Список таємних підрядників Кремля: як російський бізнес заробляє на ТОТ

Українські кібер-активісти з групи 256 КіберШтурмова перехопили доступи до листувань російських міністерств і викрили масштабну схему збагачення на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України.

У їхніх руках опинився секретний список із майже 200 російських компаній, які беруть участь у так званому “Спеціальному інфраструктурному проєкті” — по суті, схемі з розподілу бюджетних коштів рф під виглядом “відбудови”. Волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm проаналізували ці дані й дійшли висновку: за гучними проєктами стоїть складний ланцюг із підрядників та фірм-одноденок.

Їхня мета — не тільки освоїти мільярди, але й приховати справжніх бенефіціарів: гігантів російського бізнесу, багато з яких досі дивним чином уникають міжнародних санкцій. Цей матеріал розкриває, як росія намагається легалізувати відмивання грошей та мародерство на захоплених землях, перетворюючи воєнні злочини на прибутковий бізнес.

Навіщо Росії “спеціальний проєкт”?

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль зіткнувся з двома проблемами:

1. Управлінський хаос. Окуповані території не були інтегровані в адміністративну та фінансову систему Росії. Це створювало величезні труднощі в управлінні та контролі.

2. Страх бізнесу. Великі російські компанії не поспішали заходити на окуповані території напряму, побоюючись санкцій та сподіваючись колись повернутися до “business as usual” із Заходом.

Як працює схема: кримський сценарій та обіцянка анонімності

Рішення знайшли у вже випробуваній на Криму моделі. Механізм, відпрацьований у Криму з 2014 року, простий і цинічний.

• Накачування грошима. Через систему державних замовлень на окуповані території спрямовуються величезні кошти для реалізації інфраструктурних мегапроєктів (як-от сумнозвісний кримський міст).

• Пропагандистська картинка. Це дозволяє російській пропаганді створювати ілюзію “розвитку нових територій” та бурхливої діяльності.

• Гарантії анонімності. Компаніям, що погоджуються брати участь, обіцяють повну секретність. Для цього державні контракти засекречують, а бізнесу пропонують створювати “прокладки” — дочірні фірми, що діють лише на окупованих територіях і формально не пов’язані з материнськими компаніями.

Для координації цієї схеми ще в травні 2022 року в Міністерстві будівництва рф було створено спеціальний департамент — “з реалізації спеціального інфраструктурного проєкту”.

Ілюзія “відбудови” та реальність

Насправді ніякого економічного дива не відбувається. Всі гроші з російського бюджету розподіляються між російськими ж компаніями. Працівників на об’єкти також переважно завозять із росії.

Вони витрачають частину зарплати на місці, а їхні роботодавці сплачують невеликі податки до місцевих бюджетів, створюючи видимість економічної активності. По суті, це замкнена система, де гроші російських платників податків перетікають до кишень наближених до Кремля корпорацій, залишаючи окуповані території лише декораціями для пропагандистських сюжетів.