2025 рік став роком глибоких соціальних трансформацій в Україні, де реформи у сфері соціального захисту та пенсійного забезпечення набули нового поштовху. Уряд реалізував низку ініціатив, спрямованих на підвищення ефективності соціальної підтримки в умовах воєнного часу та відновлення економіки.
Цифровізація та автоматизація соціальних виплат
У 2025 році завершилася масштабна інтеграція реєстрів соціальних послуг в єдиний цифровий портал "Дія". Це дозволило автоматично призначати допомоги громадянам, які відповідають критеріям, без необхідності подавати заяви. Система перевіряє доходи, майновий стан та інші критерії в реальному часі.
Автоматизація соціальних виплат - це не лише технологічний прорив, а й боротьба з корупцією та бюрократією. Тепер допомога потрапляє безпосередньо до вразливих категорій, мінімізуючи людський фактор, каже Олена Зеленська.
Соціальні виплати
В 2025 році мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум в Україні не змінилися з рівня 2024 року і залишилися "замороженими" у рамках держбюджету, але уряд планує їх перегляд з 1 січня 2026 року, згідно з проектом бюджету на 2026 рік. Отже, станом на 2025 рік: мінімалка – 8000 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3028 грн
З 1 липня 2025 року значну частину соціальних пільг почав призначати та виплачувати Пенсійний фонд України (ПФУ) замість органів соцзахисту. Це стосується таких видів допомоги:
- державна соціальна допомога особам без права на пенсію;
- допомоги людям з інвалідністю та дітям з інвалідністю;
- допомога на догляд та на поховання.
Це зроблено для того, щоб спростити процедуру, підвищити ефективність нарахування й виплат, а також забезпечити прозорість і оперативність. Для мешканців прифронтових територій запроваджено спеціальні соціальні пакети,що включають не лише грошову допомогу, а й продукти харчування, медикаменти та психологічну підтримку.
Соціальна політика має не лише компенсувати, а й інвестувати у майбутнє людини - тобто бути орієнтованою на гідність, стабільність і розвиток, зазначає Міністр соціальної політики Денис Улютін.
Міністерство соціальної політики спільно з Міжнародною організацією праці (ILO) працює над реформою соціального захисту, що має підвищити стійкість пенсійної системи і забезпечити її фінансову стабільність у середньо- й довгостроковій перспективі.
Реформа підтримки ВПО
З січня 2025 року запроваджено диференційований підхід до допомоги ВПО, залежно від регіону проживання та економічних можливостей місцевості. Одночасно запущено програми стимулювання працевлаштування ВПО через налогові пільги для роботодавців.
Наша мета - перейти від пасивної допомоги до активного включення ВПО в економічне життя громад, де вони тимчасово проживають, каже голови комітету з соціальної політики Марина Лазебна.
Нацкешбек та тарифи
Кабінет Міністрів України затвердив, що програма «Національний кешбек» (разом із «Зимовою підтримкою») офіційно діятиме до 30 червня 2026 року. Виплати кешбеку мають завершитися у травні 2026 року, а виплати за грудень 2025 можуть бути здійснені лише за наявності бюджетних коштів.
Тарифи для населення залишаються незмінними - уряд і регулятори зберігають фіксовані тарифи на електроенергію та природний газ для побутових споживачів на рівні 2025–2026 років, і підвищення таких тарифів для населення наразі не передбачено.
А в Харкові діє безоплатний громадський транспорт - муніципальний транспорт (метро, трамваї, тролейбуси, муніципальні автобуси) продовжує працювати без оплати проїзду для пасажирів, і міська влада не планує скасовувати цю соціальну ініціативу, більш того заклала на це бюджетні кошти на весь 2026 рік.
Зимова підтримка та 3000 від УЗ
Зимова підтримка це одноразова допомога від держави, яку можна витратити, зокрема, на комунальні послуги, ліки, українські товари тощо.
Кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року. Українці, які отримують пенсії та соціальні виплати через Укрпошту або самостійно подали заявку у відділеннях, мають можливість витратити «зимову тисячу» до кінця року, кажуть у Кабміні.
За офіційною інформацією, 13,7 мільйонів українців отримали виплату 1000 грн у межах цієї програми.
Пенсійна реформа
Уряд запропонував поступове підвищення пенсійного віку для державних службовців та працівників, які не зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці. Зміни планується впроваджувати поетапно до 2027 року.
