Том Купер: росіяни не змогли взяти Белогорівку та знімають фейки про «звільнення Сіверська» у Володимирівці

Відомий австрійський воєнний експерт Том Купер проаналізував останні події на фронтах україно-російської війни.

Переклад Тетяна Санін, Антон Шигімага, опубліковано на сторінці Фейсбук Ростіслава Семківа..

Слов’янськ… вчора ввечері, якщо вірити чуткам та даним агентурної розвідки, українці вдалися до контратаки в районі Курульки, вдарили росіянам у фланг, знищили більшу частину колони з бронетехнікою (може, то була БТГр у складі 1-го танкового полку, про який відомо, що він розміщений у цьому районі?) і відсунули росіян назад до північної частини села. Напевне, важкі бої тривають і зараз.

Якщо це правда, то це перші гарні новини з даного сектору за десь 5–6 днів. Та все ж було б добре знайти якесь підтвердження: до того це все лишається лише заявою однієї зі сторін.

Богородичне: росіяни утримують більшу його частину, але просуватися далі на південь не можуть, бо українці зайняли домінуючі висоти у південній частині села, а між тими висотами – лише голе, просторе поле. Хто б туди не сунувся, жити йому лишиться, ну, десь 10-15 секунд… щонайбільше.

Сіверськ… російські соцмережі рясніють звітами про «звільнення» Сіверська. Наразі, не знайшов навіть натяку на якісь докази на підтвердження заяв цього штибу. Насправді, я навіть не знайшов доказів захоплення Білогорівки (тієї, що на Дінці) – а вони вже десь дні 3–4, як її «взяли». Щонайбільше, їм вдалося дістатися «промзони» у південній частині села. Допоки за ніч не сталася якась раптова зміна ситуації [іронія детектед – перекл.], на Сіверському напрямку найбільшим просуванням росіян стало те, що вони дісталися району цвинтаря у Верхньокам’янському [символізм детектед – перекл.]. Насправді, більшість їхніх відео «з Сіверська», було знято у Володимирівці (яку росармія тепер займає вже добрих півтора місяці). Тобто, десь за 2 кілометри від Сіверська.

Як я уже зазначав у попередньому звіті, росіяни, однак, все-таки зайняли Спірне, і звідти тиснуть в бік південної частини Сіверська. Тож, якщо вони тепер поспіхом поширюють фейкові звіти про «звільнення Сіверська»... що ж, у когось, схоже, великі проблеми. І мене це не дивує, бо насправді, згідно даних агентурної розвідки, через те, що путін «мікроменеджерить» фронт, офіцери нижчих та середніх рангів тепер постійно згодовують на гору фейкові доповіді про успішне просування. І таким чином вони отримують десь 24–48 годин на те, щоб перевести дух…

Далі на південь росіяни – а саме: ПВК вагнера – заявляє про захоплення Стряпівки, Нової Кам’янки та Соледара. Жодних зачіпок, які могли б це підтвердити. Насправді, український генштаб заявляє, що українці відбили всі ці атаки, а росіяни зазнали тяжких втрат (цілком можливо, бо, тим часом, «навіть» ПВК Вагнера зазнали значних втрат: вони вже не такі круті, як були колись).

Росіяни, можливо, мали трохи більший успіх у районі Соледара: схоже, вони (знову… тобто, щонайменше вдруге, як не втретє) зайшли до східних околиць сіл Зайцеве та Кодема, південніше Бахмута – через це поволі стає критичною ситуація для українських підрозділів у Новолуганському та сусідній Вуглегірській ТЕЦ, що розташовані далі на південь.

Звісно, все це звучить як «росіяни знову йдуть у наступ», але зважайте ЗС рф продовжують зазнавати значних втрат ціною просування десь на 500 метрів на день – і відбувається це на відрізку фронту десь 25 км завширшки (від Білогорівки до Соледара). І втрати їхні такі тяжкі, що за чутками та даними агентурної розвідки російські БТГр зараз у середньому мають рівну кількість бойових солдатів і тих, хто відмовився воювати (останніх переводять на службу у логістику, риття окопів тощо), і чимдалі частіше трапляються коментарі штибу «наша рота має 7–14 піхотинців».

Колишня лінія розмежування… ввечері 13-го росіянам, схоже, вдалося таке собі просування в районі Кам’янки, на північ від Авдіївки. Відповідно, багато хто тепер заявляє про «прорив лінії розмежування». Наскільки мені відомо, українці здійснили контратаку – принаймні точно ввечері 14-го – та змусили росіян відступити. Цілком безтолковий задум – марнувати війська на штурм сильно укріпленої ділянки фронту в той час, коли ти не маєш резервів та підкріплень у тилу, які готові розширити прорив… але агов: яке ж я в біса маю право повчати славетних російських генералів, що їх вихваляють всюди – аж до самісінької Австрійської військової академії [певно, мається на увазі Терезіанська академія неподалік Відня – перекл.]…

ПІВДЕНЬ

Останніми днями в район Херсона росіяни спрямували значне підкріплення. Повідомляється про прибуття двох БТГр повітрянодесантних військ, а також бригади, оснащеної балістичними ракетами «Точка».

Отже, що перше спадає мені на думку, коли я чую такі новини: для чого це все, якщо «все гаразд» і «український наступ зупинився»…?

Серйозно: прибуття «Точок», які, принаймні офіційно, були зняті з експлуатації в Росії, підтверджено відео, на якому вони вивантажуються з поїзда в Мелітополі 12 або 13 липня. Ось [на третьому фото – ред.] кадр з нього.

Однак я не впевнений, чи ті десантники то пересічні “ВДВ”. Підозрюю, це ПВК «Редут», яка тісно пов’язана з ВДВ (та набирає учасинків з її лав). Як можна прочитати тут , ПВК «Редут» розташовувалась в районі Гостомель-Київ на початку війни (разом з 45-ою бригадою спецназу), зазнала втрат (див.: була розгромлена так само, як і 45-та), і таким чином провела останні кілька місяців добираючи людей та проходячи навчання. Тож логічно, що зараз їх відправили на підсилення 106-ої дивізії у Херсоні (наразі це єдиний підрозділ повітрянодесантна дивізія, яка активно бере участь у бойових діях в Україні). І навпаки, жодна із семи БТГр «вагнера» не пов’язана з ВДВ і щонайменше п’ять із них перебувають на Донбасі. Вони добре навчені веденню міського бою (на відміну від маси інших військ російської армії, розташованих там же), то навіщо тоді посилати їх воювати у відкритому полі?

...якщо лише, звісно, один з представників вишестоящіх органів не дійшов висновку, що 49-та армія терміново потребує військових, навчених веденню міського бою...?