У Харкові запалили скандальний вічний вогонь

Напередодні Дня міста у Харкові з’явилася оновлена локація з артінсталяцією штучного багаття, яке вже запалили.

 Фахівці Харківської міської філії «Газмережі» долучилися до реконструкції скверу біля Вічного вогню, а саме виконали модернізацію газової системи та забезпечили газопостачання до інсталяції, повідомили у філії. Раніше у цьом сквері був вічний вогонь радянським героям.  Але в міськраді провели реконструкцію, яка викликала чимало суперечок. 

Реконструкція

Реконструкцію скверу біля Вічного вогню на Університетській гірці розгорнули навесні 2025 року. Активні роботи стартували у травні — ще до офіційного оголошення торгів, про що першим публічно повідомили містяни та урбаністи. Не було й громадських обговорень проєкту. Лише 6 червня КП «Харківзеленбуд» оголосило закупівлю на капітальний ремонт і благоустрій прилеглої території, а вже у серпні мерія заявила про вихід проєкту на фінальну стадію. В мерії наголосили,що комплекс включав укріплення схилу, влаштування водовідведення, оновлення освітлення, лав і урн, а також монтаж нової інсталяції Вічного вогню у вигляді «ватри». Місто пояснює «невідкладність» робіт наслідками обстрілів: начебто виник зсув ґрунту, що вимагав термінового втручання для безпеки пішоходів і транспорту внизу, на Клочківській та на узвозі. 

На об’єкті укріпили схил, облаштували систему водовідведення, а також змонтували світильники, встановили штучне багаття, лави тощо, зазначили в міськраді. 

Вартість

Сумарний цінник робіт у сквері — близько 35,15 млн грн за роботи плюс витрати на проєктування. Під час війни - величезна сума на благоустрій, коли місто потребує захисту неба. 

Тем більше одна справа зсув ґрунту, інше елементи декору. У розрізі позицій ХАЦ звертає увагу на «дрібні, але промовисті» статті: урни близько 15,8 тис. грн/шт, лави — орієнтовно 25,7–53,3 тис. грн/шт, світильники — у діапазоні 12,3–38,5 тис. грн, а також великі обсяги граніту за 6,3–8,3 тис. грн за м².

Доречність реконструкції

Відомий гід Максим Розенфельд  зазначив, що це місце має особливе історичне значення: саме там, на Університетській гірці, в XVII сторіччі була побудована Харківська фортеця, і з цього місця починається чимало екскурсій містом.

За його словами, нова інсталяція Вічного вогню відходить від радянського трактування та пов’язана з давньою історією місця. Зокрема, нагадує про сигнальні вогнища. Їх запалювали у козацьких фортецях для попередження про небезпеку. Також він підкреслив, що під час реконструкції у сквері не було знищено жодного дерева. 

«Навесні він буде більш зелений, ніж був раніше. А арт-інсталяція зроблена так, щоб не закривати оглядовий майданчик, а лише підкреслити його та зберегти звичний краєвид міста», - зазначив Максим Розенфельд

Максим Розенфельд, апелює до зміни сенсу: пропонує бачити у вогні «маяк свободи» й відхід від радянського наративу. У його інтерпретації конструкція перегукується з історичними вогнями-орієнтирами, якими позначали високі місця чи укріплення. Саме ця спроба «перезапуску» смислу, вважає гід, і є головним здобутком. Противники ж зауважують, що такі «сигнальні багаття» не мають підтвердження саме для Харківської фортеці.

Історик Андрій Парамонов різко не погоджується з версією «сигнальних вогнів». Він наголошує: сквер розташований у надчутливому для міста місці — на валах давньої цитаделі, де можуть зберігатися важливі археологічні шари. На його думку, перед будь-якою перебудовою тут мали працювати археологи; натомість символічну «ватру» він називає проявом невігластва і «ганьби» для пам’яткоохоронної культури.

Архітекторка та публічна діячка Ольга Клейтман жорстко розкритикувала інсталяцію. За її словами, це «вторинне рішення», що копіює готові західні зразки, затуляє ключовий вид на Свято-Успенський собор і створює постійну витрату міського бюджету на паливо. Вона також публічно припускала ризики авторського права, якщо об’єкт справді є відтворенням наявної комерційної моделі.

Але значна кількість містян вже обмилували сквер, а ватра стала популярною фотозоною.