Харківський літературний музей: минуле і сучасне

У самому центрі Харкова за кілька кварталів від будинку облдержадміністрації на вулиці Фрунзе (якій бажано було б повернути стару назву Технологічної) є старовинний особняк, який користується увагою у публіки, для якої Харків – не тільки індустріальний гігант, але і культурний центр. У ньому з 1988 року працює Харківський літературний музей.

Ідея створити літературний музей у Харкові виникла у письменницької братії на початку 1930-х років, коли Харкову пощастило бути центром українського культурного відродження, вважаючи на його тодішній столичний статус.

Місце для музею тоді обрали у будинку письменників ім. Василя Еллана-Блакитного на Сумській, 11. Будинок і зараз є, проте про його бурхливу історію (за столичних часів там знаходились редакції газет «Вісті ВУЦВК» під редакцією самого Василя Еллана-Блакитного, «Селянська правда» (редактор керівник Спілки селянських письменників «Плуг» Сергій Пилипенко), «Пролетар, а також Всеукраїнська спілка пролетарських письменників (ВУСПП) під керівництвом Івана Кулика). Сьогодні ніщо не нагадує. Після згортання українізації 1932 року і масових арештів письменників від ідеї відмовились. Харків перестав бути столицею УСРР, а пролетарям, які виробляли танки і літаки для перемоги світової революції, літературний музей був ні до чого. Навіщо? Згадувати якесь «розстріляне Відродження» української літератури? Це ж буржуазний націоналізм. А «поціновувачами» літератури 20-30-х років стали слідчі ҐПУ-НКВД.

До ідеї створення літературного музею повернулись вже тоді, коли здавалось непорушний моноліт комуністичної влади дав тріщину і в Україні залунали імена здавалось би навік забутих українських письменників. Для багатьох харків’ян було відкриттям, що переважна більшість їх пов’язана з Харковом, тобто пам’ятати про них харків’янам варто, якщо вони вважають себе харків’янами.

Отже 1988 року літературний музей у Харкові запрацював. Через два роки, під час бурхливо-мітингового відродження України, співробітники музею представили експозицію «Українська голгофа», присвячену саме письменникам «розстріляного Відродження».

Незважаючи на те, що харків’яни при нагоді і просто так полюбляють по козиряти, що Харків – освітній центр України, багато хто з них навіть не підозрюють про існування літературного музею, не кажучи вже про цілу армію студентів, серед яких багато хто повинен знати про музей за профільною спеціальністю – істориків, філологів, філософів, культурологів. Про це йшлося на вчорашньому представленні літературного музею в клубі-книгарні «Є», яке провели його співробітниці Тетяна Трофименко (заступник директора музею з наукової роботи) і Ольга Черемська. До речі, Ольга Черемська – представниця родини знаних культурних діячів Слобідчини, пройшла навчання для працівників українських музеїв у Нідерландах і принесла звідки нові форми музейної роботи, насамперед інтерактивні із залученням цифрових технологій. Нічого дивного – надворі ХХІ століття. Так, музей можна назвати дітищем ХХІ століття, бо його модернове оформлення (тобто сучасне обличчя) з’явилося протягом 2006-2011 років зусиллями співробітників і художників Катерини Ткаченко, Анни Соколової та Павла Роженка.

Власне музей охоплює весь період літературної історії Харківщини, починаючи від Харківського колегіуму і Григорія Сковороди до сучасних літературних здобутків. Тобто в музеї оселилися біографії письменників і літературні сюжети, які хвилюють не одне покоління читачів. Крім того, музей проводить роботу, яка викличе здивування у тих, хто звик бачити лише експонати. Літературний музей дав дорогу легендарному нині літературному угрупуванню «Червона фіра» (Ростислав Мельників, Сергій Жадан, Ігор Пилипчук), з якого починалась модерна українська література, знаному театру «Арабески». Саме у музеї вони розпочали свою діяльність.

Зараз музей плідно працює з дітьми. До послуг малих харків’ян мистецькі гуртки і студії з рукоділля, народні ігри і святкування на дворі музею. Втім, гуртки відкриті і для дорослих. Крім цього, проводяться інтерактивні екскурсії і навіть квести (пошукові ігри) за сюжетами з історії української літератури та з етнографії і навіть співочі гуртки. Як вам пошуки у музеї захованих послань, які письменники-дисиденти передавали з таборів на волю? Або відтворення портрету письменника 1920-х років? Крім запропонованих музейниками заходів підтримуються мистецькі ініціативи молоді.

Тобто енергії і фантазії у співробітників літмузею вистачає. Не вистачає банального – часу і грошей. Це біда всіх закладів культури, які виховують того громадянина, який створює матеріальні блага, на яких розкошує не надто освічена і не надто толерантна публіка.

«Гроші потрібно на все – зробити сайт музею (який зараз розробляється), віддрукувати афіші, зробити ремонт» - каже Тетяна Трофименко. Багато задач музей вирішує за допомогою волонтерів з числа студентів педагогічного університету ім. Сковороди – з керівництвом університету налагоджені міцні зв’язки. Допомагають з дизайном студенти академії архітектури і дизайну. А інші виші якось відсторонились, навіть університет ім. Каразіна. На зустрічі оприлюднено дикий факт: студенти ІІ курсу українського відділення філологічного факультету навіть не знають про існування літературного музею! Хоча співробітники на рівні керівництва вишу запрошують студентів на екскурсії і роблять електронну розсилку про нові виставки і екскурсії. Тетяна Трофименко навела ще такий факт – викладачка одного з вишів за вживання студентами матюків відправила їх до музею з вимогою викласти після відвідування враження про його експозицію. Переважна більшість студентів тоді почуло про існування літ музею. «Музей студентам сподобався, - розповідає Тетяна Трофименко. – багато хто пообіцяв більше матюкатися, щоб частіше відправляли в музей і надалі. Але ж це не вихід».

