Не врізати дуба: чому населення переплачує за дрова та рубить посадки?

В державі запевняють, створена прозора система забезпечення населення дровами, є допомога для прифронтових громад, насправді населення переплачує втричі за можливість пережити зиму

Звідки дрова?

До 2022 року система державних лісгоспів працювала традиційно в межах управління Держлісагентства (нині — ДП «Ліси України»). Лісове господарство в Україні об’єднувало більше 1300 лісництв по всій країні, що входили до 12 територіальних відділень «Лісів України» (в тому числі і Харківського регіону) і займалися веденням та відтворенням лісів, захистом, рубками догляду і заготівлею деревини.

У Харківській області основними структурними підрозділами були філії державних лісових господарств (у різні роки такі, як Жовтневе, Гутянське, Зміївське, Чугуєво-Бабчанське, Ізюмське та ін.) — вони відповідали за ведення лісового господарства в своїх районах, включно з лісовідновленням, захистом від шкідників та пожеж, рубками догляду, комерційною заготівлею деревини. Конкуренція була чимала, й ціни більш меньш трималися. Машина дров на місці коштувала десь 5000-7000 гривень, за роки повномасштабного вторгнення ціни збільшилися до 35 000

З початку повномасштабної війни управління лісами було централізовано в Державне підприємство «Ліси України», яке продовжує функціонувати у складних умовах. Станом на кінець 2025 року:

• Харківське управління охоплює приблизно 300 тис. га лісів області, з великим обсягом територій, що потребують розмінування.
• Лісгоспи, зокрема ті, що підпорядковані Слобожанському лісовому офісу (Гутянське, Зміївське, Жовтневе, Ізюмське), продовжують продаж дров населенню. У 2025 році лише в Харківській області реалізовано понад 124 тис. м³ дров для населення

Частина лісових масивів у Ізюмському та прилеглих районах опинилась на територіях, де ведуться бої або вони заміновані — що серйозно ускладнює лісозаготівлю, охорону і розмінування лісів.Доступ до багатьох ділянок обмежений, а роботи з охорони, висадки та лісокультурними заходами проводяться поетапно та за безпекових умов.

Як люди можуть купити дрова? офіційний погляд

В умовах війни в Україні запустили державний інтернет-магазин “ДроваЄ” — платформу для легальної покупки дров онлайн напряму від лісгоспів. Через неї громадяни можуть авторизуватися, обрати найближчого постачальника, замовити до 15 м³ дров на рік і навіть оплатити доставку, узгоджену з постачальником. Це має мінімізувати ризики шахрайства та “сіру” торгівлю, а також убезпечити покупця від придбання нелегальної деревини. Але в реальності сервіс працює погано, в дровах не відмовляють, але доставка робиться невчасно, затримується, а самі дрова пропонуються не кращі. Наприклад сосна, якою через смоли в хаті топити не будеш. 

Як люди можуть купити дрова? офіційний погляд

 У багатьох лісгоспів немає можливостей самостійно доставляти дрова населенню — через війну техніка і транспорт масово мобілізовані чи задіяні для оборонних потреб, а логістика та доставка в села — непросте завдання. Це значно обмежує прямий контакт між лісгоспом і кінцевим споживачем.

Через відсутність власного транспорту у більшості жителів невеликих сіл (перш за все пенсіонерів) замовити дрова напряму — це майже нереально. Натомість саме посередники організовують доставку, орієнтуючись на попит і здатність людей заплатити. Такий “ринок” працює за своїми правилами та цінами, відчутно вищими за ті, що могли би бути при прямому доступі до лісгоспів.

 Для Харківщини ціна за машину дров у сезон 2025–2026 може сягати 23 000 – 35 000 грн, тоді як якби доставка організовувалася безпосередньо лісництвом, та сама машина могла б коштувати близько 5 000 грн. Це створює значну націнку посередників завдяки логістичній “міжстанції” між лісгоспом і покупцем.  

Ця ситуація породжує іронічну реальність: державний портал існує, але людям зручніше (і часто дешевше в організації доставки) працювати через приватних посередників, які мають техніку й зв’язки для логістики. Це те, що жоден урядовий сервіс сам по собі не може вирішити без радикального інфраструктурного підходу.

У Верховній Раді кілька разів обговорювався законопроєкт №9665, який мав посилити відповідальність за незаконний обіг деревини і, зокрема, врегулювати питання зберігання та торгівлі дровами. На думку авторів, такі зміни були спрямовані на боротьбу з “чорними лісорубами” й нелегальними шабаями та розширення повноважень правоохоронних органів. Укрінформ

Проте документ, який деякі соцмережі називали “законом про дрова”, не був підписаний Президентом Володимиром Зеленським, і офіційно його підпис відхилили — про це заявляв радник Президента. Це рішення пояснювали тим, що документ міг створити більше проблем для звичайних громадян, ніж вирішити проблеми тіньового ринку деревини. 

Під час дебатів у медіа і соцмережах звучали думки, що така ініціатива «створює додаткові шляхи для корупції і може заганяти людей у проблеми» саме через невизначеність і жорсткі норми, які могли б зачепити не лише нелегальних постачальників, але й пересічних громадян

Юридично держава створює всі умови для легального доступу до дров — через облік, електронні сервіси і регулювання. Але соціально-економічні механізми працюють інакше.