Студенти повертаються, але не в аудиторії: Харків створює освіту нового типу

Харківський національний університет імені Каразіна з 1 вересня планує запровадити частковий офлайн для студентів усіх факультетів.

Заняття проходитимуть у спеціально обладнаних аудиторіях у протирадіаційних укриттях, а дистанційний формат залишиться для тих, хто перебуває за межами міста чи країни. Але за цією новиною стоїть значно ширша проблема: Харків уже четвертий рік намагається зупинити відтік молоді та повернути собі статус одного з головних студентських центрів України.

“Без офлайну ми програємо конкуренцію”

За словами ректорки Каразінського університету Тетяни Кагановської, близько 80% студентів, які зараз перебувають у Харкові та області, підтримують повернення очного навчання за умови дотримання безпеки. Саме тому університет починає масштабний перехід до змішаної моделі. Наразі офлайн-практику вже проходять студенти природничих спеціальностей, медики, фізики та хіміки. 

До початку навчального року в університеті планують використовувати понад 3 тисячі квадратних метрів захищених приміщень, де одночасно зможуть навчатися тисячі студентів, каже вона.

Для Харкова це не просто питання організації навчального процесу. Фактично йдеться про боротьбу за абітурієнта.

Війна змінила карту студентської України

До повномасштабного вторгнення Харків вважався однією з найбільших студентських столиць Східної Європи. Тут навчалися понад 250 тисяч студентів, працювали десятки університетів, а економіка міста значною мірою спиралася саме на молодь. Сьогодні масштаби інші. За даними Харківської обласної військової адміністрації, у регіоні функціонує 21 заклад вищої освіти, де навчаються майже 100 тисяч студентів. Це все ще дуже великий показник для України, однак він суттєво менший за довоєнний. Частина студентів виїхала до Києва та Львова, частина вступила до університетів Польщі, Чехії чи Німеччини. Для багатьох сімей вирішальним фактором стала не якість освіти, а безпекова ситуація.

Які ще виші Харкова вже мають частковий офлайн

За даними Харківської ОВА, у 2026 році частина вишів області вже перейшла на змішану або частково очну форму навчання. Серед тих, хто поступово повертає офлайн-елементи:

• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна - лабораторії, практикуми, тепер масштабування на всі факультети;
• Національний технічний університет «ХПІ» - окремі практичні заняття та робота в укриттях;
• Харківський національний університет радіоелектроніки - гібридні формати для технічних дисциплін;
• Харківський національний медичний університет - клінічна практика та медичні цикли офлайн;
• Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого - періодичні очні модулі та сесії;
• Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова - змішане навчання для частини спеціальностей.

Повноцінного класичного офлайну немає - фактично всі моделі зараз гібридні.

Молодь розділилася на два табори

Аналіз обговорень у студентських спільнотах та освітніх форумах показує, що ставлення до повернення офлайну неоднозначне. Одна частина студентів відверто втомилася від дистанційного формату. 

Я не дуже хочу навчатися онлайн, бо я останні шкільні роки провчилась заочно і трохи набридло, пише студентка Аліна у контексті вибору університету.

Студенти говорять про втрату соціалізації, відсутність студентського середовища та практичних занять. Для них університет - це не лише лекції в Zoom, а й живе спілкування, наукові гуртки, знайомства та можливості для кар'єри.

Інша частина вважає, що будь-яке очне навчання у прифронтовому місті залишається ризикованим. 

На період активних бойових дій все навчання має бути дистанційне, пише мама абітурієнта Олена.

Навіть наявність укриттів не усуває повністю побоювання батьків та самих студентів. Саме тому більшість харківських вишів роблять ставку не на повне повернення офлайну, а на змішану модель.

Підлаштування системи освіти

Останні два роки місто інвестує значні ресурси у безпечну освітню інфраструктуру. Якщо раніше підземні простори створювалися переважно для шкіл, то тепер аналогічна логіка поширюється й на університети. У Каразінському університеті вже працює реконструйований підземний освітній простір «ЛандауЦентр», який поєднує музей науки, науковий хаб та захищені навчальні аудиторії.

Паралельно область розширює мережу підземних шкіл та укриттів. До нового навчального року влада планує забезпечити змішане або очне навчання приблизно для 90 тисяч школярів області. Фактично Харків перетворюється на полігон нової освітньої моделі, де поєднуються:

• дистанційне навчання;
• очні практикуми;
• підземні аудиторії;
• цифрові платформи;
• гнучкий графік залежно від безпекової ситуації.

Чи вплине офлайн на вибір абітурієнтів

Освітні експерти вважають, що так, але не радикально. Для багатьох абітурієнтів Харків досі залишається привабливим через сильні технічні, медичні та природничі школи, нижчу вартість навчання та проживання порівняно з Києвом і Львовом. Водночас конкуренція за вступників значно посилилася.

Попри це, у 2026 році в області очікують понад 16 тисяч абітурієнтів - на 1600 більше, ніж торік, каже директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко.

Це свідчить про поступове відновлення інтересу до харківської освіти. Однак головним фактором залишається безпека. Якщо Київ чи Львів можуть пропонувати більш-менш стабільний очний формат, то Харків змушений переконувати вступників, що навчання навіть під час війни може бути організоване безпечно.

Боротьба йде не лише за студентів

Для міста це питання значно ширше за освіту. Кожен студент - це оренда житла, кафе, магазини, культурні події та майбутні працівники місцевого бізнесу. Втрата десятків тисяч молодих людей означає скорочення економічної активності та людського капіталу. Саме тому повернення офлайну в університетах сьогодні розглядається не просто як освітня реформа, а як один із ключових інструментів відновлення Харкова.

Якщо модель «безпечного офлайну» в укриттях виявиться успішною, її почнуть активніше впроваджувати й інші виші міста. Харків опинився перед складним вибором: без повернення живого студентського життя молодь продовжуватиме виїжджати, але повноцінний офлайн у нинішніх умовах також неможливий. Через це місто фактично створює новий формат університетської освіти - гібридний, підземний і максимально адаптований до реалій війни. І від того, чи спрацює ця модель, багато в чому залежить майбутнє Харкова як одного з головних освітніх центрів України.

Нагадаємо, у Раді пропонують змінити формат НМТ і чому це критикуют.