Майже 1,2 мільйона заяв, але катастрофічний дефіцит: куди вступала українська молодь в цьому році

Майже 1,2 мільйона заяв подали вступники до українських університетів у 2026 році. Це на 28% більше, ніж торік, і найвищий показник за останні п’ять вступних років після 2021 року. Водночас це показало цікавий парадокс української освіти. 

Психологія, менеджмент, право, філологія та IT залишаються серед найпопулярніших напрямів, тоді як фізика, хімія та частина інженерних спеціальностей відчувають гострий дефіцит вступників. Особливо показовою є ситуація з педагогічними спеціальностями. Для Харківщини ця проблема має особливе значення. Регіон традиційно вважався одним із головних освітніх та інженерних центрів України, однак війна, виїзд молоді та багаторічне дистанційне навчання змінили структуру попиту.

Заяв багато, але вибір нерівномірний

Станом на кінець липня 2026 року до закладів вищої освіти Харківської області надійшло 54 634 заяви. Це четвертий показник серед регіонів України після Києва, Львівщини та Одещини. Проте це не точна кількість людей. 

Кількість заяв не дорівнює кількості вступників, оскільки одна людина могла подати до десяти заяв, зазначають у МОН. 

Якщо дивитися вже на сам Харків, то станом на 13 серпня до 19 університетів міста подали 93 794 заяви - більш ніж на 6 тисяч більше, ніж торік. Проте зростання відбулося не в усіх університетах. Найбільший харківський університет - ХНУ імені В. Н. Каразіна - отримав 19 392 заяви. Торік їх було 13 985. Тобто кількість заяв зросла приблизно на 39%. На перший погляд це свідчить про повернення інтересу до Харкова як освітнього центру. Але якщо розкласти ці цифри за спеціальностями, картина стає набагато складнішою.

Шалений попит на психологію

Психологія залишається одним із найбільш омріяних напрямів. На окремих конкурсних пропозиціях Каразінського університету конкуренція на бюджет була дуже високою. Наприклад, на освітню програму “Практична психологія”в Українській інженерно-педагогічній академії у складі Каразінського університету подали 328 заяв на бюджет при максимальному обсязі держзамовлення до 15 місць. Це понад 21 заяву на одне потенційне бюджетне місце. На контракт було 235 заяв при максимальному обсязі 65 місць. Тобто психологія - це не просто популярна професія. Для частини вступників вона стала одним із найбажаніших способів отримати професію, пов'язану з допомогою людям під час війни.

Що стосується найбільшої кількості заяв, то це на спеціальність «Психологія». Там конкурс виходить трохи меншим, тому що бюджетних місць доволі багато. Але така абсолютна кількість заяв - то це психологія на першому місці, розповів відповідальний секретар приймальної комісії Сергій Єльцов. 

У загальноукраїнському рейтингу психологія також залишається серед абсолютних лідерів. Станом на 3 серпня 2026 року на спеціальність C4 “Психологія” по Україні подали 76 228 заяв на бакалавриат. Для порівняння, у 2025 році ця цифра складала 55 571 заяв, а у 2024 - 49 782 заяв. Тобто за два роки кількість заяв на психологію зросла приблизно на 53%, а лише за рік - на 37%.

А де майбутні фізики?

На іншому кінці шкали - фізика та природничі науки. Показовий приклад дає Київ. У 2026 році до одного з провідних столичних педагогічних університетів на спеціальність вчителя фізики вступили лише дві людини. Заступник міністра освіти Микола Трофименко прямо визнав, що школи України вже мають дефіцит учителів фізики, хімії, біології, географії та математики.

Наша задача - популяризувати ці спеціальності у закладах освіти та підсилювати їх лабораторія, заявив Трофименко.

За даними МОН, у 2026 році по всій Україні навчання на вчителів фізики та астрономії розпочнуть лише 114 студентів. Для порівняння, фізичну культуру обрали 1928 майбутніх педагогів, англійську мову та зарубіжну літературу - 1307, українську мову та літературу - 1099. Різниця показує масштаб проблеми. Країні потрібні вчителі точних і природничих дисциплін, але молодь значно частіше обирає гуманітарні напрями.

Харків тут дещо вибивається 

Попри загальноукраїнський дефіцит, Харківщина демонструє кілька позитивних сигналів. У Каразінському університеті на Фізико-технічний факультет цього року вступили 24 першокурсники. Для порівняння, у 2022 році їх було лише вісім. Йдеться про програми з:

• прикладної фізики, 
• кіберфізичних ядерних технологій, 
• медичної фізики, 
• біонаноматеріалів.

Директор Фізико-технічного інституту Пилип Кузнєцов наголошує саме на динаміці, що кількість студентів зростає порівняно з найскладнішими роками.

У нас на перший рік війни набір був менше ніж 10 осіб, тому що було зовсім тяжко. Однак відносно нульової відмітки, коли у нас був ось цей набір, з кожним роком він потихеньку збільшується. Того року ми набрали близько 20 осіб, що, я вважаю, у сучасних умовах непогано, каже він. 

Тому говорити, що «на Харківщині нікому не потрібна фізика», було б неправильно. Навпаки, у деяких університетах природничі та фізико-технічні напрями починають поступово відновлюватися.

