Московити масовано б’ють по енергетиці: нова кампанія ударів і якою буде зима

Після літніх атак РФ завдала наймасованішого комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі з кінця минулого опалювального сезону. Що пошкоджено, наскільки готова енергосистема та чи вистачить Україні запасу міцності взимку.

Нічна атака 30 вересня стала сигналом до нового етапу ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Під обстрілом опинилися енергетичні об’єкти Києва та області, а також інших регіонів. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, від літа фактично не було дня без атак на енергетику, однак удар такої інтенсивності та з таким поєднанням засобів ураження відбувся вперше після завершення минулого опалювального сезону.

Загалом, від вечора напередодні атаки під ударами перебували 11 регіонів. Окрім енергетичних об’єктів, росіяни атакували житлові будинки, соціальну інфраструктуру, цивільні підприємства та залізницю. Станом на ранок було відомо про 14 постраждалих і п’ятьох загиблих, серед яких дитина.

Удар по енергетиці напередодні зими

Особливість нинішньої атаки не лише в її масштабі. Вона припала на момент, коли Україна завершує підготовку до нового опалювального сезону.

У червні уряд заявляв, що одним із головних завдань є підготовка енергетики та комунальної інфраструктури до роботи в умовах нових атак. На це держава передбачила 5 млрд гривень, зокрема на блочно-модульні котельні, модернізацію теплового господарства та підвищення стійкості систем теплопостачання. Загалом на реалізацію планів стійкості передбачено понад 67 млрд гривень.

Однак станом на серпень готовність резервного живлення ще не була стовідсотковою. За даними Мінвідновлення, актуальна потреба об’єктів тепло- та водопостачання в резервному живленні становила 1214,6 МВт. Було забезпечено 918,5 МВт, або 75,6% потреби. До 1 жовтня регіони мали довести цей показник до 100%.

Саме тому після нинішньої атаки уряд доручив місцевій владі повторно перевірити готовність резервних систем живлення критичної інфраструктури та якомога швидше завершити їх встановлення і підключення.

Що показує сама атака

За даними президента Володимира Зеленського, головною ціллю нічної атаки стала енергетична інфраструктура Києва та області. За його словами, Росія застосувала майже 190 дронів і балістичних ракет. Повітряні сили повідомили про знищення п’яти ракет і 155 безпілотників.

Водночас наслідки удару ще не можна оцінити повністю. Українська влада очікує детальної інформації про пошкоджене обладнання та строки його відновлення.

Супутниковий сервіс NASA FIRMS також зафіксував теплові аномалії в районі Трипільської ТЕС та київської ТЕЦ-5. Водночас NASA застерігає, що такі дані фіксують теплові осередки і самі по собі не доводять причину їх виникнення.

Водночас Центренерго повідомило про пошкодження генеруючого обладнання Трипільської ТЕС. Компанія не розкриває більше деталей через міркування безпеки.

Чи може Росія продовжити удари

Такий сценарій українські енергетичні експерти розглядали ще до нинішньої атаки.

У вересневому аналізі Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього, зазначав, що проходження зими залежатиме насамперед від двох чинників — температури та результативності російських повітряних атак. За його оцінкою, навіть відновлена генерація не є гарантованим запасом, оскільки її збереження безпосередньо залежить від інтенсивності майбутніх ударів.

Оцінювати майбутній дефіцит електроенергії лише за номінальною потужністю генерації недостатньо. Частина обладнання може бути пошкоджена новими ударами, а погодні умови здатні різко збільшити споживання, говорить Прокіп

За оцінкою Прокіпа, план підготовки передбачав доведення доступної генерації до 19,6 ГВт на 1 листопада та 21,4 ГВт до кінця року. Станом на серпень було відновлено 4,8 ГВт потужностей, ще близько 4 ГВт перебували у процесі відновлення. Але ці цифри залишаються залежними від безпекової ситуації.

Вразливе місце — не лише великі електростанції

Ще один ризик полягає в тому, що для масштабних проблем енергосистемі не обов’язково знищувати велику електростанцію.

Аналітики припускають, що Росія може приділяти більше уваги менш захищеним елементам енергосистеми — високовольтним лініям та розподільчій інфраструктурі. Ураження таких об’єктів може створювати проблеми з передачею електроенергії навіть без масштабного руйнування генерації.

Окремою проблемою залишається ППО. Експерти зазначають, що великі енергетичні об’єкти поступово отримують кращий фізичний та протиповітряний захист, однак одночасно Росія змінює характер повітряних атак, використовуючи різні типи ракет і безпілотників та комбінуючи їх.

Саме балістичні ракети залишаються одним із найскладніших типів цілей для української ППО через швидкість і короткий час на перехоплення.

Чи готова Україна до зими

Однозначно відповісти на це зараз неможливо. І це принципово важливий момент.

У серпні уряд повідомляв, що енергосистема працює стабільно та без планових обмежень, але прямо зазначав: ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських атак.

Водночас підготовка до зими справді стала масштабнішою. Розвивається розподілена генерація, встановлюються резервні джерела живлення, ремонтуються мережі та теплові об’єкти. Проте нинішня атака показує головну проблему: навіть високий рівень готовності не означає, що інфраструктура не може бути пошкоджена наступним ударом.

Тому питання цієї зими полягає не лише в тому, скільки потужностей Україна встигла відновити. Не менш важливими будуть здатність швидко ремонтувати пошкоджене обладнання, наявність резервного живлення, захищеність критичної інфраструктури, робота ППО та погода.

Після нічної атаки українська влада вже говорить про необхідність терміново перевірити резервні системи живлення. Фактично наступний етап підготовки до зими відбуватиметься вже під час нової хвилі ударів по енергетиці.

І саме тому нинішню атаку варто розглядати не як окремий епізод, а в контексті підготовки України до опалювального сезону 2026–2027 років.

Нагадаємо, без світла залишилась ціла громада у передмісті після вибуху: у Харкові проблеми з напругою та транспортом