Українське кіно: що подивитися - ДОДОМУ

«Додому» — український драматичний фільм 2019 року, повнометражний режисерський дебют Нарімана Алієва.

Світова прем'єра стрічки відбулася 22 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона брала участь в конкурсній програмі «Особливий погляд».

Сюжет

У кримського татарина Мустафи помирає його первісток, Назім. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями.

В ролях Ахтем Сеітаблаєв, Ремзі Білялов, Віктор Жданов та інші. 

Режисер - Наріман Алієв, автори сценарію — Наріман Алієв, Марися Нікітюк.

Досягнення

• Українська прем'єра фільму відбулася 14 липня 2019 на 10-му Одеському міжнародному кінофестивалі, де він здобув Гран-прі «Золотий Дюк».
• 15-й Бухарестський кінофестиваль 2019 рік - Гран-прі за найкращий фільм
• 7-й Міжнародний Босфорський кінофестиваль 2019 рік - приз за найкращий іноземний фільм
• Кіноколо 2019 рік - найкращий повнометражний ігровий фільм, найкращий режисер (Наріман Алієв), найкращий актор (Ахтем Сеітаблаєв) 

23 серпня 2019 року Український оскарівський комітет обрав драму Нарімана Алієва «Додому» у якості національного претендента від України на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.

Займає 59-60-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Цікаві факти 

1. У фільмі немає музичного супроводу: дія стірчки відбувається навколо сім’ї, у якій загинула близька людина. У мусульманських традиціях під час трауру музика забороняється. За допомогою цього прийому Наріман Алієв не тільки хотів досягти ефекту камерності, а й ставив перед собою мету «зберегти якусь автентичність атмосфери».

2. Ахтем Сеітаблаєв спочатку був запрошений на другорядну роль. Але після прочитання сценарію захотів пройти кастинг на головну роль Мустафи.

Я прочитав сценарій і вирішив спробувати себе на роль батька. «Додому» — це, з одного боку, локальна історія патріархальної татарської сім’ї, яка в той же час є глобальною і буде зрозуміла кожній людині в будь-якій точці світу.

Ахтем зізнався, що сюжет фільму нагадав йому відносини з його власним батьком.

І тому, що це кримські татари, і тому, що це повернення до себе, до відносин між рідними людьми і повернення не тільки в географічну точку під назвою „Крим“, а й до тих фундаментальних цінностей, які об’єднують нас як людей, — додав Сеітаблаєв.

3. Кримськотатарська мова вперше пролунала на Канському фестивалі. Фільм майже повністю знятий кримськотатарською мовою. Вона звучить не тільки у вигляді діалогів головних героїв, а й розкриває тему кримських татар в сучасній Україні.

Критика

Серед позитивних відгуків - критики відзначили реалістичність у зображенні життя українців та кримських татар. Крім того, захоплення багатьох кінокритиків викликала вдала акторська гра головних героїв фільму — Ахтема Сеітаблаєва (Мустафа, батько загиблого) та Ремзі Білялова (Алім, брат загиблого). Також кінокритики відзначили що фільм став важливим нагадуванням про війну в Україні і окупації частини її території. 

Також кримська історія з незручною чесністю відображає брак залученості країни до бойових дій на Сході: з моргу герої прямують через сонячний центр Києва, де війни взагалі не існує. Хоча у наступній сцені чуємо з телевізора про переповнені морги та загиблих добровольців, але звучить це в особливому просторі, де війна стала частиною існування – у квартирі Назіма, де він мешкав з Олесею, що також брала участь у бойових діях. Мустафа вимикає телевізор – його історія також не про війну. Вона про повернення, - написав у 2019 році критик Лук’ян Галкін.

Нагадаємо, українське кіно: що подивитись, - ЧУЖА МОЛИТВА