Щороку на початку грудня у багатьох країнах світу діти чекають на тихий нічний стукіт у вікно або шелест подарунків під подушкою — це приходить Святий Миколай.
Хто такий Святий Миколай і чому українці святкують саме 6 грудня: історія традицій, суперечки та цікаві факти
13:45, 6 грудня
Культура Святий Миколай Мирлікійський — історична постать, єпископ, що жив у IV столітті в Малій Азії. Його біографія сповнена вчинків милосердя: він допомагав бідним, визволяв несправедливо засуджених, рятував мандрівників і моряків. Саме щедрість і турбота про дітей перетворили Миколая на символ доброти, а згодом — на персонажа зимових подарункових традицій.
У Київській Русі святий став одним із найулюбленіших покровителів князів, купців і простого люду. Молитви до Миколая згадуються ще в «Повісті минулих літ», а його ікони були у кожній хаті.
Коли з’явилася традиція подарунків
Західноєвропейська традиція дарувати дітям подарунки в ніч на Миколая сформувалася приблизно в X–XIII століттях. В Україні цей звичай утвердився пізніше — орієнтовно в XVII столітті, коли церковні та народні звичаї переплелися й отримали теперішню форму: діти пишуть листи Миколаю, обіцяють добре поводитися, а вранці знаходять смаколики.
Чому зараз дедалі частіше святкують 6 грудня, а не 19-го
Причина проста: це відмінність між григоріанським та юліанським календарями.У більшості країн Європи день Святого Миколая відзначають 6 грудня. В Україні ж, де церковне життя тривалий час було прив’язане до юліанського календаря, дата припадала на 19 грудня.
Після переходу Православної Церкви України на новоюліанський (фактично григоріанський) календар, святкування офіційно перенеслося на 6 грудня, тож тепер українці поступово повертаються до європейської традиції.
У радянський період влада намагалася витіснити релігійні свята. Тоді й було популяризовано фігуру Діда Мороза — зимового персонажа, який мав замінити Миколая в ролі дарувальника подарунків. Його образ сформували штучно: частково на основі слов’янських зимових духів, частково — на основі казкових героїв. Він не має християнського коріння і історичної постаті за собою. Ба більше, зараз часто згадують, що Дід Мороз негативний персонаж, чудовисько, яке могло заморозити до смерті.
І хоча в народній пам’яті Дід Мороз інколи пов’язується з міфологічними істотами чи «морозними духами», важливо відрізняти фольклор від реальної традиції. Спроба замінити Миколая була радше ідеологічним кроком, спрямованим на секуляризацію, а не справжнім продовженням давніх українських звичаїв.
Традиції за кордоном: різка, вуглик та картопля
У Європі Святий Миколай має десятки місцевих варіацій. Наприклад:
- Німеччина, Австрія, Чехія — 6 грудня Mиколай приходить з книгою добрих і поганих справ. Чемним дітям залишає солодощі, а не дуже слухняним — різочку як символ нагадування виправитися.
- Нідерланди — Sinterklaas прибуває на кораблі з Іспанії. Дітям залишають вуглик або сиру картоплину, якщо вони бешкетували.
- Польща та Словаччина — подарунки кладуть у начищені черевики або під подушку.
Ці символічні «покарання» ніколи не мали каральної мети — це радше ігровий елемент, спосіб навчити відповідальності.
Що дарують сьогодні
На Миколая не заведено дарувати дуже дорогі подарунки, скоріш це день, коли можна нагадати про дива, поговорити про добру поведінку, навчання, порадуватися смаколикам. Сучасний Святий Миколай найчастіше приносить:
- шоколадні фігурки, цукерки та пряники;
- книжки
- невеликі іграшки або корисні речі;
- листи-нагадування про добрі вчинки.
Але головне — традиція не про подарунок, а про відчуття дива, уваги та турботи.