” 1967-1968 років.

Коли Олена Михайлівна прийшла з планом циклу лекцій та інших просвітницьких заходів до віце-президента АН УРСР Івана Білодіда, той сказав: "Так це ж пожива для націоналістів!". Крім того, вона спілкувалася з "націоналістами" Оленою Компан, Михайлом Брайчевським, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Кочуром, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською, читала і поширювала літературу самвидаву, слухала зарубіжні радіостанції, тобто не була "радянською людиною".

У кінці 1969 р. сприяннями Петра Шелеста вийшла монографія Олени Апанович “Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст.”, та, після усунення його з посади Першого секретаря ЦК КПУ, арештів інтеліґенції 1972 р. та ідеологічного погрому, козацтво стало “ідеологічним криміналом” і книжка була вилучена з бібліотек, на неї було заборонено покликатися, її імיя було вилучено з історіоґрафії.

Слава козацької берегині, ледве чи не “єдиного козака в українській історичній науці”, обернулася  у вересні 1972 р. наказом № 152 директора Інституту історії УРСР академіка А.Скаби про звільнення Олени Апанович з Інституту історії АН УРСР, відлученням від будь-якої громадської роботи, фактичною забороною публікуватися. Перед тим голова профспілки інституту на зборах сказав про неї, що це "сорняк, який треба виривати з корінням”. Тоді погром гуманітарних академічних інститутів зачепив десятки вчених.

Майже рік така "одіозна фіґура", "мічений атом" була безробітна. Тут виявилися її твердість та життєздатність характеру. Олена Апанович стала символом стійкості та незламності вченого та інтеліґента.

Протягом 1972—1986 років Олена Апанович працювала у Центральній науковій бібліотеці АН України старшою науковою співробітницею відділу рукописів і займалася вивченням української рукописної історичної книги XV—XVIII століть.

Оскільки в Україні її праці не друкували, публікувала їх у Москві, Ленінграді, Вільнюсі, Таллінні. Виявивши в фондах бібліотеки матеріали першого президента ВУАН академіка Володимира Вернадського, на їх основі написала й опублікувала 20 статей і монографію.

Під час перебудови, у 1987—1991 роках Олена Апанович працювала заступником вченого секретаря Комісії АН УРСР з розробки наукової спадщини Вернадського, за що 1988 року її нагородили срібною медаллю ВДНГ за підготовку ювілейних експозицій виставок Володимира Вернадського в Москві та Києві. Крім того, вона продовжувала дослідження з військової історії та історії мистецтва («Збройні сили України 1-ї половини XVIII ст.», «Культура козацтва», «Розповіді про запорозьких козаків»). Вона також підняла голос про реабілітацію відомого дослідника Запоріжжя, партійного працівника Миколи Киценка, якого довели до серцевого нападу.

Тоді ж, під час перебудови, Олесь Гончар підняв питання про історичну спадщину Олени Апанович та її реабілітацію.Колеги-історики (в основному чоловіки) скромно відмовчувались, не бажаючи лаятися з владою.

Її знову почали друкувати в Україні. 1991 року навіть прийняли до Спілки письменників України. А  1994 року за багатолітню працю з відродження історії України і громадську діяльність Олену Апанович нагородили Шевченківською премією.

У найгірші часи („Доба жорстока, як вовчиця”, – згадувала вона слова Олени Теліги) вона не фальсифікувала історію, хоча не могла сказати всю правду. За новітньої доби вона розкривала фальсифікацію. Починаючи з 1988 року, уперше діставши можливість говорити вільно, завдяки своїй літературній обдарованості, поєднаній з науковою скрупульозністю, Олена Апанович написала величезну кількість статей про українське козацтво як феномен світової історії та культури. Вони публікувалися в періодиці, зокрема в газеті “Народна Армія”.

