Танці на гробах

Зверніть увагу: ті, хто заперечує факт Голодомору в Україні, зазвичай виглядають досить вгодованими. Народна мудрість

Щороку навесні, у перші вихідні після Великодня ми сідаємо до машини та їдемо до рідного Очакова – вклонитися могилам, покласти традиційну пожертву та пом'янути маму, дідів та бабів у звичайний для українського півдня спосіб – випити-закусити, пригостити людей, зайти до сусідів-знайомих, пом'янути їх і так далі. Західняків часто шокує подібна практика, але у наших краях вона побутує з давніх давен (якщо вірити Геродоту).

Цей день не є державним святом. Але на всіх дорогах, що проходять поблизу цвинтарів, стоять пости ДАІ та допомагають машинам і потокам пішоходів з віночками розминутися. Причому, це, мабуть, один з небагатьох днів, коли вони дійсно ДОПОМАГАЮТЬ.

Примітно, що ввечері, коли люди вертаються додому, даішників на дорогах вже нема. Хоч більшість водіїв, звісно, їде випивши – адже гріх не підняти чарку за упокій. Міліція це знає, але на дороги не виходить. Чому? – завжди питаємо ми в себе. Адже ставши на узбіччі наряд може за кілька годин виконати місячний план по хабарах.

Значить є щось сильніше за здирництво на дорогах, сильніше за гроші і владу. І ми знаємо що це. Це - Смерть. Перед її обличчям всі ми одразу стаємо рівними – незалежно від наявності мандатів чи погонів.

І саме тому щойно на обрії з'являється ця шановна пані з косою, навіть міліціонер стає людиною, хай би навіть на один день. Бо у кожного є рідні могилки і кожен розуміє, що його місце буде поруч.

Але.

Роки два тому ми вимушені були піти з шоу Шустера, коли товста депутатка-комуністка взялася на всі заставки переконувати, що Голодомору насправді не було. Пішли, бо не мали іншого виходу.

А що було робити? Дати по морді? Жінці? Сперечатися? Доводити? Кому, комуністці чи Шустеру? Слова огрядної комуністки в одну мить усіх нас – і гостей, і ведучих, і навіть глядачів з іншого боку екрану – поставили в ситуацію поза межами людського.

І тут вірної поведінки просто не існує. Хіба що вимкнути телевізор або вийти зі студії – просто щоб залишитися людиною.

Однак згадане шоу здається просто-таки старою-доброю передачею "Добраніч діти" у порівнянні з торішньою інформаційною компанією з приводу відкриття у Києві меморіалу на честь Голодомору. Подібного паскудства нам ніколи ані чути, ані читати не доводилося – однак без сумніву іще доведеться, бо цього року пам'ятна дата припадає на президентську компанію.

Отож, тримайтеся! Зараз ми з вами знову почуємо про витрату мільйонів гривень на меморіал, тоді коли їх можна було роздати людям, а також про те, що у сучасної України є більш важливі справи, ніж Голодомор.

Однак перед тим, як політики і журналісти знову затанцюють на гробах та кістках наших предків, хочеться упередити вакханалію блюзнірства.

Згадайте: на Гробки до померлих предків поспішають усі – вчителі, міністри, бізнесмени, програмісти, члени різних партій, ліві та праві, інтелектуали та білявки. Бо перед Смертю усі однакові. Везуть з собою паски, крашанки, ковбаси, горілку, вино – хто що має.

Десять років тому, пам'ятаємо, меню було скромнішим - приходили зі шматком хліба та куснем сала, а іноді навіть без цього - посидять біля могилки та вертаються додому. Як би там не скаржилися на наш теперішній рівень життя, а тепер на цвинтарях, слава Богу, такого вже не зустрінеш.

Проте чи мали люди досхочу їжі, чи ні – а своїх мертвих поминали завжди.

А тут вмикаєш радіо і чуєш, що депутат від Партії регіонів говорить: "У селі поставили хрест жертвам Голодомору, а поруч свинарник розвалений стоїть, так на свинарник грошей не знайшлося, а на хрест – будь ласка!"

Слово честі, ми спершу подумали, що причулося. Ну не може людина такого сказати! Але ні. Не причулося, все на повному серйозі. І головне – поруч сидить журналіст, і не дасть йому по пиці, а підтакує.

І захотілося нам сказати: "Нешановний пане депутате! Мабуть, у ваших діда з бабою стоїть на могилі хрест? То чом би вам його не продати і не збудувати собі сарай чи то свинарник?"

В чому різниця? В тому, що хрест жертвам Голодомору – фактично нічий. Що під ним немає конкретних кісток чи то закріплених імен. А якщо нічий, виходить, що можна блюзнірствувати?

