Оприлюднили текст скандального радіодиктанту: ТОП нових слів

Авторкою тексту "Треба жити!" стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала акторка Наталія Сумська.

Суспільне Культура у партнерстві з Українським Радіо опублікувало текст Радіодиктанту національної єдності 2025.

Саме Наталію Сумську очікувала навала критики за швидкий текст начитки. Першою критикинею стала багаторічна переможниця, яка пише радіодиктант 26 років поспіль, 70-річна львівянка Христина Гоянюк.

"Знаєте, я навіть боюся висловити хоч щось, щоб не сказати дуже погано. За 26 років це перший диктант, який звалив мене наповал. Недобре прочитаний — і сам текст дурнуватий".

На цю реплику авторка тексту Євгенія Кузнецова відповіла у соцмережах: 

«Треба цілуватись, коли випадає нагода і казати те, що на думці…» Про цілуватись - правда. Про казати те, що на думці теж, але ж не аж так..!! Тримайте себе в руках, ну)

А згодом Євгенія опублікувала серію мемів на тему радіодиктанту.

Що ж стосується критики на адресу акторки, вона вважає, що все вдалося: учасники активно ділилися своїми враженнями — комусь здалося, що темп був добрий, комусь, навпаки, надто швидкий.

"У нас сьогодні урок зі скоропису трохи", — зазначила вона з усмішкою після диктанту. 

ТОП складних слів

Найбільше емоцій у тих, хто писав диктант, викликали слова лелітки, між'яр'я, допіру, пітятко та кияхи, більшість з яких є діалектизмами.

Сукні з лелітками — слово лелітки має декілька значень: блискуче кружальце для прикрас, блискучі цяточки або ж назва квітки.

Між'яр'я — слово з двома апострофами: перший — на стику префікса і кореня, другий після твердого р.

Допіру — діалектне слово, що означає "щойно" або "тільки".

Пітятко — діалектне слово, що означає "курча".

Кияхи — теж діалектне слово на позначення качанів кукурудзи.

Скніли — нидіти, знемагати від одноманітного і довгого виконання чого-небудь.

Текст диктанту

"Треба жити!

Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона…

Треба жити! Не впівсили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз! Треба гладити котів, збирати гриби, везти цуценят із фронту на "інтерсіті", робити ремонт і приносити щастя тим, кого любимо. Треба купувати сукні з лелітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи і генератори, а ще — нишпорити вечорами в міжʼярʼї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштанів.

Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому — того, що в серці. Треба здавати кров, і, може, з нею ще в чиємусь серці поселиться любов до слів: "допіру", "пітятко" чи "кияхи".

Треба цілуватися, коли випадає нагода, і казати те, що на думці. Немає часу на півтони. Матеріальне — крихке, життя тікає крізь пальці. Справжнім виявилось тільки те, за що не можна схопитись руками: спогади, сміх і любов.

Ще треба плакати, коли можеться. За все те, що ніколи не мало з нами статися. За те, що ми не тільки знаємо, як пишеться "далекобійний дрон" або "балістична ракета", а й розрізняємо їх на слух.

Росіяни хочуть, щоб ми стали схожими на них: скніли у вічній гризоті. А ми будемо жити цікаво — всупереч історії і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою.

Результати радіодиктанту оголосять, коли опрацюють всі листи.

Нагадаємо, як у Харкові писали Радіодиктант національної єдності, - ФОТО, ВІДЕО