"Підприємства говорять мені, дайте студентів": ректор НТУ "ХПІ" Євген Сокол

Наскільки конкурентна харківська технічна освіта й чи поверне Харків статус студентського міста розповів ректор НТУ "ХПІ" Євген Сокол

Про вступну компанію та абітурієнтів 

 Наші діти мають бажання навчатися інженерним наукам.

Враховуючи, що ми спілкуємося з вами наразі, влітку. Якщо можна, трохи про вступну кампанію 2025 року. Які професії наразі більше обирають? Чи дійсно відроджується зацікавленість до інженерних професій?

Сьогодні наразі можна сказати наступне, що оскільки міністерство офіційно опублікувало ті показники, які характеризують дану вступну кампанію з точки зору рекомендацій для зарахування, то все ж таки в першій десятці там три найбільших політехнічних інститутів. Це Київський політехнічний, Львівський і Харківський.

І відповідно до цього можна сказати, що все ж таки наші діти мають бажання навчатися інженерним наукам. Хоча, якщо подивитись глибше на цю проблему, то кількість заяв на гуманітарні спеціальності до сьогоднішнього дня ще значно більше, ніж та, яка на технічній спеціальності. Але те, що наші абітурієнти приходять на технічні спеціальності, каже про те, що там є гарні студенти, які розуміють майбутнє нашої країни, майбутнє нашого міста Харкова. Це, безумовно, інженерна освіта, і я хочу сказати, що мені приходиться спілкуватися з роботодавцями сьогодні. Колосальна потреба в інженерних фахівцях.

А які спеціальності ви можете наразі запропонувати молоді? Які ці напрямки?

Наш університет має чотири головних напрями. Це енергетика, електроніка, електромеханіка. Це машинобудування і транспорт. Це хімічна технологія та інженерія. І комп'ютерна наука і інформаційна технологія. І я хочу сказати, що, безумовно, дуже складна ситуація завжди на хімічних спеціальностях.

Це пов'язано з тим, що Харків не є центром хімічної промисловості України. Але там дуже багато все ж таки таких спеціальностей, які використовуються в різних аспектах в економіці. І я хочу сказати, що сьогодні там теж з набором все гаразд.

Ну а що стосується енергетики, електроніки, що стосується машинобудування, тут у нас нормальний набір. І, до речі, якщо раніше комп'ютерні спеціальності значно перевищували всі інші, то сьогодні все майже зрівнялося. Тому що сьогодні комп'ютерний напрям, він трансформується. І запровадження штучного інтелекту впливає якраз в першу чергу на комп'ютерні науки. Тому що ті традиційні простіші робочі професії, які були в комп'ютерних науках, вони менше будуть мати попит в майбутньому шляхом впровадження штучного інтелекту.

Це типа тестувальників, так?

Ну, тестувальники, кодери, все таке. Як завжди, будуть затребувані ті фахівці, які мають найвищий рівень з погляду знання математики, алгоритмів і все таке інше. І, безумовно, наші ж діти, вони розумні, вони бачать всі ці прогнози. І в них є деякий відтік, скажімо так, в напрям електроніки, в напрям енергетики. Тому що електроніка, вона теж дуже близька сьогодні до всіх питань, які є в комп'ютерних науках. Але розвиток цієї галузі, він йде дуже бурхливо. І там, безумовно, буде велика потрібність в відповідних фахівцях.

Наскільки вмотивована молодь?

Діти, які приходять, вони дуже розумні, вони дуже вмотивовані. І, безумовно, тут є така складна ситуація, особливо для Харкова, у зв'язку з тим, що багато молоді від'їжджає до закордону. Але я хочу сказати, що, знову таки, розуміючи той потенціал, який є в Харківській політехніці, то знаходячися за кордоном, вони все одно намагаються вступити до нашого університету, оскільки з погляду дуальної освіти ми одні з найкращих в Україні. І, таким чином, попри ті можливості, які є за кордоном, вони все ж таки намагаються здобути освіту в Україні й конкретно в Харківській політехніці.