Люди добрі, що ж це діється? Нам же всім помирати рано чи пізно! Нашим дітям та онукам – теж, як це не сумно. І що, на місці нашого останнього спочинку стоятиме свинарник Партії регіонів?

Могилу нашого прадіда в Бессарабії розорили більшовики, а кам'яну плиту використали – щоправда не на свинарник, а на пам'ятник героям революції серед центральної площі. Знайомий почерк.

Однак коли б у подібній риториці вправлялися виключно українофобські сили, це було б більш-менш зрозумілим. Але наш брат-українець теж частенько приєднується до цієї вакханалії. І що найстрашніше – не просто українець, а журналіст, "інтелектуал". Він пише чи то сам, чи то повторюючи за кимсь: "Ющенко голодоморить". Не будемо проводити наївні паралелі – наприклад, що зробили б з єврейським журналістом, якби він вжив словосполучення "Шарон голокостить", тут все зрозуміло.

Ющенко – не Шарон. Але хіба нелюбов до Ющенка дозволяє топтати пам'ять про мільйони загиблих? Ми теж незадоволені президентом, хоч і голосували за нього. Нам теж не подобається мистецьке рішення меморіалу, який споруджено на Дніпровських схилах.

Але ж треба розрізняти, де закінчуються претензії до Віктора Андрійовича, а починаються володіння Смерті, Пам'яті та Вічності.

Меморіал – це не монумент Туркменбаші, це пам'ятник мільйонам людей, яких комуністи скинули у спільні ями, багатьох ще живими, і зарівняли, щоб знищити навіть слід. У них не залишилося нащадків.

Немає кому завезти їм пасочку з крашанкою та випити за упокій на могилці, бо й могилок теж нема. То у якої паскуди повернувся язик кепкувати з цього приводу?

Люди, зупиніться, якщо ви люди! Міліціонери можуть на один день стати людьми, а журналісти – ні?

Колись римляни розважалися, вбиваючи першохристиян – катували, цькували звірами, морили голодом. Тих, хто загинув за віру Христову, тепер називають великомучениками та святими.

Мільйони наших предків було закатовано у найстрашніший спосіб – голодом. Чи це було за віру, чи за щось інше - нам належить іще розібратися. І якщо вже не святість – то принаймні повага, хіба не заслуговують на неї ці мученики?

Розуміємо, що в Україні живе чимало людей, для яких загиблі у 33-му не були предками ані за кров'ю ані за культурою. Людей, чиїми предками були кати, убивці, охоронці, диригенти та виконавці Голодомору. Або – ті, що приїхали на Полтавщину, Слобожанщину, Подніпров'я та оселилися у спустошених селах, у порожніх вибілених хатах попід квітучими вишнями.

Звісно, онуки не можуть відповідати за злочини дідів. Звісно, тепер вони є громадянами України з усіма правами, зокрема й правом голосу. Звісно, їм тяжко визначитися у цій складній ситуації.

Але давайте згадаємо, що предки сучасних американців теж платили по долару за індіанський скальп та дарували тубільцям ковдри, заражені віспою, і це не є секретом. Однак нащадки змогли подолати в собі комплекс убивці – не проклинають загиблих індіанців, не твердять, що ті стали жертвою неврожаю та природних катаклізмів, а також не зауважують "задля справедливості", що від віспи гинули також ковбої та представники інших національностей. Ні.

Цивілізовані нащадки давніх убивць віддають належне народам, які населяли Америку і навіть відзначають спеціальне свято – День подяки, коли їдять національні страви підкорених та знищених племен та дякують їм за те, що навчили колись білих окупантів жити й виживати на новому континенті.

Може, це видасться наївним, але іншого варіанту не існує. Що зробиш – не розробиш. Час не повернеш і помста неможлива. А отже для тих, хто не відчуває свого зв'язку з Україною, але живе у ній, День пам'яті жертв Голодомору має стати Днем подяки.

Не ваша воля була вбивати. Та якщо не маєте причин вибачатися - хоч подякуйте загиблим. За метрові чорноземи, що вони вам за собою лишили, за вишні-черешні, за криниці, млини та олійні. Випийте чарочку за світлу пам'ять невинноубієнних, пом'яніть їх пиріжком чи свічкою, як робили на цій землі споконвіку.

Ми у своєму житті голодували кілька разів – на щастя виключно з медичною метою. Проте трошки уявляємо, як воно, без їжі. Тому пропонуємо усім, хто збирається писати про Голодомор, спробувати не їсти хоч би добу. За цей час в голові просвітлиться, і ви просто-таки не впізнаєте своїх думок.

