Удар по Печенізький греблі: які наслідки для оборони та забезпечення Харкова?

Російська армія різко активізувала повітряні атаки на півночі Харківщини, спрямовуючи удари по ключових транспортних вузлах — мостах і греблях, що є критично важливими не лише для логістики оборонців, але забезпечення водою Харкова та навколишніх громад. 

Удар по греблі та мосту у Старому Салтові

Московити атакували Печенізьку греблю та міст через річку поблизу Старого Салтова напередодні близько 11 ранку. Удар був нанесений майже одночасно, в Старому Салтові вісім цивільних постраждало, одна людина загинула. 

По греблі вдарило відразу шість ракет, про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов. Споруда не була повністю зруйнована, але суттєво постраждала. 

«Російські сили завдали ракетного удару по греблі Печенізького водосховища, після чого рух через греблю довелося тимчасово призупинити», — голова Печенізької громади Олександр Гусаров.  

Служба відновлення та розвитку інфраструктури Харківщини перекрила рух трасами Т-2111 і Т-2104. 

Це не першій удар по дорожній інфраструктурі в цьому районі. Ця ділянка систематично зазнає ударів різного типу: від FPV-дронів до ракет і керованих авіабомб. Ба більше, міст в Старому Салтові був зруйнований на початку війни й через водосховище успішно діяла переправа. Але посилення атак не лише й не стільки впливає на військових, скільки може мати негативні наслідки для місцевої екосистеми й для цивільної інфраструктури. 

Адже за словами українських військових, останнім часом атаки та пошкодження стали суттєвими.

Наслідки для логістики ЗСУ

Аналітики ISW наголошують, що атаки РФ на мости та греблі — це не хаотичні удари, а цілеспрямована кампанія, спрямована на послаблення українських ліній комунікацій у напрямках Вовчанськ — Великий Бурлук — Куп’янськ.

Попри активність російських ударів, їхній вплив на українську військову логістику, за оцінками фахівців, буде обмеженим. Про це йдеться у офіційній заяві 16-го армійського корпусу. 

Українська сторона заздалегідь підготувалася до можливого ураження греблі та мостів:

• Розроблені та діючі альтернативні логістичні маршрути, які ще до ударів використовувалися як резервні.
• Накопичено необхідні запаси матеріально-технічних засобів, щоб забезпечити стійкість оборони навіть у випадку тимчасового припинення руху.
• Інженерні підрозділи готові швидко відновлювати переправи, якщо вони будуть критично пошкоджені.

Тому навіть за умов системних ударів ЗСУ зберігають можливість доставляти ресурси на ключові напрямки. Проте атакована РФ інфраструктура безумовно додатково ускладнює логістичний тиск і вимагає від України постійної адаптації. Але головне, ці дії можуть вартувати життям тисячам українців, які мешкають біля водосховища та можуть призвести до масштабного затоплення та техногенної катастрофи, що є терором цивільного населення.

Печенізька дамба — критично важливий об’єкт, який забезпечує водопостачання, екосистемну стабільність і безпеку десятків населених пунктів Харківщини. Удар по ній не мав жодної законної військової необхідності, а отже є невибірковим нападом на цивільний об’єкт, що прямо заборонено ст. 52 Додаткового протоколу І, зазначено у повідомленні. 

Вплив на Харків та його водопостачання: стратегічна небезпека

Печенізька дамба є одним із найбільш критичних об’єктів Харківської області, адже саме вона забезпечує водою значну частину Харкова та десятки навколишніх громад.

Печенізьке водосховище побудували на початку 1960-х років, аби забезпечити водопостачання Харкова та задовольнити потреби господарства. Воно розташоване приблизно за 60 км від міста, воно забезпечує понад 70% потреб мегаполіса у питній та технічній воді.

Крім того, водосховище виконує функцію регулятора рівня води у верхній частині басейну Сіверського Дінця, сприяє підтриманню водності річок та використовується для зрошення полів.

Вочевидь, до енергетичного терору, які українці та харків'яни зокрема переносять досить стійко, рашисти додали спроби позбавити чи хоча б ускладнити централізоване водопостачання у місті. Адже наприкінці лютого були завдані удари по інфраструктурним об'єктам в Харківській області, майже добу місто було без води.  

Всі комунальні системи вразливі через те, що вони централізовані. Так будували з часів срср. Харків не виключення. Вода потрапляє в міста через системи водозаборів з водосховищ та річок. Весь процес забезпечують інфраструктурні об'єкти. Альтернатива перехід до часткової автономності, зокрема шляхом видобутку води з артезіанських свердловин. Харківська міська рада прийняла рішення про розбудову цієї системи в 2023 році, вона вже дає можливість швидше відновлювати водопостачання, але не може перекрити всіх потреб у воді міста-мільйонника, особливо взимку. 

Будь-яке суттєве пошкодження греблі може призвести до:

• зниження рівня води та збоїв у водопостачанні;
• ризику аварій у міських системах подачі води;
• можливого порушення стабільності водосховища, що виконує також екологічну та протипожежну функцію.

Спрямовані удари по греблі з військової точки зору не мають логічного виправдання — це удар по цивільній інфраструктурі, що прямо заборонено міжнародним гуманітарним правом.

Атака фактично є воєнним злочином, адже об’єкт має життєво важливе значення для цивільного населення.

Потенційне підтоплення навколишніх сіл та вплив на екосистему

Дестабілізація Печенізької дамби може створити ризик локального підтоплення територій нижче за течією. Під загрозою можуть опинитися:

• прибережні села Печенізької громади,
• частина рекреаційних зон,
• лісові масиви та ділянки берегової лінії річки Сіверський Донець.

У разі серйозного пошкодження греблі можливі втрати прибережних ґрунтів та руйнування берегів; порушення водних біоценозів, зокрема місць гніздування птахів і нересту риб; зміни рівня води, що вплинуть на місцеві екосистеми і господарську діяльність.

"Тут два в одному. Логістичне значення цієї дамби я б не недооцінював. При тому, якраз навіть не так для військових, у яких є спецтранспорт, різні способи переправлятися. А там же ця дамба логістична і для цивільного населення. Там якщо не у масштабах Харкова, то може бути локальна гуманітарна катастрофа для всіх громад, які прилягають до водосховища", таку думку висловив Євген Дикий, ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону "Айдар", директор Національного антарктичного наукового центру в радіо етері.

Поки в ХОВА не заявляють про те, що удари по дамбі призвели до часткового підтоплення. Алі будь-яка атака на цей об’єкт може бути фатальною — це не просто удар по інфраструктурі, а потенційна екологічна катастрофа для регіону.