Реорганізація чи знищення медичної еліти: у Харкові "зливають" 9 науково-медичних інститутів
У Києві знову хочуть реформувати харківські медичні виші. Після першої невдалої спроби долучити їх до університетської клініки придумали іншу ідею: об’єднати дев`ять наукових установ в один в науково-клінічний кластер. Унаслідок установи можуть втратити незалежність, стануть фінансово залежними від центру. Напередодні столичні "гості" фактично поставили колективи перед фактом об’єднання.
Передумова
У Харкові знаходяться дев’ять медичних інститутів, що є флагманами не лише в науці, а й клінічних практиках:
- Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України";
- "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України";
- Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України";
- "Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України";
- "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України";
- "Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України";
- "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України";
- "Інститут дерматології та венерології НАМН України";
- "Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України".
Це не тільки складні клінічні випадки, але й наука, розробки, за якими українських медиків визнають за кордоном. Важливо знати, що аналоги таких, як у Харкові, науково-медичних центрів є у всіх розвинутих країнах, вони в державному пріоритеті, адже це симбіоз науки, лікування та навчання. В інститутах є навчальні кафедри, і це було одним з пріоритетів при виборі іноземними студентами місця навчання.
Наука вимагає фінансування. Тож ідея “порізати” ці фінанси та прибрати до рук у державних "ділків" виникає час від часу.
Згідно із медичною реформою, переформування медичних інститутів як наукових центрів повинно було стартувати на останньому етапі. Його детально не прописали, не обговорили зі спільнотою, зокрема медичною. Тому всі намагання щось об`єднати у прифронтовому Харкові виглядають не як стратегія, а як бажання перерозподілити фінансові потоки: замість науки - у чиїсь кишені.
У 2017 році Київ вирішив на ⅔ скоротити фінансування інститутів, зокрема психіатричного. Дитяче відділення, в яке люди їдуть зі всієї країни, опинилося під загрозою закриття. Інститут відстояли завдяки пацієнтам та розголосу.
Під час епідемії коронавірусу процес реформування інститутів дещо призупинили. З початком повномасштабної війни клініки наукових інститутів знадобилися для порятунку поранених. Але це не зупинило МОЗ.
Наразі медінститути підпорядковані Академії наук, тому це не дає спокою чиновникам від медицини, адже вони хочуть займатися перерозподілом коштів та управляти закладами.
Пів року тому, коли медуніверситетом в Харкові де-факто керував Володимир Лісовий, виникла ідея об`єднати та "злити" всі наукові інститути до новоствореної університетської клініки, яка фактично не працювала. Ідею в МОЗ не підтримали, але не тому, що Лісовий і Ко намагалися поставити віз перед кобилою. Інститути з фінансуванням, устаткуванням та великами активами у центрі Харкова (нерухомість) перетекли б у підпорядкування Міністерства освіти.
Тепер народилася "свіжа" ідея: приєднати харківські медичні інститути до Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України. Ця над-структура існує вже понад пів сторіччя, але до цього часу вона виконувала скоріше координаційні та репрезентативні функції. Тобто це нова спроба підпорядкувати працюючі медичні наукові установи до структури недіючого.
Що сталося напередодні
Щоб "просунути" цю ідею, у Харкові фактично з гастролями по науково-медичних інститутах поїхав академік, куратор північно-східного центру НАМН Олександр Біловол з командою.
Він у добровольно-примусовому порядку збирав колективи та пояснював, що питання об’єднання закладів під його “дахом” вирішене. Думка колективу не маєз начення, а з першого січня наступного року МОН начебто скасовує акредитацію наукових установ. За його словами, жодний Інститут сам не зможе далі працювати та мати фінансування та наукові проєкти, контракти з НСЗУ на лікування та можливості вести діяльність з іноземними партнерами та інвесторами.
Фактично, інститути залишають без права вибору.
Як оголосили на зустрічі, Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України може бути форпостом надання невідкладної допомоги в умовах війни, але матиме від НСЗУ фінансування лише на ⅛. Це п’ять пакетів надання послуг замість 15-20, 110 мільйонів гривень на рік замість необхідних 850.
Тобто у Харкові це мають розуміти так: чиновники від медицини в умовах війни не бачать, як завантажити хірургів та лікарів невідкладних станів за 25 кілометрів від лінії фронту та де взяти для них фінансування? А де знайдуться гроші після об’єднання?
На яких принципах буде проходите об’єднання, чи будуть збережені кадри, а кожна установа це 400-500 унікальних медичних фахівців, хто буде визначати наукові та клінічні пріоритети в роботі та головне що з цього буде фінансуватися, не відомо. Очевидно, що науковців змушують конкурувати за виживання та гроші: хірургів з психіатрами, венерологів з біохіміками. Вирішувати, хто нам потрібний, будуть люди, які давно із медиків перетворилися на "рєшал" у медицині. Ще за часів Януковича.
Хто стоїть за реорганізацію?
Наразі амбасадором об’єднання виступає академік Олександр Біловол.
За спеціалізацією він кардіолог, тому можна б подумати, що інституту терапії Малої пощастить більше, ніж венерологам та психіатрам.
Але, річ у тому, що Біловол вже понад 10 років займається більше політикою, ніж медициною - працював в міністерстві, балотувався від різних фракцій до Верховної Ради, наприкінці політичної кар`єри став регіоналам та голосував в 2014 році за "диктаторські" закони. Вийшов з фракції лише 22 лютого 2022 року, коли зрозумів, що влада Януковича закінчилася.
Біловол був фігурантом низки антикорупційних розслідувань: то тітка-пенсіонерка подарувала йому понад 3 млн гривень, то його “спіймали” на корупційному сумісництві. Спіймали, але жодного покарання він не поніс.
Наразі, якщо в його руках опиниться майно та фінансування дев`яти інститутів, масштаби можуть бути інші, страшні для Харкова і всієї України.