Видатний український математик Дмитро Олександрович Граве народився 6 вересня 1863 року у містечку Кириллові на Новгородщині (тепер Вологодська область, Росія). У дитинстві, кажуть, він мріяв стати токарем, проте не вийшло.
Під час навчання в Петербурзькому університеті був активним членом гуртка студентів фізиків-математиків і публікував свої праці в «Записках фізико-математичного товариства студентів Санкт-Петербурзького університету». 1885 року закінчив Петербурзький університет, отримавши ступінь бакалавра.
Магістерську дисертацію Дмитро захистив 1889 року під керівництвом Пафнутія Чебишева. У ній він вирішив проблему про знаходження всіх інтегралів системи диференціальних порівнянь завдання трьох тіл, що не залежать від закону дії сил.
1890 року почав викладати математику в інституті інженерів шляхів сполучення. В 1896 році він захистив дисертацію на звання доктора математики, в якій вирішив завдання картографічних проекцій: знайшов усі можливі (всього 11) еквівалентні проекції кулі на площину, при яких меридіани і паралелі переходять в окружності або прямі, довів теорему, висловлену своїм вчителем Чебишевим про те, що найвигіднішою проекція для зображення якої-небудь частини земної поверхні на карті та, в якій на кордоні зображення масштаб зберігає одну і ту ж величину. Наступного року він став професором Харківського університету, а з 1899 року і до самої смерті — Київського.
У Києві за ініціативою Дмитра Граве відкрилася перша в Російській імперії алгебраїчна школа. В галузі алгебри і теорії чисел він спростив виклад теорії Галуа, виклав теорію ідеалів з допомогою функціоналів, знайшов класи порівнянь 5-го ступеня, розв'язані в радикалах.
Проте тут математика догнала політика. Революцію і війну Граве пережив у Києві, потім прийняв пропозицію від нової влади на співробітництво. 1919 року його було обрано дійсним членом УАН.
В тому, що під час «червоного Ренесансу» 1920-х років українська математика вийшла на провідні позиції наукового світу – заслуга і Дмитра Граве. У ці роки він працював у галузі прикладної математики і механіки – країні не була потрібна теорія. "Елементарний курс теорії чисел" і "Елементи вищої алгебри" явились найбагатшими за змістом і найсвіжішими по своїм ідеям курсами, написаними Граве і перевершили дореволюційні програми університетів. За реформування математичної школи президія ВУЦВК нагородила Дмитра Граве орденом Праці УСРР (була така «державна» нагорода УСРР до 1930 року).
1934 року Граве став першим директором Інституту математики АН УРСР. Його учнями були полярний дослідник, Герой Радянського Союзу Отто Шмідт і репресований академік Михайло Кравчук. До речі, у пресі з’являлися погромні статті проти Кравчука за підписом його вчителя. Старого математика знову догнала політика.
Сам Дмитро Граве помер у грудні 1939 року.