Європа закручує гайки для українців: тепер важливий не лише паспорт, а й військовий статус

Німеччина готова допомагати Україні ідентифікувати чоловіків призовного віку, які перебувають у країні.

У Чехії для нових заявників уже вимагають підтвердження військового обліку, Данія пішла ще далі й дозволила відкликати частину дозволів на проживання, а Швейцарія запровадила окремі обмеження для нових заявників. Водночас мільйони українців, які вже отримали тимчасовий захист, автоматично його не втрачають. Європа поступово змінює правила перебування українців.

30 липня 2026 року ЄС продовжив тимчасовий захист до 4 березня 2028 року, але одночасно запровадив нову умову: люди, які звертаються по захист після 5 серпня, повинні, якщо на них поширюються військові обов’язки України, підтвердити їх виконання або наявність законної підстави для звільнення від них. При цьому є принципова межа.

Що змінилось?

Нове правило не поширюється на людей, які вже мали тимчасовий захист у конкретній країні станом на 4 серпня 2026 року та безперервно його зберігають. Тобто Європа наразі не поставила питання про автоматичне позбавлення статусу мільйонів українців, які вже перебувають під захистом. Але для новоприбулих ситуація змінилася. І в деяких країнах - набагато сильніше, ніж вимагає загальне рішення ЄС.

Головна зміна ЄС - для нових заявників, які підпадають під військовий обов'язок, тепер потрібно підтвердити виконання військових обов'язків в Україні, каже експерт з міграційної політики, голова ГО «Офіс міграційної політики» Василь Воскобойник. 

Рада ЄС пояснила нововведення потребою одночасно продовжити захист українців і врахувати оборонні потреби України. Відтепер новий заявник, який підпадає під військові обов'язки України, має показати документ, що підтверджує виконання таких обов'язків або звільнення від них. Це може бути документ українських органів влади, а в окремих випадках - відмітка про законний виїзд з України. У самому рішенні ЄС окремо зафіксовано, що нова вимога не застосовується до тих, хто вже мав тимчасовий захист до 4 серпня та безперервно його зберігає. Таким чином, умовно виникли дві різні категорії українців:

• Ті, хто вже оселився в Європі та має чинний захист. Для них продовження статусу до 2028 року відбувається без нової перевірки військового обов'язку.
• Ті, хто тільки зараз приїжджає та просить тимчасовий захист. Для них військовий статус може стати однією з умов отримання такого захисту.

Саме ця різниця є ключовою для розуміння нових правил.

Німеччина

Найгучніша дискусія у вересні розгорнулася в Німеччині. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін може допомогти Україні ідентифікувати чоловіків призовного віку, які перебувають у Німеччині. За його словами, німецька влада вже має інформацію про людей, які живуть у країні, зокрема дані про реєстрацію, статус проживання та отримання соціальних виплат.

На основі цієї інформації Україна могла б звертатися до чоловіків із закликом повернутися, сказав Вадефуль. 

Водночас міністр наголосив, що повернення має відбуватися без примусу. Це важливо відрізняти від уже ухваленого закону. Німеччина не запровадила автоматичну депортацію українських військовозобов'язаних і не скасувала їхній тимчасовий захист. Йдеться про політичну пропозицію міністра щодо співпраці з Україною та можливого використання даних. Тобто наразі Берлін демонструє передусім зміну політичної риторики, а не масове скасування статусів. Юридичні механізми для масового повернення українських чоловіків, які вже мають тимчасовий захист, залишаються вкрай обмеженими. Юристка з міграційного права Юлія Зелвенська зазначає, що якщо у людини статус біженця або тимчасовий захист, то повертати її буде дуже проблематично, а скоріше - неможливо.

Сам факт того, що людина є українським чоловіком певного віку, не дає Німеччині підстави автоматично скасувати їй захист, каже вона. 