Про конкуренцію з офлайн освітою й лабораторні роботи

Студенти теоретичну базу і освіту отримують в Харківській політехніці, а за кордоном, на сучасній лабораторній базі, відпрацьовують фактично лабораторні роботи.

Як вам дається конкурувати з технічними вишами, які знаходяться на заході або в Києві? Київська політехніка, Львівська політехніка. Адже там є можливість вчитися офлайн, хоча б частково.

Ну, безумовно, це впливає на абітурієнтів, впливає на ту конкуренцію, як ви кажете. Якщо подивитися до початку війни, до початку ковіду, коли ми перейшли на онлайн освіту, то ситуація була наступна. Найбільша кількість контингенту студентів була у Київській політехніці, і ми з Львівською політехнікою мали майже однаковий контингент по 24 тисячі студентів.

Сьогодні, якщо подивитися вже на вступну кампанію цього року, то, безумовно, Київська політехніка, Львівська політехніка, вони набрали на перший курс загалом понад дві тисячі абітурієнтів, ми набрали 1200. Таким чином, безумовно, контингент, який набирає Харківська політехніка, він трохи зменшується, а Львівська і Київська політехніка десь знаходяться поряд. Але з погляду, тієї освіти, яку ми надаємо, ми не відчуваємо такої дуже великої конкуренції між нашими технічними вищими навчальними закладами, наперекір тому, що ми стовідсотково даємо освіту онлайн, а у них є освіта офлайн.

Але я так розумію, все одно є якісь моменти, які потрібно робити руками, чи ні?

Стовідсотково. Ви маєте на увазі лабораторні роботи. Так, дійсно, для нашого університету, який стовідсотково працює онлайн, це одна із найважливіших проблем, які ми повинні використовувати.

Суть є в тому, що традиційно українська школа має великі здобутки в галузі теоретичної підготовки студентів. І тому і Харківська політехніка на сьогодні цей рівень повністю залишає. Є питання пов'язані з лабораторіями, з практичною роботою і так далі.

Так, сьогодні для нас це дуже складно, але я хочу сказати, що ми використовуємо два шляхи для вирішення цієї програми. Перше, ми маємо 53 міжнародних угоди, які передбачають обмін студентами з закордонними вищими навчальними закладами. Це дозволяє нам, що наші студенти, від'їжджаючи за кордон, чи ті, хто знаходиться за кордоном, вони теоретичну базу і освіту отримують в Харківській політехніці, а за кордоном, на сучасній лабораторній базі, відпрацьовують фактично лабораторні роботи.

Так, безумовно, це не дає можливості стовідсотково охопити всіх наших студентів, але я хочу сказати, я назвав цифру тих угод, і ми маємо достатньо великий відсоток тих студентів, які мають таку можливість. Крім того, ми намагаємося для тих студентів, які знаходяться на теренах України, спілкуватися з майбутніми стейкхолдерами, для того, щоб вони залучали наших студентів, з одного боку, для роботи на їхніх підприємствах, і це дає можливість їх профорієнтувати на майбутнє робоче місце, і одночасно вони використовують свою матеріальну базу для якраз практичної роботи. А ми намагаємося зробити таким чином, щоб ті процеси, які повинні відбуватися в лабораторіях на університеті, вони були використані стейкхолдерами для тієї матеріальної бази, яка є у них.

Я хочу сказати, це зацікавлює не тільки студентів, а й стейкхолдерів, тому що, ви добре розумієте, для того, щоб прийняти людину на роботу, то треба на нього перш за все подивитися, і не тільки з точки зору того, наскільки він фахівець, але і як він буде адаптований до того колективу, в якому він буде майбутнє працювати. З одного боку, студент має перспективи працевлаштування, він може подивитися, наскільки його це задовольняє, а з іншого боку, і роботодавець має можливість подивитися на того, якого він запрошує. Ну, а нам ситуація така, що ми повинні все це між ними узгодити і використовувати з найбільшою ефективністю.