Українське кіно: що подивитись, - Мишоловка - ВІДЕО

3 квітня у прокат вийшов повнометражний фільм Сергія Касторних - монотрилер "Мишоловка".

«Мишоловка» — режисерський повнометражний ігровий дебют Сергія Касторних. До цього він був відомий як сценарист фільмів «Selfieparty», «Мирний 21», «Зірки за обміном», «Як там Катя?». У його режисерському доробку є документальні роботи «Війна в моїй голові» та «Народжена війною». 

Про що фільм 

Стрічка розповідає про солдата ЗСУ, який опинився в пастці власного бліндажа і намагається вижити. Діється влітку 2023 року під Кремінною. Рядовий Антон Стасюк (Юрій Кулініч) уперше опиняється в зоні бойових дій, у бліндажі, вхід у який завалений через влучання снаряда. Антон опритомнює з переламаною рукою та дрібнішими пораненнями, ув'язнений під землею на площі кілька квадратних метрів. 

Далі йдеться про боротьбу героя за життя і здоровий глузд. Антон накладає собі шину на зламану руку, безуспішно намагається відкопатися або додзвонитися до своїх та намагається налагодити побут, наскільки це можливо в тих умовах. Режисер для підтримки напруги використовує музику Хосейна Мірзаголі.

ТОП фактів про фільм:

  • Фільм знятий без жодної фінансової підтримки Держави. Таким чином автори свідомо хотіли показати, що якісне жанрове кіно в Україні може існувати і без державної підтримки.
  • Світова премʼєра відбулась на одному з найпрестижніших фестивалів А-класу в Таллінні.  Крім України прокат запланований також в Польщі, Канаді, США та інших країнах, аби нагадати, що війна в Україні ще не скінчилась. 
  • Сама історія вигадана, але сюжет побудований на реальних історіях з фронту.
  • Багато тригерів. Саме тому не буде показів для військових в прифронтових зонах. 
  • Головну роль зіграв Юрій Кулініч. Він став відомим завдяки ролі проросійського бойовика в «Поганих дорогах» Наталії Ворожбит (2020). У «Королях репу» (реж. Мирослав Латик, 2021) він так само переконливо зіграв бандита. У «Мишоловці» Кулініч руйнує аплуа лиходія. 

Кінокритик Дмитро Десятерик відзначив, що саме Кулініч рятує фільм від надмірних пафоса і фальші, коли до них вдається режисер:

Щойно починаються рефлексії і міркування вголос — фальш і непотрібний пафос просто душать кадр. «Сім’я — це єдине, за що варто жити», «Пора додому, воїне» — живі люди, ще й в екстремальних умовах справді таке кажуть? Якісь танці під жорсткий рок, штучні сльози в довгому і вкрай непереконливому монолозі, зверненому до померлого брата схожі на кепський театр.

Втім, у тих, хто працював над фільмом, інша думка, наприклад, в акторки Анни Бірзул:

Я граю роль дружини головного героя, якого напрочуд точно й талановито втілив Юрій Кулініч. Це дуже важлива робота, адже кожний глядач разом із головним героєм матиме можливість поставити собі декілька важливих питань та пошукати відповіді на них. Якщо тебе завтра не стане, що лишиться після тебе? Чи всім ти сказав за життя те, що хотів? Чи можливо завинив перед кимось? На мою думку, це як раз той самий фільм, який кожному глядачеві подарує задоволення від перегляду та гострі емоційні переживання.

А ось що каже Юрій Кулініч:

Я досі вважаю, що фільми про війну дійсно ятрять рани українців, чия психіка травмована ще три роки тому, а чиясь і 11 років тому. Я теж ставлю собі запитання, чи витримаю я дивитися цей фільм під час прем'єри і як сприйматиму його як глядач. Але я б не назвав Мишоловку фільмом про війну. Це фільм про силу духу і прагнення до життя. Про любов до своєї сім'ї. І ця любов мотивує мого героя боротися і триматися в цих жахливих умовах війни.

"Мишоловка" - кінопроєкт, який виходить в прокат за сприяння Командування Сухопутних військ ЗСУ та за підтримки Культурного Десанту. Команда проєкту наголошує на необхідності всебічної підтримки військових та ветеранів, адже через те, що вони одягнули форму та стали на захист Батьківщини, їхній професіоналізм нікуди не зник, а навпаки – лише набирав міці. Зокрема, слід зазначити, що над стрічкою працювали чинні військові та ветерани Ілля Лукін, Олексій Семенець, Євген Павлович, Роман Двойнос, Назар Грабар, Сергій Жадан, Євген Турчинов та інші.

Нагадаємо, українське кіно: що подивитися - ДОДОМУ