Нардеп Дмитро Микиша про кулуари парламенту, "слуг"-втікачів, відбудову та голосування проти відкриття декларацій

Народний депутат Дмитро Микиша потрапив у парламент як «Слуга народу» від тергромад Змієва, Люботина, Мерефи, але змінив фракцію та наразі критикує колишніх колег. Він голосував проти відкриття декларації, але не вважає себе захисником корупціонерів, говорить, що між втікачами Одарченко та Куницьким є різниця та вважає, що якщо не змінити принципи відбудови Харкова регіон чекає стагнація.

Про розставання зі "Слугами" та кулуари Верховної Ради

Ви йшли у Верховну Раду саме як представник Слуги Народу і зараз ви не слуга Народу. Як так сталося, чому ви пішли тоді з цими людьми і зараз ви не з цими людьми?

Насправді все очевидно і на поверхні. Питання ж перше було, коли була передвиборча кампанія 2019 року. Тодішній новий очільник держави, президент Володимир Зеленський, формував команду, причому заявляючи, що він буде змінювати Україну. Це повністю підходить під мій світогляд, моє бачення розвитку України. І тому я не просто згодився, а й брав безпосередню участь вже тоді спочатку.

Кандидат в кандидати, вже потім став кандидатом і заходив, скажімо, в парламент від цієї політичної сили. Ніколи не був членом партії Слуга Народу, але фактично вона мене висунула на вибори. Ті речі, ті тези, ті позиції той світогляд, який декларувала Слуга Народу, вони насправді були абсолютно вірними в більшості своїй, що і, в принципі, підтвердив народ України, віддавши, скажімо так, цю пальму першості, коли обирав відповідну політичну силу до Верховної Ради України, до складу Верховної Ради України.

Проблема почалась після того, як вже ми стали народними депутатами, бо, як ми сьогодні розуміємо, це керівництво, п'ять-шість ефективних менеджерів, тоді трошки було по-іншому. Перший рік ще відносно було нормально і притримувалося саме тієї програми, яку декларували перед народом України. Далі це ставало все гірше і гірше, і вони взагалі почали відходити від тих принципів, тих цінностей, які самі задекларували.

Якийсь дзвіночок. Що особисто у вас, для себе ви сказали, ні, це не так, як ми домовлялися?

Один з найперших це було якраз, коли ми робили повсюдно об'єднані громади, адміністративно-територіальний устрій. Мені, як людини, яка вийшла з місцевого самоврядування, які є фахівцями, експертами в цьому напрямку, досить дивно, коли хтось опосередкований має відношення до цієї теми, визначає, а як саме має бути об'єднані громади, об'єднані потенційні райони, як це має відбуватися, і зрештою приймає відповідне рішення.

І коли ти пояснюєш не просто на пальцях, а фахово-тезово, з цифрами доводишся це, з аналітикою, як краще бути, як краще це зробити. Показуєш оптимальну модель, але, просто до прикладу, Харківська область зараз сім районів, так не має бути, не має бути. Три з цих семи районів є виключенням з правил. Коли в тебе майже половина районів підпадає під виключення, ну явно, що це щось дуже-

недуже з моделюванням. Це такий кричущий момент, це ж не на один, на два роки, це на десятилітті вперед, як будуть функціонувати відповідні громади і райони. Від цього залежить життя людей, а тебе, фахівця, не слухають, ну це вже як певний дзвіночок.

Отак от відбувалося, і через це, скажімо так, пішли конфлікти, що призвело мене спочатку, де-факто, перехід в «Розумну політику», а пізніше і де-юре.

А всередині фракції «Слуга народу», так скажімо, не демократичні відношення?

Я вам скажу, як це починалось. Починалось це, я чудово пам'ятаю, одне з найперших засідань у КВЦ «Парковий», є такий в Києві, де «Слуга народу», раніше фракція, в принципі, збиралася.

І це було одне з найперших таких величезних засідань, в якому брали участь вся фракція, брали участь представники уряду, був президент, був офіс президента, тоді, що Богдан був, разом з ним був голова Верховної Ради. І я пам'ятаю просто, що прямо там сиділи всі, і сцена. Я пам'ятаю, що на краю сцени сиділи президент, Богдан, і ми тоді проговорювали, якою моделлю ми підемо.

Або ми зараз не зовсім відповідно регламенту і законів України, але поламаємо більшість цих схематозів і все інше, або це буде швидко, і швидко почнемо зміни. Або все ж таки підемо згідно з законом, але це буде довше, і будемо бодатися, все інше. І це був, я тоді пам'ятаю, було голосування, і проголосували десь, здається, 70% проголосували, що йдемо все ж таки згідно з буквами закону.

Оце було, мабуть, для мене, знаєте так, маркер, показово, що от такі є, ми будемо спільно приймати рішення. І то, до чого ми прийшли зараз, точніше вони прийшли, нікого взагалі нічого не питають.