До останніх днів Олена Апанович була на передньому краї історичної науки. Померла 21 лютого 2000 року. Нарешті, її наукова спадщина видана, проте до широкого читача ще не дійшла.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Представители зоозащитной организации вышли с плакатами, чтобы привлечь внимание харьковчан к проблеме убийства животных. Возле Зеркальной струи собралось около 15 участников акции. В руках они держали плакаты с надписями «Моя жизнь дороже вашей моды», «Твоя шуба - чья-то смерть» и другими лозунгами. «Я посмотрел видео с убийствами животных и пришел на акцию. Чтобы взять анализы у выдр, им отрезают пальцы. Санитарные нормы нарушаются, животных используют к...
Криминал
Харьковчанка через банкомат перечислила средства на карту мошенников. 18 октября в Слободской отдел полиции обратилась 69-летняя жительница. Она рассказала, что ей позвонил неизвестный и представился работником полиции. Он сообщил, что ее сын задержан за совершение уголовного преступления. Женщина сразу пошла к ближайшему банкомату и перечислила средства на карту мошенников. После чего потерпевшая решила позвонить сыну, который сказал, что в полицию не поп...
Общество
Работы по реконструкции сада им. Т. Шевченко возобновили, к открытию готовят Был период, когда работы в саду были приостановлены в связи с проблемами по оформлению документов, но сейчас их возобновили. В ближайшем будущем планируется открыть часть сада вдоль ул. Сумской. Таким образом, реконструкция половины сада уже будет сделана. Позже ограждение перенесут к озеру, которое откроют в следующем году. Также в будущем году завершат реконструкцию фонтана «Ка...
Происшествия
Подросток пошел к пруду ловить рыбу и не вернулся. 19 октября около 17 часов в Золочевское отделение полиции поступила информация о том, что в пруду, расположенном в селе Писаревка, утонул несовершеннолетний. Об этом сообщили в пресс-сдужбе ГУНПУ в Харьковской области. "Парень 2002 года рождения, местный житель, примерно в 13 часу пошел к пруду рыбачить с лодки. Около 16:30 отец отправился на поиски ребенка. Посреди пруда он увидел пустую лодку, а неподале...
Происшествия
Медики без разрешения рожавшей сделали ей кесарево сечение. 11 октября в Барвенковское отделение полиции поступило сообщение о том, что в родильном отделении местной больницы у 33-летней женщины после проведения кесарева сечения родился мертвый ребенок. Об этом сообщили в пресс-службе ГУНПУ в Харьковской области. "Заявитель считает, что медики Барвенковской больницы незаконно провели оперативное вмешательство при проведении плановой операции", - рассказали...
Новости компаний
Тридцать украинских студентов IT-специальностей, которые стали победителями конкурса «Программист 2018» благотворительного Фонда Бориса Колесникова, провели четыре дня в Токио. Они посетили международную выставку информационных технологий Ceatec Japan 2018, а также посетили любимые туристами уголки японской столицы: памятник Хатико, остров Одайба со Статуей Свободы, храм Мэйдзи, модный район Сибуя, Восточный сад в Императорском дворце и др.   Основной цель...
Общество
Мероприятие 19 октября собрало руководителей Государственной службы по труду из всех регионов страны, а также представителей работодателей, профсоюзов и правоохранительных органов. Заседание прошло под руководством главы Гоструда Романа Чернеги. Центральными вопросами обсуждения стали легализация труда и детенизация заработной платы. Заместитель главы ХОГА Михаил Черняк рассказал о работе, проводимой в области в сфере легализации труда и детенизации зарабо...
Общество
Это набор из 25 самых необходимых для новорожденных детей вещей. В частности, это одежда, подгузники, одеяла, полотенце, матрас, детские крем и мыло, ножницы, салфетки, пеленки, термометры. Правительственная инициатива для поддержки семей с детьми была введена с 1 сентября.  «Пакет» - это дополнительная помощь от государства родителям новорожденных, в котором есть самые необходимые для малыша вещи. Пакет получает каждая семья, в которой рождается ребенок....
Политические новости
Силовикам, которые в “деле Вилкула” подвергали пыткам свидетелей, фальсифицировали материалы и пытались вывести землю из государственной собственности, грозит от 8 до 12 лет тюрьмы, - написал на своей странице в Фейсбук адвокат Вилкула Олег Бабич Один из лидеров оппозиции Александр Вилкул подал в СБУ, Нацполицию, ДБР и ГПУ заявления о действиях организованной преступной группировки из числа работников генеральной прокуратуры и прокуратуры Днепропетровской...