Ну а тим, хто все-таки наважиться блюзнірствувати щодо пам'яті про мільйони українців, які прийняли найстрашнішою смерть з усіх можливих – тим скажемо: "Ми, Брати Капранови, від щирого серця бажаємо, щоб усі ваші рідні загинули від голоду, щоб ви бачили все це і не могли нічого зробити. А після цього вже – кепкуйте та насміхайтеся на всі заставки.

Тоді вже буде можна."

Брати Капранови

pravda.com.ua
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Харьковчанин попросил городские власти установить светофор на пересечении пр. Московского, улиц Полевой и Тарасовской. Соответствующую петицию №3812 зарегистрировал харьковчанин Игорь Курило. "Перекрёсток проезжают более 10 000 тысяч автомобилей каждый день, постоянно возникают аварийные ситуации как с участием пешеходов, так и автомобилистов. Каждый день, на этом участке происходят аварии, так как пять дорог сходятся в одном месте", - написал автор петици...
Происшествия
Полицейские задержали 45-летнего жителя Мерефы, подозреваемого в преступлении. 18 сентября в Харьковском районе области обнаружили труп мужчины с многочисленными гематомами на лице. Об этом сообщили в пресс-службе ГУ НП в Харьковской области. Установлено, что подозреваемый и погибший выпивале, а затем поссорились. Подозреваемый два раза ударил кулаком в лицо и коленом в голову своего знакомого. От полученных травм 56-летний мужчина скончался через 2 дня. С...
Общество
22 сентября в харьковской подземке запустили состав с фотографиями погибших бойцов. Поезд будет курсировать ежедневно по Салтовской линии. 22 сентября его запустили в 15.30 от станции метро "Академика Барабашова" в сторону "Героев Труда". Волонтеры в течение 9 месяцев собирали фотографии погибших бойцов, которые защищали нашу страну на востоке Украины. По их словам, в вагоне не будет рекламы. Там будут только фотографии воинов и упоминания о "горячих точка...
Происшествия
Полицеские получили сообщение о минировании в кафе по улице Лермонтовской. Сотрудники полиции осмотрели 1670 кв. м. помещения и прилегающей территории, эвакуировали 750 граждан. Об этом сообщили в пресс-службе патрульной полиции Харькова. Полицеские ничего не обнаружили на территории кафе. Информация внесена в журнал единого учета заявлений и сообщений Киевского отдела полиции. Сейчас решается вопрос о квалификации инцидента по Уголовному кодексу Украины....
Происшествия
ДТП с общественным транспортом произошло недалеко от станции метро "Гагарина". Авария произошла 22 сентября около 10.00 на улице Вернадского. Об этом сообщили в пресс-службе патрульной полиции Харькова. На дороге столкнулись троллейбус №6 и автомобиль ВАЗ 2172. В результате ДТП никто не пострадал. У "легковушки" повреждена передняя левая часть, троллейбус получил вмятину впереди справа. Собранный материал об аварии патрульные передадут в отделение розыска...
Происшествия
Авария случилась на пр. Независимости, 1. 21 сентября, около 12:50, водитель автомобиля Toyota не справился с управлением и влетел в дерево. Об этом сообщили в пресс-службе патрульной полиции Харькова. Автомобиль получил механические повреждения. В результате ДТП никто не пострадал. Водитель от оформлeння ДТП полицeйскими отказался. Читайте также: в Харькове не поделили дорогу два автомобиля, один человек в больнице.
главная тема недели
В пятницу, 21 сентября, Верховная Рада Украины приняла к рассмотрению законопроект о государственном бюджете на 2019 год. Согласно регламенту Рады, до 1 октября текущего года народные депутаты будут подавать свои предложения к документу, и до 15 октября их рассмотрит главный комитет. Верховная Рада должна утвердить в первом чтении проект госбюджета до 20 октября. Споры вокруг основополагающего экономического документа страны традиционно бывают бурными, а в...
Общество
Синоптики прогнозируют похолодание. 22 сентября в Харькове днем ожидается дождь. Ночью температура воздуха будет составлять от 12 до 17 градусов, а днем - от 15 до 22. 23 сентября синоптики тоже прогнозируют мелкий дождь. Ночью столбики будут показывать от 5 до 10 тепла, а днем - от 15 до 20. Во вторник харьковчан снова ожидает дождь. Читайте также: Где погулять в Харькове. Как провести выходные 22 и 23 сентября.
Общество
Движение транспорта по пр. Любови Малой - на участке от Григоровского шоссе до ул. Культкомовской - будет ограничено с 9:00 до 21:00 22 сентября. В Департаменте инфраструктуры сообщили, что на этом участке проводится капитальный ремонт проспекта. Для объезда закрытого участка будет организовано двустороннее движение по полосе встречного направления. В это время будет запрещено движение троллейбусов по пр. Ново-Баварскому, ул. Китаенко, пр. Любови Малой до...