Бодікамери у ТЦК: що зміниться для військовозобов’язаних

З 1 вересня 2025 року всі представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які працюють у групах оповіщення, зобов’язані використовувати нагрудні бодікамери. Таке рішення Міністерства оборони спрямоване на підвищення прозорості та законності мобілізаційних заходів.

Запровадження бодікамер у роботі ТЦК та СП — це спроба Міністерства оборони зробити процес мобілізації більш прозорим і захищеним для всіх учасників. Однак думки експертів і політиків різняться: якщо юристи бачать у нововведенні захист для громадян, то депутати наголошують на глибших системних проблемах, які бодікамери самі по собі не вирішать.

Чому це важливо

Запровадження бодікамер дозволяє фіксувати дії як військовозобов’язаних, так і представників ТЦК. Це є запобіжником можливих порушень та допомагає уникнути зловживань з обох сторін.

Відеозапис може стати об’єктивним доказом у спірних ситуаціях, що гарантує захист прав громадян і військових. Крім того, процес мобілізації стає більш відкритим і зрозумілим, що має зміцнити довіру суспільства.

Правова основа

Заступник міністра оборони Євген Мойсюк наголосив, що використання боді-камер уже передбачене чинним законодавством.

«Правова основа для використання боді-камер вже існує. Згідно із законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, уповноважені представники ТЦК та поліцейські мають право здійснювати фото- та відеофіксацію під час перевірки документів чи вручення повісток. Для чіткого регулювання цього процесу Міністерство оборони затвердило спеціальну Інструкцію (наказ № 532 від 06.08.2024), що детально регламентує порядок роботи з камерами та встановлює єдині стандарти», — пояснив посадовець.

Інструкція, зокрема, передбачає, що:

Уповноважений представник ТЦК та СП, який використовує камеру, зобов’язаний повідомляти про це осіб, відносно яких проводиться фото- і відеофіксація.
Запис розпочинається з моменту початку виконання представниками ТЦК та СП службових обов’язків щодо здійснення заходів оповіщення.
Відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об’єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов’язаних з виникненням в уповноваженого представника особистих потреб (приймання їжі тощо).
Під час здійснення відеофіксації портативний відеореєстратор закріплюється на форменому одязі військовослужбовця (на грудях або іншим способом). У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, військовослужбовець може тримати портативний відеореєстратор у руках.
Учасникам груп оповіщення суворо заборонено видаляти записи, змінювати їх, вимикати камеру, перешкоджати фіксації або передавати відео стороннім особам.

Записи зберігатимуться щонайменше 30 днів на захищених серверах, а адміністратором системи стане Військова служба правопорядку ЗСУ.

Погляд юристів

Адвокат АО «Бачинський і партнери» Максим Дзіковський у коментарі виданню Фокус зауважив, що спеціального закону про боді-камери для ТЦК ще немає.

«Наразі в Україні не ухвалено жодного нормативного акту, який би дозволяв співробітникам ТЦК носити бодікамери під час вручення повісток. Проте таке правило може вводитися на рівні внутрішніх інструкцій. Це робить голова військкомату, але такі документи недоступні для громадян», — сказав правозахисник.

При цьому він назвав нововведення позитивним кроком:

«Насамперед ці зміни на руку військовозобов’язаним. Якщо пішов процес фіксації видачі повісток на камери, примусове доставлення чоловіків до військкомату закінчиться», — підкреслив Дзіковський.

Критика з боку парламенту

Народна депутатка України Анна Скороход у етері програми Суперпозиція висловила скептицизм щодо ефективності новації.

«Буде догана. Або сувора догана. Все. Про яку відповідальність ще може бути у військовослужбовців? Дві суворі догани», — зазначила Скороход.

Вона додала, що навіть з боді-камерами випадки примусової доставки («бусифікації») залишаться, адже головна проблема — у мотивації.

«У нас купа людей купили собі відстрочки чи інвалідності. Багаті в нас не воюють, а бідні — поїдьте у село, подивіться, кого бусифікують. Це все дуже просто», — сказала депутатка.

Інциденти з ТЦК на Харківщині

Тим часом в Харківському обласному ТЦК та СЧП стверджують, що у серпні 90% повідомлень про інциденти у Харківській області, пов`язані з діяльністю військкоматів, не відповідали дійсності.

Упродовж серпня зафіксовано 20 випадків, з них:

18 випадків (90%) — не підтвердилися та стосувалися перекручених фактів, дезінформації, спекуляцій, ворожої пропаганди;

2 випадки (10%) — підтвердилися.