Спілкування з практикуючим нейрохірургом у Харкові, науковим співробітником Галій Андрій Валерійовичем, м. Харків – дозволить пояснити чимало питань про пухлини та кисти головного мозку, міжхребцеві грижі та біль у спині, зрозуміти чим займаються нейрохірурги та у чому особливість сучасних операцій на нервовій системі, чому так важливо зважено підходити до вибору методу лікування і розуміти чи потрібно це лікування взагалі.
10 питань нейрохірургу. Що ви дізнаєтесь?
- Чим займаються нейрохірурги?
- Нейрохірургія – це «вузька» спеціальність?
- Що таке трепанація черепу?
- Чи бувають у нейрохірургії операції без розрізів?
- Сучасні нейрохірургічні операції безпечні?
- Лікування пухлин головного мозку – це однозначно інвалідність?
- Чи треба видаляти кисту головного мозку, яку знайшли на МРТ?
- Що таке міжхребцева грижа? Чому болить спина?
- Яка операція потрібна при міжхребцевій грижі, можна її видалити лазером?
- Що важливо при спілкуванні з пацієнтами у нейрохірургії?
- Чим займаються нейрохірурги?
Спеціалісти цього напрямку займаються діагностикою та лікуванням захворювань центральної та периферичної нервової системи. Поєднуючи у собі знання неврології та хірургії, виконують оперативні втручання, застосовують сучасні інтервенційні методи лікування.
- Нейрохірургія – це «вузька» спеціальність?
Відносно чого порівнювати. З точки зору медицини у цілому, то це, звісно, окремий «вузький» напрям. А з точки зору спектру патологій, які вирішуються у рамках цієї спеціальності, то нейрохірургічна спеціальність багатогранна та глобальна. Для кращого розуміння – виділю основні субспеціальності. Серед яких
- Нейротравма. Одна з фундаментальних для нейрохірургії. Сюди входить лікування черепно-мозкових травм та поранень, що є вкрай актуальним для нашого сьогодення.
- Спінальна нейрохірургія. Займається проблемами патології спинного мозку, нервових «корінців» та хребта у цілому. Хірургічне лікування дегенеративних змін – міжхребцевих гриж, спондилолістезів, стенозів спинномозкового каналу; а також пухлин хребта, спинного мозку.
- Нейроонкологія. Широкий підрозділ, який вирішує питання доброякісних, злоякісних пухлин нервової системи, метастатичного ураження.
- Судинна нейрохірургія. Направлена на лікування аневризм, артеріовенозних мальформацій, а також стенозів («закупорки») брахіоцефальних артерій, умовно кажучи «судин шиї», які постачать кров до мозку. Тут активно використовуються і «відкриті» з трепанацією черепа, і «закриті» (ендоваскулярні, через судини) операції.
- Функціональна нейрохірургія. Відносно новий та вкрай перспективний напрям, що вирішує такі патології як хвороба Паркінсона, есенціальний тремор, епілепсія, важкі больові синдроми, спастичність. Одна з частих операцій у цьому напрямку – це DBS (Deep Brain Stimulation) – глибинна стимуляція головного мозку. Втручання виконується через невеликий отвір у черепі, попадаючи у глибинні відділи головного мозку з точністю до 0,05 мм для впливу на структури, що відповідають за певні функції.
- Що таке трепанація черепу?
Це один з компонентів чи окрема операція, пов’язана з формуванням отвору у кістковій тканині черепа. Як правило, трепанація виконується для хірургічного лікування пухлин чи інших новоутворень головного мозку, аневризм, а також при лікуванні пацієнтів з черепно-мозковою травмою. Принципово виділяють два типи трепанації: кістково-пластична, кістково-резекційна. У першому – ділянка кістки відокремлюється таким чином, що наприкінці операції повертається на попереднє місце, у другому – залишається дефект кісток черепу, тобто кісткова тканина видаляється, як правило, назавжди. І такий тип трепанації вже у майбутньому потребує заміщення цього дефекту, виконуючи реконструктивну операцію, яка називається краніопластика.
- Чи бувають у нейрохірургії операції без розрізів?
Хірургія прямує у напрямку – досягати кращого результату, мінімальним чи атравматичним шляхом. Тож такі малоінвазивні операції без розрізів мають своє місце і у нейрохірургії. Серед них значну частку займають ендоваскулярні втручання, коли через вени чи артерії вводиться спеціальний катетер та просувається по судинному руслу до цільової ділянки і, наприклад, «закупорює» (закриває) аневризму. Також слід виділити оперативні втручання пункційного типу, коли через прокол шкіри довгими голками-електродами під контролем діагностичного обладнання проводять руйнування чи стимулювання нервової тканини. Окремо треба виділити радіохірургію. У цьому випадку взагалі пошкоджень шкірного покрову немає, вплив йде ззовні, цілеспрямованою енергією іонізуючого випромінення. Неможливо не згадати про ендоскопічні операції, які також активно набираються свою актуальність.
- Сучасні нейрохірургічні операції безпечні?