Маленький набір, але великий попит на випускників 

Ще цікавіша ситуація з хімією. У 2026 році на хімію в НМТ по Україні зареєструвалися лише 3015 учасників. На Харківщині з понад 16 тисяч зареєстрованих учасників НМТ хімію обрали лише 147. 

В цьому році було дуже мало абітурієнтів, які реєструвались на хімію на НМТ. З огляду на ці цифри ми дуже вболівали за те, скільки прийде абітурієнтів, розповів директор Навчально-наукового інституту хімії Каразінського університету Олег Калугін.

При цьому сам набір до Інституту хімії виріс. 17 студентів вступили на денну форму і ще п'ятеро - на контрактну заочну. Торік було 13 студентів на денній формі та двоє на заочній. Водночас, за словами Олега Калугіна, ситуація на ринку праці кардинально змінилася. Якщо раніше випускникам хімічних спеціальностей було складно знайти роботу і навіть місце для практики, то тепер роботодавці самі пропонують вакансії.

Зараз роботодавці самі пропонують вакансії, зазначає Калугін.

Особливо великий попит, за його словами, пов'язаний із фармацевтикою, аналізом пального та продуктів, органічним синтезом, а також оборонними технологіями.

Чому молодь не йде туди, де найбільше потрібні кадри?

Однозначної відповіді немає. Однією з причин є зміна самого уявлення про престиж професії. Психолог, IT-фахівець, менеджер чи маркетолог для абітурієнта часто виглядають як професії, де легше уявити майбутнє працевлаштування. Інженерія, фізика чи хімія потребують складнішої математичної та природничої підготовки, а результат навчання для школяра може здаватися менш очевидним.

Є й проблема шкільної освіти. Харківські освітяни раніше звертали увагу на те, що багаторічне дистанційне навчання особливо боляче вдарило по природничих дисциплінах. Мову чи математику можна значною мірою опрацьовувати онлайн, тоді як фізика, хімія та біологія потребують лабораторних і практичних занять. Для школярів Харкова та інших прифронтових міст це стало серйозною проблемою.

Ще один фактор - НМТ

Результати НМТ-2026 також показали серйозні проблеми з математичною підготовкою. Майже 40 тисяч учасників не подолали поріг з математики - це понад 12% усіх, хто складав цей тест. При цьому понад 160 балів набрали лише 7% учасників. Максимальні 200 балів отримали 1152 людини. Це важливо саме для майбутніх інженерів, фізиків та частини IT-фахівців. Слабка математична база автоматично звужує коло абітурієнтів, які готові конкурувати на технічних програмах. І тут виникає замкнене коло - складні спеціальності потребують сильної математики, але дедалі менше школярів мають достатній рівень підготовки та бажання пов'язувати з нею професійне майбутнє.

Держава збільшує кількість бюджетних місць

Є ще один важливий парадокс вступної кампанії-2026. Цього року до наказів про зарахування на бакалаврат включили близько 175 тисяч вступників, майже 70 тисяч із них - на бюджет. Загальна кількість зарахованих на бюджет першокурсників зросла приблизно на 7% порівняно з 2025 роком. Тобто проблема полягає не в тому, що молоді стало мало. Проблема - у розподілі цього попиту. Вступники концентруються на одних спеціальностях, тоді як державі та роботодавцям дедалі більше потрібні фахівці технічних, інженерних і природничих напрямів.

Бачимо помітне зростання інтересу до спеціальностей з особливою підтримкою. Це важливий сигнал для університетів і держави, адже йдеться про підготовку фахівців, яких уже потребують економіка та відбудова, зазначає Микола Трофименко. 

Харків знову стає університетським містом?

Кількість заяв свідчить, що інтерес до харківських університетів зберігається. У Каразінському університеті кількість заяв зросла майже з 14 тисяч до 19 392. Загалом станом на 13 серпня харківські університети отримали майже 94 тисячі заяв. Це важливий сигнал. Попри близькість до фронту, обстріли та проблеми з очним навчанням, Харків не втратив статус освітнього центру. Але змінився сам попит. Харків традиційно асоціюється з потужною технічною та інженерною освітою, коли сьогодні абітурієнти дедалі частіше обирають гуманітарні науки.

Що це означає для Харківщини?

Для регіону це може стати проблемою вже через кілька років. Харків - місто, економіка якого історично значною мірою залежала від інженерії, машинобудування, енергетики, науки та промисловості. Після завершення війни потреба в таких кадрах лише зростатиме. Відновлення інфраструктури, енергетики, виробництва та оборонно-промислового комплексу вимагатиме інженерів, фізиків, хіміків, технологів і фахівців з автоматизації.

І саме тут виникає головний парадокс вступної кампанії-2026 - ринок праці дедалі більше потребує технічних фахівців, а молодь дедалі частіше обирає професії, які здаються їй зрозумілішими та безпечнішими з точки зору майбутнього працевлаштування. Якщо ця тенденція збережеться, проблема через кілька років полягатиме вже не у вступі до університету, а в тому, кому буде відбудовувати країну, викладати фізику дітям та працювати на підприємствах, які потребуватимуть нових інженерів.

Нагадаємо, два харківських виші увійшли до рейтингу кращих світових університетів.