Ніяких обговорень немає фактично. Порядок, оголошуються раніше, це фактично там фракція повинна підтримати. Єдине, коли їх збирають, скажімо так, от останній приклад голосування за добудову двох реакторів на Хмельницькій АЕС.

Їх зібрали для того, щоб їх вмовити, дати їм якусь офіційну версію, що вони мають проговорити, комунікувати і дискутувати, в принципі, з громадянськими суспільствами пояснювати народу України. А все інше, були кулуарні там, скажімо, домовленості, ігри, як всіх, кожного переконував. Повірте, переконував всіх по-різному.

На когось тиснули, кому там ще якісь речі, комусь там якісь плюшки і так далі, комусь погрожували підозрами, у кого їх немає, у багатьох вони є, там взагалі інша історія, вони голосують за все підряд. Тобто, фактично, таким чином, вони зібрали 269 і проголосували за цю відверту дичину.

Про втікачів Одарченко та Куницького

А скажімо так, третя частина, хто не відколовся і хто не залишився, є ті, хто побіг. Ви спілкуєтесь зі своїми ексколегами Одарченко і Куницьким?

З Одарченко не спілкувався і тоді, коли ми були разом у фракції.В нас з Одарченко абсолютно різні світогляди. В нас же є діє міжфракційне депутатського   об'єднання «Слобожанщина», ми спілкувалися на початку десь, мабуть, перші пів року. Безпосередньо всі представники фракції більш-менш добре спілкувалися. Протягом цього року вже потроху кожен розумів, хто що із себе представляє, у кого який світогляд, які внутрішні цінності і як, в принципі, люди оперують цими цінностями і як вони використовують ту посаду, яка є згідно з їх цінностей.Тому, безпосередньо з Одарченком у мене спілкування вже на той момент не складалося.

Скажімо так, більшість процесів, за які його знають, вони почали проглядатися вже тоді. І це було для мене не ок, м'яко кажучи. І я не хотів мати нічого з цим спільного. Тому, скажімо так, обмежував навіть спілкування.

А з Куницьким?

З Куницьким зараз не спілкуюсь, бо він поїхав, а до цього в мене з ним ніяких взагалі проблем не було. Більшу частину речей, які на нього вішають, я просто знаю, звідки ноги ростуть.

І повірте, це якраз внутрішня оця політична історія, коли ти проти чогось. Скажімо так, Олександр замахнувся на дуже високі речі, які, ну, якщо ти не народний депутат, то, якби був звичайно людина, я думаю, що він взагалі не був би живий. Я сформулюю саме так.

І коли він зрозумів, що навіть з "корочкою" народного депутата він може також цю участь отримати і перестати жити загалом, то він зрозумів, що треба їхати.

Про голосування проти відкриття декларацій

До Вас особисто в суспільстві також були питання, не як до "втікача", але як до людини, яка захищає корупціонерів. Ви голосували проти відкриття декларацій.

Червона кнопка, єдиний. Абсолютно свідомо, я про це якраз почав.

Історія, по-перше, полягає в тому, що я не то що не проти, декларувати депутатів, а ба більше, за, подавав відповідну правку. Але в мене було застереження. Давайте народних депутатів винесемо, і до них критерії одні, а до інших посадовців, інші. І от тут ключове, що згідно з цим законом, який проголосований бездумно, абсолютно маніпулятивно, він торкається близько 700 тисяч людей. Ще раз, 700 тисяч людей. Це не тільки посадовці Верховна Рада і там Кабінет Міністрів. Окей, хай буде. Це абсолютно всі військовослужбовці. Я зараз поясню, хай не маніпулюють, що військовослужбовці не декларуються. Це абсолютно неправда. Я зараз це поясню. Поліцейські, інші посадовці, органи місцевого самоврядування. Всі, а тепер ключове, їх родини.

І тут дві найголовніші частини проти чого я був проти. Перше, ти маєш вказати всі свою родину, близьких, то батьки, дружина, діти. Це перше. І друге, проти чого я був категорично проти навіть народних депутатів, вказати фактичне місце свого проживання. Щоб що?

Якщо в тебе, як антикорупційного органу, є питання, подивилися декларацію, що є питання до того, як ти живеш, задекларовано, чи все відповідає, НАБУ починає розслідування і в рамках розслідування з'ясує, де ти фактично живеш. І тоді порівняє, чи збігається це все. Для чого це має бути задекларовано і в реєстрах? В тих реєстрах, які я нагадаю, недавно падали, більшість з них впала, Російська Федерація мала доступ.

Ми що граємося? У нас що, війна закінчилась? Я нагадаю, до речі, чому були закриті ці реєстри. Коли пішло повномасштабне вторгнення, були, на жаль, трагічні прецеденти, коли по деклараціях знайшли родини поліцейських, самих поліцейських, і вони були знищені. Після цього, коли дізналися, рішенням РНБО закрили доступ до декларацій абсолютно всіх.

