Чи зможе Україна повернути багатомільярдні воєнні борги, хто зрештою заплатить за відновлення країни, чому ціни продовжують зростати попри стабільний курс долара та чи загрожує державі економічний обвал? Про це в інтерв'ю 057 розповів економіст Сергій Беренда.
Борги України та борги українців
— Останнім часом багато говорять про зростання державного боргу України. Наскільки критичною є ситуація? Чи існує межа, після якої партнери можуть перестати нас підтримувати?
— Борги виникають через війну та економічну кризу, яку вона спричинила. Україна фізично не може самостійно покривати всі бюджетні видатки, особливо військові. Такі ситуації траплялися в історії багатьох країн, тому нічого унікального тут немає.
Водночас ці кредити залучаються на максимально можливих для нас умовах. Мова не йде про те, що завтра доведеться віддавати землю чи інші активи. Ці механізми побудовані професійно.
— Але хто зрештою платитиме за ці борги? Українці?
— Я переконаний, що значну частину цих витрат має компенсувати країна-агресор. Якщо ж уявити, що Україна залишиться з усіма цими боргами сам на сам, то жодна економіка такого навантаження не витримає.
Тому можливі кілька сценаріїв. Перший — погашення за рахунок російських активів. Другий — дуже довга реструктуризація на десятиліття. Самостійно швидко повернути ці борги Україна не зможе.
Кредитори це теж розуміють. Якщо вони поставлять країну в безвихідне становище, то просто не отримають своїх грошей.
— Чи може Україна стати державою-банкрутом?
— Технічно така процедура існує. Але це питання домовленостей із кредиторами. Якщо країна оголошує дефолт або банкрутство, це не означає, що всі борги просто зникають. Завжди є певні умови, санкції чи нові домовленості.
Загалом можливі три варіанти: списання частини боргів, їх погашення за рахунок активів країни-агресора або довгострокове повернення протягом десятків років. Подібні приклади вже були в історії.
— Чи можуть міжнародні партнери використати українські борги як інструмент тиску?
— Будь-які переговори — це баланс сильних і слабких позицій. Але зараз ситуація особлива, адже йдеться про країну, яка воює.
Я не думаю, що хтось ставитиме питання про вилучення українських активів чи землі. Найімовірніше, тиск буде стосуватися швидшої інтеграції до Європейського Союзу, гармонізації законодавства та проведення реформ.
— Наскільки великим є державний борг України зараз?
— Якщо орієнтуватися на європейські критерії, то допустимий рівень державного боргу становить близько 60% ВВП. В Україні цей показник уже перевищує 100%.
Проте сам по собі високий борг ще не означає катастрофу. Все залежить від умов його обслуговування. Свого часу Греція також пережила масштабну боргову кризу, і Європейський Союз фактично врятував її економіку.
Про мігрантів, інфляцію та бензин
— Останнім часом часто говорять про кадровий голод і навіть про можливий приїзд великої кількості трудових мігрантів. Наскільки це реально?
— Історії про мільйони іноземних працівників — це перебільшення. Якщо подивитися статистику сайтів із пошуку роботи, співвідношення вакансій і резюме загалом залишається близьким до довоєнного.
Так, у деяких професіях є дефіцит кадрів. Але це означає, що роботодавці мають піднімати зарплати. Епоха дешевої української робочої сили завершується.
— Люди відчувають значне подорожчання товарів, хоча курс долара залишається відносно стабільним. Чому так?
— Стабільність курсу забезпечується значним припливом міжнародної фінансової допомоги. Завдяки цьому в країні достатньо валюти.
Водночас внутрішня інфляція залишається високою. На неї впливають світові ціни, вартість пального, логістика та багато інших чинників. Тому ми бачимо двозначні темпи інфляції.
Разом із цим роботодавці поступово змушені підвищувати зарплати. У перспективі це означає, що доходи українців у валютному еквіваленті можуть зрости.
— Чи варто боятися різкого економічного обвалу?
— Ситуація сьогодні контрольована. Дуже багато залежить від дій уряду та Національного банку. Якщо вони й надалі проводитимуть виважену політику, різкого обвалу не станеться.
Безумовно, дорожче пальне впливає практично на всі товари та послуги. Але економіка поступово адаптується до нових умов.
Про допомогу та інвестиції
— Наскільки корупційні скандали можуть вплинути на міжнародну допомогу?
— Насамперед це питання репутації. Якщо йдеться про доведені факти розкрадання, це одна ситуація. Якщо ж це лише політичний скандал без рішення суду — зовсім інша.
Не думаю, що через окремі скандали міжнародні партнери припинять підтримку України. Швидше вони посилюватимуть контроль за використанням коштів.
— Наскільки інвестиційно привабливою може стати Україна після війни?
— Дуже багато залежить від інтеграції до Європейського Союзу. Якщо цей процес продовжиться, бізнес працюватиме за європейськими правилами, а це відкриє доступ не лише до ринку ЄС, а й до світових ринків.
Можливо, будуть окремі програми відбудови на кшталт «плану Маршалла». Але навіть без цього поступова інтеграція до європейського економічного простору створить значно кращі умови для бізнесу, інвестицій та розвитку економіки.