“Суспільство думає. що ШІ заменить людину, але це агрегатор". Ректор ХНУРЕ Ігор Рубан

Про штучний інтелект, який змінює ринок праці в ІТ, про війну, яка впливає на навчання та студентів, про зростання зацікавленості до РЕБ та радіоелектроніки та перспективи Харкова говорили з ректором ХНУРЕ Ігорем Рубаном

Про абітурієнтів та студентів

Ми зустрічаємося влітку, тому розкажіть, будь ласка, спочатку про вступну кампанію 2025, про яку вже можна говорити результати. Чи успішна вона для університету, чи ні?

Ми з великим сумнівом готувалися до цієї історії, тому що не зрозуміло було, яким чином буде реалізована кампанія, як наша молоді реагує. Але на етапі здачі перших НМТ ми бачили, що є певний контингент.

Враховуючи результати першого етапу відбору в бакалаврат, ми маємо 627 конкурсних пропозицій, і це дійсно такий стабільний результат, що стосується війни. І впевнений, що ми пройдемо ще набір контрактних студентів, магістрів, достатньо впевнений і стабільно. Тому університет в рамках цього набору відчуває себе стабільно і впевнений, що ми в навчальний рік вийдемо з достатньо високим контингентом першого курсу.

Авжеж є певне зменшення, зниження контингенту, але це об'єктивні причини, і на них впливати треба з боку і спокійного стану в Харкові, але дуже багато харків'ян-студентів залишились в Харкові, вступають і готові займатися офлайн навіть, є такі певні запроси від батьків.

Які спеціальності наразі найбільш популярні серед молоді?

Що стосується університету електроніки, дійсно, це програмна інженерія, комп'ютерна наука і комп'ютерна інженерія. Там у нас постійний попит, тому що за цими напрямками є сформована галузь і є гарантоване працевлаштування, якщо дитина якісно навчається, отримує результати. І за кожним з цих напрямків у нас стоїть певний пул роботодавців цієї компанії, які працюють з нами, які занурені в освітні програми. І дитина, коли почне навчатися, вона бачить, що є певна перспектива подальшого працевлаштування і дійсно отримання і кар'єрного росту, і гарної заробітної платні. Що стосується радіотехнічних спеціальностей, це велика проблема, але я впевнений, що пройде рік-два і попит на цю спеціальність буде дуже високий, тому що галузь формується. Лише за цей рік до мене звертались представники підприємств, дайте певних фахівців. Тому ми зараз ставимо цей вектор на розвиток радіотехнічних спеціальностей, формуємо генераційну роботу, працюємо з міністерством з боку позиціювання цієї історії і працюємо з роботодавцями, щоб в Україні молодь розуміла, що ця історія надалі буде успішною для їх роботи і для розвитку держави України в тому числі.

Про перспективи, ШІ та  IT-кластер

Є думка, що через війну Харків втратив статус одного з осередків, де сформувався та існував IT-кластер. Наразі як ви відчуваєте, чи втратив Харків IT-кластер, чи це втрата назавжди, чи навпаки є потенціал для того, щоб і студенти тут розвивалися, і компанії тут розвивалися?

Є певна проблематика, але з IT-кластерами ми працюємо. IT-кластер – це велика кількість компаній. Дійсно, деякі маленькі, невеликі компанії виїхали, тому що складно було формувати бізнес, але великі компанії залишилися. І взагалі не було дня, що вони не працювали з університетом з початку війни.

Тобто університет не припиняв свою діяльність взагалі весь період війни, і наші партнери з нами залишилися, працюють з нашими освітніми програмами. Що стосується цих компаній, там вже перевага їх в тому, що є можливість працювати в режимі онлайн, і певна реєстрація, тому зараз я бачу, що вони переформатуються, але офіси всі залишились, представники компаній залишилися, і вони з нами працюють. Тому ми не втратили, є певний стагнаційний момент, але я думаю, що це історія певного часу, коли все повернеться.

Тобто після перемог України, яку ми всі чекаємо, є впевненість, що Харків залишиться одним із центрів IT-розвитку України?