Чехія

У Чехії зміни набули значно конкретнішої форми. З 5 серпня 2026 року нова вимога стосується людей віком 18-60 років, які підпадають під військовий обов'язок України. Під час подання нової заяви на тимчасовий захист вони повинні підтвердити виконання військових обов'язків. Причому чеські правила прямо передбачають використання Резерв+. Для людей віком 18–22 років необхідно підтвердити реєстрацію в Reserv+ та надати паперовий eVOD. Для осіб 23-60 років потрібно підтвердити відповідний статус у військово-обліковому документі. Працівник чеської міграційної служби може перевірити актуальність документа безпосередньо через профіль у Reserv+. Нова вимога стосується:

• першого отримання тимчасового захисту;
• повторного отримання;
• заяви для возз'єднання сім'ї.

Водночас люди з чинним тимчасовим захистом під цю перевірку не потрапляють під час його продовження. Тобто в Чехії ситуація вже максимально конкретна - Резерв+ може бути не просто українським електронним документом, а частиною процедури отримання захисту.

Польща

Польща у 2026 році також переглянула систему перебування українців. 5 березня набув чинності закон, який поступово згортатиме частину спеціальних правил для громадян України. Водночас Польща зберігає систему тимчасового захисту та статус PESEL UKR. Для тих, хто вже користується захистом, нові загальноєвропейські правила щодо військового обов'язку не означають автоматичної втрати статусу. Паралельно Польща розширила можливості переходу частини українців із тимчасового захисту на звичайні дозволи на проживання - зокрема для роботи, висококваліфікованої роботи, бізнесу та возз'єднання сім'ї.

Тому польська модель зараз більше схожа на поступовий перехід від екстреної системи 2022 року до звичайного міграційного режиму, а не на кампанію з повернення військовозобов'язаних чоловіків. Водночас нові заявники підпадають під загальне рішення ЄС щодо підтвердження військового статусу.

Данія пішла далі за загальне правило ЄС

Данія - один із найпоказовіших прикладів того, як окрема країна може застосувати жорсткіший підхід. 3 вересня 2026 року набув чинності закон, який стосується українських чоловіків 23-59 років. Надалі вони можуть отримати дозвіл на проживання за спеціальним українським законом лише за умови, що документально підтвердять виконання військових обов'язків та звільнення від військової служби в Україні. Причому Данія передбачила не лише правила для нових заявників.

Закон стосується заяв, поданих починаючи з 25 червня 2026 року. Частина дозволів, які вже були видані чоловікам цієї вікової групи за заявами після цієї дати, може бути відкликана, зазначила Данська імміграційна служба. 

Перед ухваленням рішення людина має отримати можливість надати свої пояснення та документи. Такий підхід у Данії пояснювали необхідністю не допустити використання спеціального режиму проживання для обходу українських правил мобілізації. У матеріалах до законопроєкту зазначалося, що його мета - «забезпечити, щоб правила не використовувалися для обходу українського законодавства та ухилення від мобілізації». Водночас ті, хто подав заяву до 25 червня, уже мав дозвіл і надалі може ним користуватися за встановленими правилами. 

Австрія

Ще в червні міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер заявляв, що після березня 2027 року автоматичного захисту для українських чоловіків призовного віку бути не повинно. Він аргументував це тим, що Україні потрібні чоловіки призовного віку, а повернення частини людей водночас зменшило б навантаження на Австрію. Однак остаточна європейська модель виявилася іншою - ЄС продовжив захист до березня 2028 року, а нову вимогу щодо військових обов'язків поширив передусім на нових заявників. Австрія, як і інші країни ЄС, зараз застосовує саме цю модель. Офіційні австрійські правила прямо вказують, що нові заявники повинні підтвердити виконання військових обов'язків, зокрема за допомогою Reserv+, тоді як ті, хто вже мав статус до 4 серпня та безперервно його зберігає, під нове правило не потрапляють.

Нідерланди

Нідерланди фактично дослівно реалізують нову логіку ЄС. З 5 серпня нові заявники, які мають військові обов'язки в Україні, повинні довести їх виконання або звільнення від них. Це можна зробити українськими документами. А ті, хто вже мав тимчасовий захист до 5 серпня, автоматично зберігають його до 4 березня 2028 року, включно з правом на проживання, роботу та соціальні послуги. При цьому Нідерланди вже готуються і до наступного етапу - переходу частини українців після завершення тимчасового захисту на звичайні дозволи на проживання, наприклад на підставі роботи.

