«Місто було порожнє»: як живе Богодухів після хвилі російських атак, - ВІДЕО

Богодухів на Харківщині пережив російські обстріли навесні та напочатку літа.

Тепер містяни намагаються пристосуватися до життя під постійною загрозою — частина виїжджає, частина повертається, а ті, хто залишається, готуються до зими.

Хронологія терору 

Місто Богодухів знаходиться приблизно за 20 км від державного кордону з Росією. Але перші чотири роки місто жило цілком тиловим життям, приймало переселенців. Фіксувалися лише поодинокі удари по інфраструктурі. 

Адже на цьому відрізку кордону московитам не вдалося зайти, але все змінили технології, а саме використання ударних дронів. Кількість атак побільшало. 

У березні 2025 року російські безпілотники атакували місцеве підприємство. Чотири «Шахеди» влучили по території м'ясокомбінату, загинули троє цивільних чоловіків, ще семеро людей були поранені. Восени вбили родину - батька та трьох дітей у власному будинку. 

Переломним для настроїв містян став квітень 2026 року. Атаки стали майже щоденні, траса Богодухів-Охтирка майже не проїзною. А 21 квітня місто пережило одну з наймасованіших атак.

Унаслідок атак постраждали люди, були пошкоджені приватні будинки, адміністративні будівлі, магазини, автостанція, кафе, банк, АЗС, цивільне підприємство та електромережі.

Загалом за даними, Олега Синєгубова, за чотири доби на Богодухів російські військові спрямували 110 безпілотників.

«Після квітня настрої змінилися в гірший бік. Коли 21 квітня я йшла під вибухи з редакції до сестри в інший кінець міста, бачила, як машини їхали, місто було порожнє — люди просто виїжджали», — розповідає головна редакторка газети «Маяк» Тетяна Лучинська.

За її словами, частина богодухівців після квітневих атак виїжджала на короткий час — на тиждень, два або місяць — а потім поверталася. Інші залишаються у місті. Причини різні: робота, родина, літні батьки або просто небажання залишати рідний дім. Хоча частина містян з дітками все ж таки поїхали. 

Богодухів зараз

Зараз Богодухів живе з оглядкою на тривоги. Люди як і в Харкові моніторять місцеві канали, які повідомляють про небезпеку, комунальники, аграрії та навіть таксисти обзавелися "чуйками" та іншими детекторами. 

Поїздка з "чуйкою" буде дорожче, але ж це безпечніше, - пропонують таксисти послуги. 

Розбиті банки, магазинчики відновили свою роботу, закрито лише те що згоріло вщент. Базар продовжує шуміти, але тут поруч з городиною пропонують ДСП - важливий зараз товар. Але при цьому відпочиваючих майже немає, майданчики без дітей, в центрі з'явилися укриття. Ті хто виходить на вулиці, особливо в центр поспішають у справах. 

Єдине місце де люди зупиняються - Алея героїв. Чимало членів Богодухівської громади вже віддали життя за Україну. 

Нещодавно головна траса в міста обросла сітками. 

При цьому, говорить Лучинська, у місті залишається і позитивний настрій.

«Більшість богодухівців, я дивлюся, все ж таки місто живе. Хтось не виїжджав і не хоче виїжджати. Кожного тримає своє — когось робота, когось старенькі батьки, когось просто рідне місто. Але все ж таки люди тримаються».

При цьому в ХОВА стверджують, ситуація в місті покращилася.

"Прильоти", постійна тривога, але можемо зазначити, що за останні 4 тижні безпекова ситуація покращилася, зазначив Олег Синєгубов

Пережити зиму

Окремою проблемою для тих, хто залишився, стає наближення зими. За словами Лучинської, містяни обговорюють можливі перебої зі світлом і шукають способи підготуватися до холодів.

Люди, які планують залишатися у Богодухові, шукають альтернативні способи опалення та продумують, де пережити зиму у разі тривалих проблем із електропостачанням. Деякі розглядають тимчасовий переїзд у села, де є пічне опалення. 

Водночас ситуація з електропостачанням залишається одним із викликів для міста. Військові та влада закликають жителів мати базові запаси води, їжі, ліків та ліхтарики на випадок перебоїв із централізованим постачанням.