А це на території, куди швидко зайшли рашисти? .

Так. І коли навіть поліцейські, вони опинились тут і воювали, їх родичі залишалися, вони були знищені, на жаль. Через це закривалося. І в мене питання, а що, війна закінчилась?

Чи можна було розділити це?

Звичайно, такі відповідні правки були. Були відповідні правки, що це зробити. Верховна Рада, депутати, Кабмін, окремо. Питань немає.

Найвищий посадовій, найвищий рівень корупції, потенційні ризики. Військовослужбовців, найвищі органи, до речі, також питання спірне.

Це ж головна військова ціль. Тим не менше, окей, найвищі посадовці військової ланки, ТЦК і ВЛК також декларуються. Всі інші – ні. Для чого? Органи місцевого самоврядування – така сама історія.

Окей, там мер, всі інші. Для чого всі інші? Для чого? Для кого ви це робите? Щоб що?

Тепер ключове, через що я був переконаний та нажав червоний, не жовтий навіть, або не проголосував, або вийшов з залу. Бо насправді багато колег так зробили.

В законопроєкті тоді, зараз це закон, було дуже хитро прописано.Там є, знаєте, норма одна, друга, третя. І кожна норма розкриває попередню. Тобто, якщо перша стаття каже, що військовослужбовці не декларуються, друга каже, декларуються, але... Не декларуються, але крім. Тобто, воно фактично вже, значить, та не діє, якщо вже декларуються. Третя говорить, що там ті не декларуються. Четверта каже, що не декларуються, сто відсотків не декларуються, ті, хто безпосередньо ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення. А далі йде стаття, яка там уточнює це. І там дуже хитро так написано, що якщо вони відходять від цієї лінії, знаходяться на певній території, то тоді може бути. І йде далі посилання на постанову Кабміну.

Абсолютно, кожного можна, навіть того, хто зараз в окопі, прямо веде безпосередні дії, його можуть змусити декларуватися. Це категорично проти, для мене це був все. Це червоне світло, тому був проти.

І ще ми маємо зрозуміти таку історію тут. Навіть оці військовослужбовці, які можуть бути якимось чином проти того, що відбувається. В тому числі проти тих рішень політичної влади, яка зараз є. І в нього, можливо, повинна, вони потенційно уявляють собі якесь політичне майбутнє.

Орган місцевого самоврядування вище, Верховна навіть Рада, неважливо. То ви маєте зрозуміти, що якщо він неправильно задекларується, а насправді система побудована таким чином, що помилитися дуже можна, навіть якщо кома в тебе десь не так стоїть, то це вже врахується помилкою. НАЗК, передає безпосередньо в суд цю справу, якщо вони доводять, що ти помилився і це порушення, суд може винести тільки два рішення. Перше, корупційне правопорушення. Друге, адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією. І перше, і друге, вас веде в реєстр корупціонерів. З якого виходу немає. Ти туди зайшов і це назавжди. І от, можливо, пам'ятаєте, було одне ініціатива, що близько 40 тисяч людей, які знаходяться в реєстрі корупціонерів, 40 тисяч, що треба звідти їх забрати.

Це якраз отакі, хто помилився. Знову ж маніпуляції, корупціонерів хочуть прибрати. І що ми маємо? Якщо якийсь військовослужбовець щось не дуже гарне там говорить, його змушують декларуватися, він потенційно робить помилку, відносно нього виносяться рішення, він потрапляє в реєстр корупціонерів, все.

Далі що? Ніхто ж не буде розбиратися, чому. Всі вже розуміють, що ти корупціонер. А далі? Це впливає. По-перше, він не пройде внутрішню перевірку, якщо йому треба підвищення. Отримати позачергове звання він також не зможе. Більше того, є вже питання до того місця, де він зараз є, яку посаду він займає. Це безпосередньо в армії.

Далі, якщо він виходить на гражданку, у цивільне життя, він може бути допущений до виборів, але буде обов'язково написано, що він є в реєстрі корупціонерів. Далі, якщо він навіть захоче працювати в міжнародній кампанії, його не візьмуть.

З цієї штуки не візьмуть. Навіть водієм в Кока-Колу, умовно, його не візьмуть, тому що він в реєстрі корупціонерів. Тобто такими технічними моментами, люди, які зараз боронять Україну, її підтримують, а далі можуть підтримувати в вигляді політичної або просто посадової особи, вони відштовхуються.

Він, наприклад, не зможе пройти перевірку для того, щоб прийти в орган місцевого самоврядування, просто працювати начальником відділу чи когось. Не зможе, все, реєстр корупціонерів.

Про Московський патріархат

Про діяльність, поки "бомбили Харків"

Про відбудову, стагнацію та майбутнє

м