Я, як ректор дійсно університету, який має провідні позиції в IT-напрямку і підготовки фахівців в IT-галузі, я впевнений, що так воно і буде, тому що для Харкова це можливість, не вкладаючи великі кошти в розвиток інфраструктури, запустити певний бізнес. Я бачу позицію голови Харківської військової адміністрації і керівника міста з боку того, що дійсно Харків позиціонується як IT-центр в майбутньому після закінчення війни.

А наскільки не війна, а новітні технології, ті ж саме ШІ, впливають на попит студентства? Тому що дуже багато говорять, що багато професій в IT, вони зникнуть, такі як тестувальники, кодувальники. Чи ви готові, враховуючи ці новітні моменти, навчати по новому студентів?

Штучний інтелект — це певний інструмент і це певний виклик. Але ми проводимо постійно коворкінги, взаємодію з IT-кампаніями, певні перемовини, бачимо їх тренд, як вони будуть формувати свою кадрову політику. Дійсно деякі фахівці можуть зникнути.

Це програмісти, які формують на низькому рівні програмування, але з'являються нові спеціальності. Це промоінженіринг, це тестувальник-аналітик, тому це певне переформатування. Тому що суспільство думає, що штучний інтелект — це якась така сутність, яка замінює людину. Ні, це агрегатор, це інструмент, який допомагає і зменшує процес рутинної певної роботи, або напрямку діяльності, і скорочує час на аналіз або прийняття рішення. Тому деякі спеціальності будуть зникати, але деякі спеціальності будуть з'являтися. Тому університет цього року бере для себе завдання зміни освітніх програм, введення нових дисциплін з боку опанування інструментів штучного інтелекту, введення не тільки нових дисциплін, а й нових курсів, і вже підготовка до дійсно нових спеціальностей.

І ми зараз з ІТ-бізнесом працюємо з боку цього переформатування. Тому я не відчуваю проблематики, це певні зміни, такі потужні зміни, але я впевнений, що вони будуть на найкраще.

Про наслідки війни, майбутнє та офлайн навчання

Як Ви оцінюєте наразі рівень якість навчання у університеті? І чи є у Вас можливість навчати студентів офлайн там, де цього потрібно? Тому що, я так розумію, є якісь лабораторні роботи, які потрібні робити все ж таки офлайн.

Університет для себе ставить завдання, дійсно, це якість навчання. І кількість відрахувань за рік навчання показує, що ми дійсно з цим працюємо.

Тобто якщо студент не має бажання навчатися, є певна проблема, ми його відраховуємо. Тому що за нами стоїть галузь, і вона дивиться і забирає наших випускників, які дійсно якісно підготовлені. Якщо ми будемо якісно готувати наших студентів, то після цього і попит на університет буде менш, і ІТ-компанії з нами перестануть працювати, тому що потрібен на ринок праці дійсно підготовлений фахівець.

Що стосується підготовки в рамках офлайн-онлайн, дійсно, людина можна підготуватися і в режимі онлайн. Але для апаратних спеціальностей ця можливість не дасть здобути якісну освіту. Тому в університеті є безпечне місце для організації занять, ми маємо певну пропускну здатність і працюємо в змішаному режимі.

Тобто лекційні курси ми проводимо в режимі онлайн, а практичні заняття за рекомендацією, і дійсно студенти приходять, ми проводимо в режимі офлайн. Що стосується ІТ-спеціальностей, дійсно, ІТ-шника можна підготувати і в режимі онлайн. Але певна комунікація і вміння працювати в команді – це той скіл, який вимагають від нас теж компанії, і це ключовий скіл роботи представника в галузі ІТ.

Це не поодинока людина, це команда, яка працює над проєктом. Тому, дійсно, і для програмних спеціальностей ми формуємо змішаний режим навчання.

Наскільки Ви вважаєте освіта ХНУРЕ є конкурентною?

