Математика зайва: у Раді пропонують змінити формат НМТ і чому це критикують

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає зміну формату національного мультипредметного тесту (НМТ) уже з 2027 року.

Кількість обов'язкових предметів пропонують скоротити, залишивши лише українську мову та історію України, тоді як математика може стати предметом на вибір для вступників.

Ініціативу представила голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

Що пропонують змінити

Законопроєкт передбачає нову формулу вступного випробування для бакалаврів — «2+1». Відповідно до неї абітурієнти складатимуть два обов'язкові предмети — українську мову та історію України, а також один предмет на вибір залежно від спеціальності або власних освітніх планів.

Якщо документ буде ухвалено, математика втратить статус обов'язкового предмета для всіх вступників, хоча залишиться серед дисциплін, які можна буде обирати для вступу на відповідні спеціальності.

За словами авторів ініціативи, зміни мають зробити вступ до українських закладів вищої освіти більш доступним та допомогти утримати молодь в українській системі освіти.

Чому хочуть відмовитися від обов'язкової математики

Юлія Гришина вважає, що примусове складання математики не розв'язує проблему популяризації технічних спеціальностей та не сприяє збільшенню кількості студентів на інженерних напрямках.

«Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов'язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює. Потрібні комплексні мотиваційні механізми: коефіцієнти до конкурсного бала, підвищені стипендії, гранти, стажування та збільшення держзамовлення», – заявила Гришина.

На думку депутатки, Міністерство освіти і науки повинно мотивувати вступників обирати технічні напрямки не через обов'язковий іспит, а через систему стимулів.

Серед запропонованих механізмів:

• збільшення ваги результатів з математики під час вступу через спеціальні коефіцієнти;
• підвищені академічні стипендії для студентів технічних та інженерних спеціальностей;
• розширення програм стажування з можливістю працевлаштування вже на 3-4 курсах;
• збільшення державного замовлення на технічні спеціальності;
• надання додаткових грантів на навчання.
• За словами Гришиної, саме така політика може стати ефективнішим інструментом залучення молоді до STEM-напрямків, ніж обов'язкове тестування з математики для всіх без винятку абітурієнтів.

Чому ініціативу вже критикують

Втім, пропозиція викликала дискусію серед освітян, представників технічних університетів та роботодавців.

Критики законопроєкту наголошують, що Україна вже сьогодні стикається з гострим дефіцитом інженерів, технологів, фахівців виробничої сфери, енергетики та ІТ-галузі. На їхню думку, після завершення війни та початку масштабної відбудови країни потреба в таких спеціалістах лише зростатиме.

Експерти побоюються, що скасування обов'язкового тестування з математики може призвести до зниження інтересу школярів до точних наук ще на етапі навчання у старших класах.

На їхню думку, математика є не лише профільною дисципліною для майбутніх інженерів чи програмістів, а й однією з ключових компетентностей сучасної людини, яка формує логічне мислення, здатність до аналізу та роботи з даними.

Освітяни також звертають увагу, що в більшості розвинених країн саме STEM-освіта (наука, технології, інженерія та математика) розглядається як один із головних драйверів економічного розвитку.

Що кажуть технічні університети

Представники технічної освіти вже не перший рік наголошують на необхідності посилення математичної підготовки школярів.

Зокрема, ректор Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Михайло Згуровський раніше неодноразово заявляв про необхідність збільшення кількості студентів інженерних спеціальностей та розвитку STEM-освіти в Україні.

На його думку, саме інженери стануть одними з ключових фахівців для післявоєнного відновлення економіки, інфраструктури та промисловості.

Представники технічних вишів наголошують, що проблема полягає не в самому іспиті з математики, а в якості математичної освіти у школах. Тому, на їхню думку, державна політика має бути спрямована на покращення викладання точних наук, а не на зменшення їхньої ролі під час вступу.

Позиція роботодавців

Подібної думки дотримуються і роботодавці.

У Федерації роботодавців України неодноразово звертали увагу на дефіцит інженерних кадрів та кваліфікованих технічних спеціалістів, який вже сьогодні впливає на розвиток окремих галузей економіки.

Представники бізнесу наголошують, що промисловість, енергетика, будівництво, оборонний сектор та високотехнологічні виробництва потребують великої кількості спеціалістів із сильною математичною та технічною підготовкою.

На їхню думку, держава повинна не послаблювати вимоги до математичної грамотності, а створювати умови для того, щоб більше школярів були зацікавлені у вивченні точних наук та подальшому вступі на інженерні спеціальності.

«Освіта повинна реагувати не лише на поточні запити вступників, а й на майбутні потреби економіки. Якщо країна говорить про відбудову, розвиток виробництва та технологій, попит на інженерів лише зростатиме», – зазначають прихильники збереження математики серед обов'язкових предметів НМТ.

Що буде далі

Наразі законопроєкт лише зареєстрований у Верховній Раді та має пройти парламентський розгляд. Остаточне рішення щодо формату НМТ-2027 ухвалюватиметься після обговорення документа народними депутатами та профільними освітніми структурами.

Поки що дискусія навколо майбутнього математики на НМТ демонструє два різні підходи: прихильники змін говорять про необхідність зробити вступ більш доступним для абітурієнтів, тоді як їхні опоненти наголошують на стратегічній потребі держави у фахівцях технічних та інженерних професій, яких в Україні вже зараз бракує.