Українські компанії продовжують відчувати гостру нестачу кадрів. Найбільше працівників бракує у торгівлі, виробництві та сільському господарстві, а за окремі робітничі спеціальності роботодавці готові платити до 90 тисяч гривень.
В Україні зберігається значний дефіцит трудових ресурсів. За словами засновника та президента громадської організації «Асоціація приватних роботодавців» Олександра Чумака, компанії наразі відчувають нестачу приблизно 76% працівників, особливо у прифронтових регіонах.
«Це говорить про достатньо катастрофічну ситуацію, коли компанії не можуть знайти собі робітників, закрити ті потреби, які є. І це негативно впливає на їхні робочі процеси, на процеси виробництва, продажів товарів тощо», — зазначив Чумак.
За словами експерта, найбільше від дефіциту кадрів потерпає сфера торгівлі, де працює значна кількість представників мікро-, малого та середнього бізнесу.
На другому місці — виробництво. Підприємствам особливо не вистачає робітників, зокрема слюсарів, токарів, фрезерувальників та операторів верстатів із ЧПУ.
«Якщо брати конкретно наш регіон - (Харківську область - ред), то значна частина таких підприємств знаходиться у ланцюгу виробництва якихось комплектуючих для ОПК. Тому вони постійно знаходяться у пошуку робітників», — розповів Чумак в інтерв'ю Суспільному.
Ситуацію ускладнюють і російські удари по логістиці, складах та торговельних мережах. Через знищення підприємств і складських приміщень люди можуть залишатися без роботи.
За словами експерта, конкретної статистики щодо кількості людей, які втратили роботу через такі удари, наразі немає. Водночас він навів приклад підприємств, де після знищення складів без робочих місць можуть залишатися 200–300 працівників.
Найбільший дефіцит спостерігається серед працівників інструментальних спеціальностей.
«У нас є підприємство, яке пропонує робітникам 90 тисяч зарплати, але не може знайти для себе робітника на це місце», — зазначив Чумак.
Окремо гострою залишається ситуація в аграрному секторі. Фермерським господарствам не вистачає трактористів та механізаторів, які необхідні, зокрема, для проведення польових робіт і збирання врожаю.
Додатковим фактором є заміновані території, де потрібні підготовлені працівники для безпечного виконання робіт.
За словами Чумака, нестача працівників спостерігається навіть на підприємствах, де є можливість бронювання.
«Навіть там, де є бронювання, компанії шукають людей. Тому що це великий дефіцит», — сказав він.
Через це роботодавці дедалі більше звертають увагу на молодь. Компанії співпрацюють із закладами вищої освіти та центрами зайнятості, беруть молодих людей на стажування та навчають їх необхідним професіям.
Для компаній, які постраждали від війни та потребують часу для відновлення, діють програми підтримки. Зокрема, Чумак радить звертатися до програми «Точка опори», яку реалізує центр зайнятості.
За його словами, підприємства можуть отримати компенсацію заробітної плати у розмірі до двох мінімальних зарплат строком на 3–6 місяців.
Це, за словами експерта, дає підприємству можливість частково відновити роботу, повернути працівників і не втрачати кадри.
Ще одним потенційним джерелом працівників можуть стати учні професійних коледжів та молодь до 18 років.
«Тут треба якраз спрощувати умови для того, щоб люди 16 та менше років мали можливість, по-перше, спочатку стажуватися офіційно, а потім, донавчаючись, переходити на постійне працевлаштування в таких компаніях», — зазначив він.
За словами Чумака, нині роботодавці стикаються з труднощами під час офіційного працевлаштування підлітків.
Нагадаємо, майже 1,2 мільйона заяв, але катастрофічний дефіцит: куди вступала українська молодь в цьому році