Що стосується університету, університет давно вже перейшов на нову модель підготовки. Ми маємо дуже велику кількість партнерів і партнерів університетів, ми маємо подвійні дипломи, ми маємо унікальний проєкт навчання в університеті Йорка Британії, коли наші студенти навчаються дистанційно в університеті Йорка і в університеті електроніки, отримують два дипломи. Зараз магістерська програма така працює, я впевнений, що вона буде працювати подальшому. І я вдячний дійсно британському університету, тому що вони цю історію профінансували. І цей проєкт профінансований, тому що вартість навчання в університеті для британських студентів складає 17 тисяч фунтів на рік. Наші студенти навчаються безкоштовно. Тому, якщо британський університет відібрав магістерську групу і працює з нашими студентами-магістрами, значить, якість у нас достатня.

Ми готуємо на доброму якісному рівні. Що стосується студентських обмінів, взаємодії, я впевнений, що є певна проблематика в університеті, це логіка фінансування. Тому що апаратні спеціальності повинні бути з певними коштами, щоб розвивати апаратну базу, і це великі кошти.

І нам складно рівнятися на університети, які мають, дійсно, європейські університети, університети Сполучених Штатів Америки, які мають потужну лабораторну базу. Це вже питання до індустрії, яка повинна розуміти, що якщо вони не будуть інвестувати у університети, не розвивати дійсно експериментальну лабораторну базу, вони надалі не отримують якісного фахівця. Тому ми формуємо дуальний план, ми зараз формуємо з галуззю радіоелектроніки певний аспект.

Зараз є певна вже домовленість щодо розгортання деяких лабораторій. Я впевнений, що до кінця року в університеті вже будуть присутні такі, скажімо, достатньо потужні лабораторії сучасного європейського рівня.

Наскільки вдалося зберегти науковий, викладацький потенціал?

Якщо подивитись на 2022 рік, у нас було 2 захисту дисертації, якщо подивитися в цьому, можу помилитися, десь 15 захистів у університеті пройшло. Тобто наукова спільнота працює, аспіранти захищаються і кількість захищених аспірантів зростає.

Університет за час війни скорочення науково-педагогічних працівників не проводив. Практично зараз всі, тільки ті, які виїжджають по грантах, працюють, практично всі знаходяться в Україні і працюють в університеті.

А наскільки удари росіян нашкодили університету?

Таких фатальних руйнувань в університеті немає, дійсно є певне серйозне пошкодження, але певне пошкодження завдяки волонтерському напряму ми відпрацювали.

І зараз працюємо над тим, щоб по фасаду, так як ми є пам'ятником архітектури Харкова, працюємо, щоб нам в першу чергу дійсно міжнародні фонди надали допомогу по заміні вікон. Університет працює таким чином, щоб дійсно залучати певних інвесторів, щоб власні кошти трошки зберегти. Тому що університет сформував політику підтримки науково-педагогічних працівників.

У нас працюють певні КПІ, у нас працюють додаткові виплати і працюють всі роки війни. Тобто, ми вкладаємо в науковців і в педагогів, щоб вони розвивалися, щоб вони утримувалися в університеті і підвищували свій рівень. Але певна проблематика є. Я впевнений, що до кінця року ми виправимо ситуацію.

Є пошкодження поверхні, є пошкодження вікон. Фатальних таких немає

Харків завжди був студентським містом. Потім ми бачили в 2022 році відтік. Але наразі дуже багато фахівців, вони говорять, що Харків може з себе повернути статус, саме за рахунок технічних фахівців, технічних спеціальностей. Тому що для цього буде і база, і розвиток, і військова промисловість. Наскільки ви бачите потенціал Харкова і вашого університету в Харкові?

Студент повернеться в Харків, коли в Харкові будуть присутні університети, які надають якісну освіту.

Тому університет докладає сили, щоб утриматися в міжнародних рейтингах, щоб показувати. І в Харкові таких університетів достатньо багато. Я не буду рейтингувати, тому що це наші колеги і партнери, але якщо ми дивимося міжнародні рейтинги, ми отримуємо нашу позицію і постійно працюємо, щоб дійсно світова спільнота бачила і відмічала університет, який один із найкращих.

І якщо ми ці рейтинги отримуємо, якщо ми цю позицію будемо займати, то це перший елемент, який надає можливість і показує студентам, що якщо він прийде в Харків, в найкращий університет, він буде навчатися, він здобуде якісну освіту і буде просто влаштованим у успішному житті.