В Україні стартувала програма страхування бізнесу. За даними прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, вже є перші компанії, які подали заявки на страхування майна від воєнних ризиків.
Серед перших заявників — Suziria Group, сімейна група компаній з Харкова, яка займається зоотоварами.
"Попри війну, вони зберегли робочі місця у прифронтовому місті: один з офісів та логістично-виробничі потужності. Для компанії новий механізм від держави став однією з можливостей планувати свій розвиток навіть в умовах воєнних ризиків", - розповіла Свириденко.
Всі заявники - підприємства з прифронтових територій.
Нова урядова програма, про яку просив бізнес в умовах постійних російських ударів по підприємствах та інфраструктурі, працює за двома напрямами:
Для прифронтових територій максимальна сума компенсації від держави — до 10 млн грн за майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року. Умовою участі в програмі є сплата одноразового внеску в розмірі 0,5% від загальної суми ймовірного збитку за пошкодження або знищення всього майна, заявленого до участі.
Однак такі суми можуть заплатити не усі підприємці, каже Сергій Пилипів, засновник компанії “Grafix” із Харкова, що займається металообробкою та виготовленням спеціального обладнання і реально постраждала від російської агресії.
Минулої весни на виробничі потужності прилетіли п’ять «шахедів».
Деякі ділянки були практично знищені, частину обладнання пошкоджено настільки, що довелося повністю зупиняти й переналаштовувати виробництво. Ще раніше постраждав і наш офіс — два роки тому обстрілами його також було пошкоджено. Тож для нашого бізнесу ризики в Харкові — це реальність, яку ми відчули на собі.
Офіційно нараховані збитки значно менші за реальні, каже підприємець. Якщо дивитися лише на складені акти — це трохи більше 10 тисяч гривень. Але фактичні втрати для бізнесу набагато більші, якщо врахувати простої, зупинку процесів і відновлення.
СТАВЛЕННЯ ДО СТРАХУВАННЯ
Наскільки я ознайомився, ідея була така: якщо ти застрахувався, а потім сталася подія — можеш отримати компенсацію. Але те, що вже відбулося раніше, під ці умови не підпадає. Цього року ще не було анонсів про запуск нової хвилі такої підтримки.
Сергій каже, коли підприємство фактично на межі виживання, потрібно вкладати кошти у відновлення виробництва. А страхування — це додаткові витрати, які треба сплатити наперед, коли ресурсів і так бракує.
Звісно, страхування життя чи бізнесу — це важливо. Але коли вже все зруйновано і ти намагаєшся піднятися, знайти кошти на це дуже складно. Якби програма діяла раніше і в нас не було руйнувань, ми б, можливо, по-іншому до цього ставилися і вже були б застраховані.
ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА
Державна допомога доступна не всім - вона не покриває усі витрати і лише частково відповідає тим проблемам, з якими стикається бізнес. Підприємці, які не мають найманих працівників, часто взагалі не можуть отримати цю допомогу. А таких у Харкові дуже багато, каже Олександр Чумак.
Зараз відкривають «Дія.Картку», але кошти не надходять. Ми намагаємося допомагати рекомендаціями щодо максимально ефективного використання цих коштів. Хтось розглядає можливість купівлі зарядних станцій, хтось уже закуповує паливо на АЗС. Але якщо говорити про невеликі заклади, як-от кафе, де 1–2 тисячі гривень на паливо — це лише 1–2 дні роботи
З такими проблемами стикаються близько 70–85% ФОПів.
ЧИ ПОТРІБНІ ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ
Загалом у Сергія Пилипіва позитивне ставлення до програм підтримки бізнесу.
Ми співпрацюємо з Федерацією роботодавців України, є ініціативи, які реально допомагають виробникам. Я знаю, що деякі програми працюють. Звичайно, є нюанси, бо в кожного підприємства своя ситуація. Але сам факт, що такі програми створюються і впроваджуються, — це позитивна тенденція. Їх потрібно вдосконалювати, але напрям правильний.