Лесь Сердюк: харків'янин у Києві

Свого часу він був одним з найбільш знаменитих українських акторів у СРСР. Його залюбки знімали і в Росії (де він зіграв останню роль у кіно) і навіть у Таджикістані.

Мова про Леся Сердюка, талановитого сина талановитого батька, харків’янина, про якого Харків і не згадує.

Він народився на Покрову, 14 жовтня 1940 року у родині тодішнього керівника театру імені Тараса Шевченка Олександра Сердюка. Як відомо, Сердюка-старшого до мистецтва покликав сам Лесь Курбас, на честь якого Олександр назвав сина.

Олександр Сердюк разом з Іваном Мар’яненком фактично врятували театр від закриття після розправи над Курбасом.

Проте повернемось до Леся Сердюка. У вісім років він вже на сцені Харкова. 1961 року він закінчив Харківський театральний інститут. Само собою, пішов працювати до театру Шевченка, проте після того, як батька зняли з посади художнього керівника театру, Леся відправили аж до Риги, де він працював у ТЮГу, щоправда лише рік (до 1965 року). 1966 року він повернувся до Києва, до Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, а у 1970 році перейшов у кіно до складу акторів Київської державної кіностудії імені О. Довженка.

Лесь Сердюк дебютував у кіно в 1965 році в ідеологічній трагедії «Загибель ескадри» режисера Володимира Довганя (1965). Всього Сердюк знявся в понад 90 фільмах і по популярності «переплюнув» батька, який починав епоху українського звукового кіно. Специфічна «козацька» зовнішність зіграла свою роль – Леся Сердюка запрошували на характерні ролі то князів (князь Святослав Київський у «Легенді про княгиню Ольгу» Юрія Іллєнка (1983)), то козаків («Козаки йдуть» (1991), «Гетьманський скарб» (1993), «Мамай» (2003)).

1996 року йому нарешті присвоїли звання "Народний артист України", хоча всім і так було ясно, що Сердюк відробив його ще задовго до офіційного нагородження.

Остання робота, в якому глядачі могли бачити Леся Сердюка — фільм «Тарас Бульба» російського режисера Володимира Бортка, у стрічці якого Сердюк зіграв козака Товкача. Причому тут вийшов дивний збіг – свою першу роль у кіно Лесь Сердюк зіграв у фільмі за сценарієм культового радянського драматурга Олександра Корнійчука, а останню – у картині, де режисером був прийомний син Корнійчука Володимир Бортко.

Крім акторства, Лесь Олександрович викладав акторську майстерність у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Колеги згадують, що Лесь Сердюк був веселим і дотепним, полюбляв жартувати над колегами. Навіть в останні дні життя, коли актор був серйозно хворий на рак, він не полишав жартів та розіграшів. Лесь Олександрович помер у Києві у травні минулого, 2010 року, працюючи над образом в театрі ім. Івана Франка.

Хай земля йому буде пухом…