Швейцарія

Швейцарія не входить до ЄС, однак також змінила правила для українців. З 20 серпня 2026 року статус S для нових заявників надають лише тим, хто виконав військові обов'язки України, якщо вони на них поширюються. Швейцарська влада окремо називає серед таких категорій людей призовного віку, резервістів та тих, хто добровільно вступив до українських сил оборони.

При цьому люди, які вже мають статус S, його через це не втрачають, зазначає Державний секретаріат Швейцарії з питань міграції (SEM). 

Тобто Швейцарія, попри те що не є членом ЄС, фактично рухається в тому самому напрямку: новий захист - із перевіркою військового статусу, старий захист - без автоматичного перегляду.

Латвія

У Латвії нові заявники також повинні підтвердити виконання військових обов'язків або законне звільнення від них. Серед документів, які влада прямо називає прийнятними, - відмітка про законний виїзд з України або офіційний документ у паперовій чи цифровій формі, зокрема Резерв+. Якщо людина має відстрочку на визначений строк, захист може бути наданий лише до відповідної дати. Тобто тут Резерв+ також стає інструментом, через який європейська влада може перевірити український військовий статус.

А що буде з українськими жінками?

Саме тут навколо нових правил з'явилося багато спрощень. Неправильно говорити, що тепер усі українські жінки в Європі повинні показувати Резерв+. Європейське рішення сформульоване не просто як вимога до чоловіків. Воно стосується осіб, на яких поширюються військові обов'язки України. Тому потенційно під нього можуть потрапити й окремі жінки, якщо українське законодавство покладає на них відповідні військові обов'язки. Але це не означає автоматичної перевірки Резерв+ кожної українки, яка перетинає кордон або просить тимчасовий захист.

Наприклад, у Чехії нова вимога сформульована для осіб 18-60 років, які підлягають військовому обов'язку України. В Австрії влада також прямо пояснює, що військові обов'язки можуть стосуватисяя громадян України незалежно від віку чи статі - залежно від конкретних обставин. Тому неправильно говорити, що Європа змушує українок показувати Резерв+.

Для нових заявників вирішальним стає не стать сама по собі, а наявність військового обов'язку за українським законодавством, підтвердив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт. 

Що відбувається з тими, хто виїхав ще у 2022–2025 роках?

Для них ситуація значно стабільніше. Якщо людина отримала тимчасовий захист у конкретній країні до 4 серпня 2026 року і продовжує безперервно ним користуватися, нова вимога про підтвердження військових обов'язків на неї не поширюється. Це прямо записано в рішенні ЄС. Тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2028 року. Отже, чоловік, який виїхав законно у 2022 році, отримав тимчасовий захист, живе, працює чи навчається, не втрачає його автоматично лише тому, що у 2026 році ЄС змінив правила для нових заявників.

Але це не означає, що всі його права гарантовані назавжди. Країни поступово переводять українців із екстреної моделі тимчасового захисту до звичайних механізмів міграції:

• роботи,
• навчання,
• сімейного возз'єднання тощо.

Польща, наприклад, уже розширює можливості переходу на звичайні дозволи на проживання.

Чому Європа змінила правила саме зараз?

Причин кілька. По-перше, війна триває вже понад чотири роки, і тимчасовий захист перестає бути короткостроковим механізмом. У ЄС перебувають понад 4,38 мільйона людей із тимчасовим захистом, тому європейські країни вже думають не тільки про екстрене розміщення українців, а й про довгострокову модель їхнього перебування. По-друге, Україна сама зацікавлена в поверненні частини своїх громадян, особливо чоловіків призовного віку. По-третє, у європейських урядів зростає питання, як поєднати допомогу Україні з власними витратами на соціальну підтримку та інтеграцію біженців.

Саме тому в різних країнах одночасно з'являються дві тенденції - захист продовжують, але умови його отримання для нових людей стають жорсткішими; тих, хто вже оселився, поступово заохочують переходити на звичайні підстави проживання. Поки що Європа не закрила двері перед українцями. Але правила входу через них стали значно складнішими - і вперше за час повномасштабної війни військовий статус людини став одним із факторів, який безпосередньо впливає на можливість отримати захист у частині європейських країн.