14 жовтня - день УПА: що відомо про харківців у лавах повстанців

14 жовтня — це День Української Повстанської Армії, вояків, що кинули виклик тоталітаризму та виборювали майбутнє українців.

Активну збройну боротьбу проти тоталітарної системи радянщини вели вояки УПА на заході України. Втім ідеологічний фронт існував й на східний частині країни.

Радянська система знищувала усі матеріали, документи про існування УПА на теренах Слобожанщини.

Ще в 1942 році із Заходу України на Харківщину прибули похідні групи ОУН, які сформували на території Харківщини підпілля, яке діяло до 1945 року. Свою діяльність воно зорієнтувало на поширення націоналістичних ідей серед населення в газетах, прийняття нових людей з місцевих до лав ОУН. Також друкувалися листівки, які поширювалися серед місцевого населення й проводилися усні бесіди, щоб поширити ідеї боротьби за власну державність, розповів виданню "Накипіло" Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Дотичність Харківщини до діяльності УПА

Одним із найвідоміших упівців, особливо на Івано-Франківщині, є Іван Карпович Скляновський-Гордієнко, псевдо «Чорногора». Він народився в 1913 році в селі Коропи Харківського району. Сирота з п’яти років. Батька — петлюрівця — розстріляли чекісти. Після дитбудинку закінчив військове училище. Отримав звання старшого лейтенанта танкових військ. В 1940 році разом зі совєцькою армією прибув на Буковину. Невдовзі став підпільником ОУН і покинув військову частину. В 1944 році керівництво українських націоналістів довірило йому сформувати повстанську сотню, а в 1945 році, після загибелі свого курінного, саме Чорногора очолив цілий курінь УПА, який складався з трьох сотень. Загинув 22 серпня 1949 року в селі Тулуків на Франківщині.

Андрій Матвієнко, відомий під позивними «Криниця» та «Зір», народився 27 грудня 1919 року в селі Минківка Валківського району. Колишній лейтенант радянської армії, який після арешту НКВС утік під час бомбардування Львова 1941 року. Вступив до УПА, навчав стрільців, зустрічався з Романом Шухевичем. На нього полювали енкаведисти, призначивши нагороду за голову. У липні 1949-го, потрапивши в оточення біля села Лімна, поранений, він спалив документи й застрелився. На місці його загибелі нині встановлено хрест.

Сьогодні про славетних вояків згадали бійці підрозділу Кракен

10 запитань про УПА: відповіді надав політичний діяч Юрій Михальчишин.

Хто командував УПА ?

• Майор Василь Івахів «Сом» березень–травень 1943 р.
• Полковник Дмитро Клячківський «Клим Савур» травень–листопад 1943 р.
• Генерал-хорунжий Роман Шухевич «Тарас Чупринка» листопад 1943–березень 1950 р.

• Генерал-хорунжий Василь Кук «Юрко Леміш» липень 1950–травень 1954 р.

Скільки генералів було в УПА?

ВСЬОГО 9:

• Генерал-хорунжий Роман Шухевич
• Генерал-хорунжий Василь Кук
• Генерал-хорунжий Олекса Гасин
• Генерал-хорунжий Дмитро Грицай
• Генерал-хорунжий Іван Трейко
• Генерал-хорунжий Леонід Ступницький
• Генерал безпеки Микола Арсенич
• Генерал-політвиховник Іван Климів
• Генерал-політвиховник Дмитро Маївський

Де діяла УПА?

На території Волинської, Рівненської, Львівської, Дрогобицької, Станіславської, Тернопільської, Чернівецької, Кам’янець-Подільської, Вінницької, Житомирської та Київської обл. УРСР + Брестської обл. БРСР. На території Холмщини, Підляшшя та Надсяння в Польщі. Рейдові дії: Закарпатська обл. + Румунія + Чехословаччина (1947–1949).

Як правильно: ОУН–УПА чи ОУН і УПА?

Правильно: воєнна діяльність УПА під політичним проводом ОУН та Української Головної визвольної ради. Можливий термін «ОУН–УПА–УГВР».

Скільки часу тривали бойові дії УПА?

Перший бій УПА – 7/8 лютого 1943 р. атака на райцентр Володимирець на Рівненщині. Останній бій боївки УПА – 14 квітня 1960 р. на Тернопільщині.

Який період формального існування УПА?

День створення УПА 14 жовтня 1942 р. символічний, вперше святкувався в 5-ту річницю в 1947 р. згідно з Постановою УГВР; 3 вересня 1949 p. вийшов наказ Головного Командира УПА Романа Шухевича про розформування останніх бойових загонів і штабів УПА – подальша боротьба із загарбниками велася боївками ОУН та СБ.

На скількох фронтах воювала УПА?

Протинімецький фронт 1943–1944: Волинь (квітень–листопад 1943) + Галичина (Прикарпаття) (липень 1943–липень 1944).

Протипольський фронт 1943–1947: Волинь (червень–серпень 1943) + Галичина (листопад 1943–березень 1944) + Холмщина, Надсяння, Підляшшя (1944–1947).

Протирадянський фронт 1943–1954: Полісся та Волинь (лютий 1943–вересень 1944) проти радянських партизанів + Захід України (1944–1954) проти регулярних радянських військ та держбезпеки.

Якою була чисельність УПА?

За радянськими даними, упродовж 1944–1953 рр. каральні органи знищили приблизно 153 тис. учасників і прихильників українського підпілля, близько 134 тис. – захопили в полон чи заарештували.

Де були проведені успішні операції УПА?

Проти німецьких окупантів: Горохів (27.03.1943), Камінь-Каширський (19.08.1943), гора Лопата (6–16.07.1944).

Проти радянських окупантів: бій під Уневом (30.09–1.10.1944), за Космач (30.01.1945), бій під Жовквою (22.03.1945), за Радехів (26–28.04.1945).

Кого найважливішого з окупантів ліквідувала УПА?

• Генерал армії, командувач 1 Українським фронтом Микола Ватутін (29 лютого 1944 р. на Рівненському шосе);
• Генерал-полковник Кароль Свєрчевський, заст. міністра оборони Польщі (28 березня 1947 р., Балигород)