Нова мапа Харкова: перейменування, - вулиця ВАДИМА МАНЬКА

У листопаді 2023 року Харківська міська рада перейменувала вулицю Чкалова на честь Вадима Манька.

Капітан Вадим Манько за посадою був офіцером з тактичної медицини однієї з груп окремого загону спеціального призначення Східного територіального управління НГУ.

За отриманою у Національній академії Нацгвардії 2017 року військовою спеціальністю — офіцер по роботі з особовим складом, референт-перекладач. За знаннями і навичками — розвідник, гранатометник, навідник-оператор бронетехніки, оператор безпілотних літальних апаратів.

Гвардієць із позивним «Омут» пожертвував власним життям задля порятунку побратимів. 

13 серпня поблизу села Соснівка, що на півночі Харківщини, російські окупанти із засідки здійснили дистанційно керований підрив бронеавтомобіля «Кугуар», у якому перебувала група медичної евакуації на чолі з капітаном Маньком. Вибух суттєво пошкодив транспортний засіб, найбільше постраждав Вадим, який дістав численні поранення тулуба та ніг. Офіцер наказав товаришам покинути машину й розосередитися, а сам з останніх сил прикривав відхід вогнем з баштового кулемета, проте ворогам вдалося наблизитися і розстріляти «Кугуар» з ручних гранатометів. Згодом побратими повернулися на місце бою, провели зачистку території та забрали тіло Вадима…

За три дні після загибелі офіцера на сайті Президента України було опубліковано Указ № 582/2002, у якому серед десятків відзначених за ратну службу гвардійців було й прізвище капітана Манька, нагородженого медаллю «Захиснику Вітчизни». Це була вже третя його нагорода: 2016-го — був удостоєний відзнаки Президента України «За участь в антитерористичній операції», а у квітні поточного року — отримав медаль «За військову службу Україні», за звитягу, виявлену під час відбиття широкомасштабного вторгнення армії рф.

Харків’янин Вадим Манько захищав рідне місто з перших годин ворожої навали. О 6:30 24 лютого зведена група спецпризначенців на бронетранспортері висунулась в район перехрестя шосе Циркуни — Харків, де окупанти вже приступили до облаштування блокпоста, підступи до нього прикривали три бронемашини і Т-72. За пів кілометра від зазначеної точки гвардійці зупинились, замаскували БТР і непомітно наблизилися до непроханих гостей. Вадиму під час атаки дісталась ключова роль — офіцер двічі поцілив у ворожий танк з гранатомета і знищив його разом із екіпажем.

Окупанти намагалися відстрілюватись, але після того, як гвардійці знищили сімох із них, уцілілі рашисти змінили тактику — застрибнули у свої бронеавтомобілі, роз’їхались і, прикриваючись складками місцевості, відкрили вогонь із великокаліберних кулеметів. Раптом один із побратимів Вадима подав сигнал, що йому потрібна допомога — у нього було прострелено обидві ноги. Ризикуючи власним життям, капітан Манько кинувся на допомогу товаришу, наклав йому на кінцівки турнікети, зупинив кровотечу та виніс у безпечне місце.

"Вадим був надзвичайно щирим, добрим, іронічним. Ми познайомились рік тому, коли я прийшов до загону. Він тоді мені здався дещо відстороненим та замкненим. Проте пізніше виявилося, що це товариш, про якого можна лише мріяти. Дуже надійний. Ніколи не цурався допомогти іншим, при цьому своїм проблемам давав раду переважно сам. У бойовій роботі він був дуже рішучим, але завжди зберігав холодний розум. Відповідно до своєї посади Вадим спеціалізувався на тактичній медицині, але постійно розвивався професійно й допомагав колегам. У нього це дуже класно виходило, він справді знав і умів дуже багато, — згадує друг Вадима та його спаринг-партнер із позивним «Боксер». 

Вадим опинився на лікарняному ліжку після бою, який відбувся 17 червня. Тоді близько 11:00 під час чергування на спостережному посту капітан Манько помітив чотирьох ворожих розвідників й особисто вирушив на їхнє перехоплення. Обійшовши росіян з флангу, гвардієць розстріляв усю четвірку. Відповідь окупантів не забарилася — за півтори години гвардійські позиції «накрило» залпом РСЗВ. Внаслідок обстрілу «Омут» дістав серйозну контузію й був направлений на стаціонарне лікування, проте у госпіталі офіцер провів лише кілька днів — він постійно наполягав на виписці, тож лікарям зрештою довелося поступитися і Вадим повернувся на передову.

У ті дні гвардійці частин Харківського гарнізону брали участь у кровопролитному протистоянні в районі Дементіївки. Колись мальовниче невеличке село в Дергачівському районі перетворилося на руїни. Українські військові визволили його ще у травні, проте ворог намагався відбити село, розташоване на узвишші неподалік українсько-російського кордону, окупанти постійно обстрілювали населений пункт зі ствольної артилерії, танкових гармат, гранатометів. Утримуючи Дементіївку, загинули десятки наших хоробрих воїнів. Після передчасної виписки зі шпиталю туди було направлено й капітана Манька.

Близько 8:00 28 червня група спецпризначенців виявила неподалік села ворожий опорний пункт, і перш ніж її помітили окупанти, вступила в бій. Вадим Манько першим увірвався на позицію та двома гранатами знищив близько десятка рашистів, решту добили його побратими. Але близько 15:00 у напрямку «опорника» висунулись три російські бронетранспортери. Ворог відкрив шквальний вогонь, намагаючись повернути втрачену позицію. Українські оборонці витримали вогневу навалу та дали гідну відсіч окупантам. Першим же влучним пострілом з протитанкового гранатомета капітан Манько зніс башту ворожого БТР та вогнем зі стрілецької зброї знищив вісьмох російських солдатів. За 20 хвилин ворожий резерв був повністю знищений.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 690/2022 від 6 жовтня 2022 року капітану Маньку Вадиму Олександровичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

За матеріалами АрміяInform, фото Дмитра Образцова

Нагадаємо, нова мапа Харкова: перейменування, - провулок ОЛЕГА ГУЦОЛА.