Також, з 2025 року запрацював другий рівень накопичувальної пенсійної системи для осіб молодше 35 років. Працівники можуть добровільно відкладати до 4% зарплати, які держава збільшує на додаткові 2%. Уряд перейшов до щоквартальної індексації пенсій на основі зростання середньої заробітної плати та інфляції, а не одноразових підвищень, що було характерно для попередніх років.
Мобілізація та ветерани
У 2025 році в Україні суттєво просунулися процеси цифровізації мобілізації та військового обліку. Основна мета - зменшити бюрократію, корупційні ризики та людський фактор, а також зробити процеси прозорішими й зручнішими для громадян.
Ключовими змінами є:
- Електронний військовий облік - актуалізація даних військовозобов’язаних через цифрові сервіси без необхідності особистого відвідування ТЦК.
- Інтеграція державних реєстрів - обмін інформацією між Міноборони, Мінцифри, МВС, ДПС, Пенсійним фондом тощо.
- Електронні повідомлення та повістки - поступовий перехід до цифрових каналів інформування.
- Онлайн-відстрочки та довідки - оформлення статусів (навчання, інвалідність, багатодітність) через електронні сервіси.
- Автоматизація процесів у ТЦК - скорочення черг і ручної роботи.
Цифровізація не означає автоматичну мобілізацію, а є інструментом упорядкування обліку та зменшення хаосу, який виникав у попередні роки, кажуть в Уряді.
Паралельно держава значно посилила ветеранську політику, визнавши ветеранів і ветеранок однією з ключових соціальних груп після війни. Основні напрями:
- Єдиний державний реєстр ветеранів - цифрова база для доступу до пільг, послуг і програм підтримки.
- Електронне посвідчення ветерана - доступ до сервісів без паперових довідок.
- Реабілітація та медична підтримка: фізична й психологічна допомога, програми відновлення.
- Житло та соціальні гарантії: компенсації, іпотечні програми, пільги на комунальні послуги.
- Працевлаштування та освіта: перекваліфікація, гранти на бізнес, підтримка ветеранського підприємництва.
- Підтримка сімей військових і загиблих.
Ліки
З 1 липня 2025 року всі аптеки в Україні, а не тільки у лікарнях, повинні були укласти договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) у межах програми «Доступні ліки». Це означає, що отримати ліки безоплатно або з частковою доплатою можна майже в будь-якій аптеці з договором НСЗУ. В програму було додано 30+ нових активних речовин та торгових назв препаратів (зокрема комбіновані ліки), що розширює її охоплення.
Перелік препаратів станом на осінь 2025 налічує понад 700 найменувань, що робить програму ще більш доступною для пацієнтів, зазначають в НСЗУ.
Також, в Україні діє мережа мобільних аптек, спрямована на забезпечення доступу до ліків у віддалених, сільських і прифронтових територіях, де немає стаціонарних аптек. Маршрути цих аптек охоплюють понад 1 000 населених пунктів. У мобільних аптеках можна придбати як рецептурні, так і безрецептурні ліки, включаючи препарати за програмою «Доступні ліки». Фармацевти мобільних аптек також консультують пацієнтів і за потреби доставляють препарати під замовлення, що особливо важливо для людей з обмеженим доступом до медичної інфраструктури.
Виклики та критичні зауваження
Експерти відзначають, що реформи 2025 року хоча й прогресивні, але стикаються з низкою викликів:
- Обмежені фінансові ресурси через військові витрати та необхідність відбудови інфраструктури.
- Цифровий розрив серед літніх громадян, які мають труднощі з використанням електронних сервісів.
- Адміністративні потужності в умовах децентралізації потребують додаткового розвитку.
За даними Світового банку, рівень бідності та нерівності в Україні у 2025 році залишався високим, приблизно на рівні 2024 року, і значно перевищував допандемічні показники. Це означає, що попри реформи та підтримку, багато українців продовжують відчувати соціально-економічні труднощі.
Соціальні зміни 2025 року в Україні демонструють поступовий перехід від універсальних соціальних гарантій до цільової підтримки найвразливіших верств населення. Цифровізація, з одного боку, підвищує ефективність, а з іншого вимагає подолання цифрових бар'єрів. Успіх реформ залежатиме від економічного відновлення країни та здатності держави знайти баланс між соціальною справедливістю та фінансовою стабільністю у довгостроковій перспективі.
Нагадаємо, у чому краще зустріти 2026 рік.