Треба розуміти, що саме мається на увазі під «безпечними операціями». Кожна операція – це ризик. Стрибок з парашутом, подорож літаком, автомобілем, прийом медикаментів, заняття у тренажерному залі – це також ризик. Повністю безпечних (як би хотілося цього пацієнтам та, мабуть, ще більше лікарям), «маленьких» операцій у хірургії не буває. Кожне «втручання» у організм людини – це серйозно. Але завдяки сучасним методам, технологіям, обладнанню (мікроскопам, ендоскопам, навігації, інструментам), правильністю підходів та вибору тактики – цей ризик мінімізується. Якщо казати за початок 20 сторіччя, при певних видах пухлин головного мозку та відповідних операціях летальність була майже 100%. А зараз після таких операцій пацієнти повертаються до повсякденного життя, як правило, без функціональних, інвалідизуючих порушень. Тож треба бути відвертим – неможливо вважати хірургічне втручання повністю «безпечним», але сучасна медицина, у тому числі нейрохірургія, дає можливість максимально знизити ризик, ускладнення та принести користь і «не нашкодити» людині. І у випадку, коли операція дійсно потрібна – не варто її заперечувати, відмовлятися. Треба знайти лікаря, якому ви довіряєте і разом вирішити проблему.
- Лікування пухлин головного мозку – це однозначно інвалідність?
Звісно, ні. Як мінімум тому, що деякі пухлини не потребують лікування взагалі, як хірургічного, так і будь-якого іншого. Це відноситься у тому числі для – менінгіом, доволі частих новоутворень головного мозку, які, як правило, доброякісні і при відсутності неврологічної симптоматики потребують тільки спостереження. Також важливо у яких відділах головного мозку знаходиться пухлина, функціонально важливих чи ні, який має характер (доброякісний чи навпаки), динаміку зростання. Не можна не виключити вплив типу хірургічного втручання та особливість обладнання, що використовується.
- Чи треба видаляти кисту головного мозку, яку знайшли на МРТ?
Тільки розуміючи походження цієї кисти, функціональну значущість – можемо правильно вирішити тактику. Нерідко, а можливо й частіше, пацієнти звертаються з приводу тих кист, які зовсім не потрібно лікувати чи навіть спостерігати за ними. Їх «знахідка» на МРТ трапляється «випадково», коли, наприклад, при головному болю призначають таке обстеження. І тоді пацієнт занепокоєний та для уточнення взаємозв’язку між своїми симптомами та виявленою кистою – шукає істину. А істина полягає у тому, що це, як правило, вроджена арахноїдальна киста, з якою він прожив свої декілька десятків років і вона не є причиною його проблем, тому лікувати її не потрібно. В протилежність випадки кист внаслідок онкологічного, інфекційного процесу, для яких треба виконання додаткових обстежень, хірургічного та/або медикаментозного лікування.
- Що таке міжхребцева грижа? Чому болить спина?
Міжхребцева грижа – це «несправність» нашого природнього «амортизатору», міжхребцевого диску, що розташований згідно правильної назви – між хребцями. Несправність проявляється його вип’ячуванням за межі свого природнього, фізіологічного розташування. І це приводить до того, що цей «неправильно» розташований компонент стискає нервові структури, викликаючи біль, оніміння, порушення функції. Нерідко саме міжхребцеву грижу пов’язують з болем у спині. Але це не так, тому що біль у спині може бути обумовлений патологією міжхребцевих суглобів, зв’язками, надмірною напруженістю м’язів, травматичним пошкодженням кісток, захворюваннями внутрішніх органів. Факторів болю чимало, тому цей «сигнал організму» повинен бути причиною для звернення до лікаря, який встановить діагноз і призначить лікування.
- Яка операція потрібна при міжхребцевій грижі, можна її видалити лазером?
При наявності показів до хірургічного втручання «золотим стандартом» є операція – мікродискектомія. Виконується вона через розріз 2-4 см за допомогою спеціальних мікрохірургічних інструментів під мікроскопом. Має високу результативність. При цьому пацієнт вже після операції чи на наступний день пересувається своїми ногами. Щодо «лазерних операцій» – то це скоріш вже історія. Такі втручання дійсно виконувались, але мали чимало ускладнень, часто неефективність, тому не застосовуються у сучасному лікуванні міжхребцевих гриж.
- Що важливо при спілкуванні з пацієнтами у нейрохірургії?
Відвертість, чесність, відчуття такту. На мою думку, це одна з основ успішної консультації та за необхідності подальшого лікування, наскільки це можливо у конкретному клінічному випадку. Ці базові принципи допомагають уникнути непорозумінь та йти командою «пацієнт – його рідні – лікар» проти хвороби з чітким розумінням необхідності операції чи інтервенції, плану, можливих наслідків, ускладнень, очікуваного результату. Слід зауважити, що це важливо не тільки у нейрохірургії, а й у медицині в цілому.
Підписуйтесь на інстаграм лікаря, де ще більше корисної інформації та дивіться сайт
