Паска дорожча за традицію? Як змінився великодній стіл українців за два роки

Великдень традиційно є одним із головних родинних свят в Україні. Паска, яйця, домашня ковбаса, сир, масло та м’ясні страви формують символічний “великодній кошик”. У 2026 році його вартість стала ще одним показником економічних змін, які відчувають українські родини.

Порівняння з 2024 роком демонструє не лише інфляційне зростання, а й структурне подорожчання окремих базових продуктів. Найбільше це стосується м’ясної та молочної групи, а також овочів.

За даними Держстату, у першому кварталі 2026 року річна інфляція перевищила 7%, а продукти харчування дорожчають швидше за середній показник. Особливо помітним є зростання у м’ясному та молочному сегменті.

Ціни 

У 2024 році середні ціни напередодні Великодня виглядали приблизно так:

• борошно - 22 грн за кг, 
• яйця - 60 грн за 10 шт, 
• молоко - 50 грн за л, 
• масло - 75 грн за 200 г, 
• сир кисломолочний - 130 грн за кг, 
• твердий сир - 320 грн за кг, 
• куряче філе - 150 грн за кг, 
• свинина - 180 грн за кг, 
• домашня ковбаса - 320 грн за кг. 

У 2026 рік ціни на стандартний набір до свята приблизно такі:

• борошно - 28 грн за кг, 
• яйця - 75-85 грн за 10 шт,
• молоко - 60 грн за л,
• масло - 95-110 грн за 200 г,
• сир кисломолочний - 160-190 грн за кг, 
• твердий сир - 380-420 грн за кг, 
• куряче філе - 200 грн за кг, 
• свинина - 230-260 грн за кг, 
• домашня ковбаса - 400-450 грн за кг. 

У підсумку повний великодній стіл у 2026 році обійдеться приблизно у 2500-3200 гривень залежно від регіону та вибору продуктів. Для порівняння, у 2024 році аналогічний набір коштував у межах 1900-2200 гривень. Таким чином, умовний «Індекс Великодня» за два роки зріс приблизно на 30–35%.

Молочна та м’ясна продукція у 2026 році продовжує дорожчати через зростання вартості кормів, електроенергії та логістики. Навіть при відносно стабільному курсі гривні внутрішні виробничі витрати залишаються високими, пояснює економіст Володимир Чиж.

Аналітики також відзначають вплив так званої “енергетичної складової” - витрат на автономне живлення підприємств, зберігання продукції та транспортування.

Доходи не встигають за цінами

Попри певне зростання середньої заробітної плати у 2025-2026 роках, темпи подорожчання базових продуктів залишаються високими. Особливо це відчутно для родин із фіксованими доходами - пенсіонерів, бюджетників та внутрішньо переміщених осіб. Частка витрат на харчування у багатьох домогосподарствах знову зростає. Продовольчий кошик українців поступово дорожчає швидше за доходи.

Це означає, що реальна купівельна спроможність зростає повільно або навіть скорочується для окремих категорій населення, коментує експерт з економічних питань Олег Пендзін.

Якщо у 2024 році родина могла витрачати на продукти близько 40-45% доходу, то у 2026 році цей показник у частини українців перевищує 50%. Це означає скорочення витрат на інші потреби - відпочинок, одяг, побутову техніку.

Як адаптуються українці

У соціальних мережах українці діляться, що їх традиційний святковий стіл змінюється. Люди починають:

• частіше готувати паски самостійно замість купівлі готових;
• обирати курятину замість свинини;
• зменшувати кількість м’ясних виробів;
• робити акцент на локальних і сезонних продуктах.

Ми печемо паски самі й купуємо менше ковбаси. Головне - атмосфера, а не кількість страв, ділиться Ольга, бухгалтер з Києва. 

У Львові пенсіонерка Марія каже, що уважніше підходить до покупок. 

Я вже не купую кілька видів ковбаси, як раніше. Беру одну, невеликий шматочок. Більше яєць фарбуємо й печемо паску вдома. Дітям хочеться зробити свято, але доводиться рахувати, каже вона.

У Харкові молода родина айтішників також змінила підхід до свята. 

Ми не відмовляємося від якісних продуктів, але купуємо рівно стільки, скільки потрібно. Без “на всяк випадок”. Раніше стіл ломився, тепер усе більш раціонально, ділиться Катерина.

Умовний «Індекс Великодня» відображає реальні витрати родин на базовий святковий набір. У 2026 році він демонструє продовження повзучої інфляції та тиск на споживчий бюджет. На ціни також впливатиме сезонний фактор, зменшення запасів овочів та витрати на енергетику. Тому здешевлення базових продуктів у короткостроковій перспективі малоймовірно. 

Великодній стіл у 2026 році став помітно дорожчим, ніж два роки тому. Зростання вартості продуктів випереджає доходи частини населення, що позначається на структурі споживання. Втім, попри економічні виклики, Великдень залишається символом родинного тепла і традицій. Українці адаптуються до нових реалій - змінюють набір продуктів, шукають більш доступні альтернативи, але не відмовляються від самого свята. 

Нагадаємо, Вербна неділя та католицький Великдень: заходи безпеки на Харківщині.