Чомусь університет ім.. Сковороди може надати пари для лекцій співробітникам музею (їм завжди є що сказати і показати), а університет ім.. Каразіна на це не йде. Можливо тому зараз в Україні широко відомі письменники і літературознавці Сергій Жадан, Сашко Ушкалов, Ростислав Мельників, Леонід Ушкалов – вихідці і викладачі саме університету ім. Сковороди. А чим похвастає університет Каразіна? Сумцов, Багалій, Потебня, подружжя Єфименків, Шевельов – це в минулому. А зараз?

Ольга Черемська проілюструвала розповідь про музей слайдами і роздала присутнім матеріали з історії і сьогодення цього потрібного культурного осередку Харкова.

Ольга Черемська коментує слайшоу з мистецьких заходів музею

Дискусія розігралась не на жарт

На дискусії знайшовся час і для віршів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Мероприятие 19 октября собрало руководителей Государственной службы по труду из всех регионов страны, а также представителей работодателей, профсоюзов и правоохранительных органов. Заседание прошло под руководством главы Гоструда Романа Чернеги. Центральными вопросами обсуждения стали легализация труда и детенизация заработной платы. Заместитель главы ХОГА Михаил Черняк рассказал о работе, проводимой в области в сфере легализации труда и детенизации зарабо...
Общество
Это набор из 25 самых необходимых для новорожденных детей вещей. В частности, это одежда, подгузники, одеяла, полотенце, матрас, детские крем и мыло, ножницы, салфетки, пеленки, термометры. Правительственная инициатива для поддержки семей с детьми была введена с 1 сентября.  «Пакет» - это дополнительная помощь от государства родителям новорожденных, в котором есть самые необходимые для малыша вещи. Пакет получает каждая семья, в которой рождается ребенок....
Общество
Перевозчики расклеили в харьковских маршрутках предупреждения о повышении цен. Подорожание проезда в Харькове ожидается с 22 октября. Как сообщили на предприятии «Транс-сервис», стоимость будет подниматься во всех маршрутках Харькова. «Цена на проезд повышается из-за подорожания топлива и автозапчастей», - отметили в пресс-службе предприятия. Со следующей недели проезд подорожает в маршрутках №304, №262, №147, №224, №261, №276, №275. Также подорожает проез...
Общество
В Харькове активисты работают над «пристройством» четырехлапых друзей. Друзей не нужно покупать – так считает редакция 057. Мы подготовили для вас подборку котят и щенков на любой вкус, которые бесплатно скрасят «осеннее» настроение. Сейчас они находятся у волонтеров и зоозащитников, но очень хотят найти семью и получить вашу заботу. Рыжие братья Трое умных и ласковых «парней» оказались в опасности и надеются на лучшую жизнь. Сейчас за ними присматривает х...
Общество
Движение транспорта по пр. Московскому, на участке от пл. Конституции до Харьковской набережной, будет запрещено с 20 октября по 31 декабря. Как сообщили в Департаменте инфраструктуры, это связано с реконструкцией проспекта.   Объехать закрытый участок можно будет по прилегающим улицам. На время работ будет организовано двустороннее движение в пер. Слесарном, на участке от пр. Московского до ул. Короленко. Автобусы будут объезжать закрытый участок следующи...
Общество
62-летняя харьковчанка уверена, что она уже 16 лет болеет из-за опасных выбросов коксового завода. Харьковская активистка Елена Решетько проживает в полутора километрах от коксового завода. «Я заболела бронхиальной астмой в 42 года, это было в 2002 году. Завод выбрасывает такие опасные вещества как: аммиак, диоксин, синильную кислоту. Коксохим был построен в 1931 году, а 1952 истек срок эксплуатации коксовых батарей, но завод до сих пор работает», - отмеча...
Происшествия
Патрульные обратили внимание на подозрительного парня, гулявшего по Московскому проспекту вечером. О военнослужащем с коноплей сообщили в одном из харьковских пабликов. Информацию подтвердили в пресс-службе патрульной полиции Харькова. 19 октября на Московском проспекте полицейские обратили внимание на парня. Они подошли к нему и попросили документы. Парень предоставил военный билет. На вопрос, есть ли у него запрещенные вещества, ответил, что есть конопля...
Общество
В областном военкоме рассказали, почему харьковским призывникам стоит самостоятельно обратиться в комиссариат и зачем молодых парней «отлавливают» на улице. Осенний призыв на строковую службу на Харьковщине начался еще 1 октября 2018 году. В этом году, по указу Президента, он продлится до конца декабря. Скандал о видео в соцсетях 18 октября в соцсетях появилось видео, на котором якобы сотрудники одного из районных военкоматов Харькова насильно удерживают м...
Общество
20 и 21 октября в Харькове можно посетить психбольницу, танцы на пилоне, Хэллоуин в парке Горького и встретиться с Комаровым. Где погулять в Харькове: мы знаем, как с пользой и удовольствием провести оставшиеся теплые деньки этой осени.   20 октября, суббота С 11 утра харьковчане соберутся, чтобы послушать увлекательные истории от Макса Розенфельда. Историк расскажет об архитектуре города, его мифах и идеальных мирах. Экскурсия рассчитана на 3 часа. Желаю...