«Коропфест» відгримів

Тернопілля дуже багате на пам’ятки природи та всього, що пов’язане з діяльністю людей протягом тисячоліть. Дністровський каньйон, який є природнім південним кордоном Тернопільщини, взагалі є згустком різноманітних цікавинок, знайомитися з якими можна все життя.

Тобто, в Тернопіллі є що показати, і є кому показати. Щороку до Дністровського каньйону приїздять десятки тисяч туристів практично зі всієї Європи. Проте знайомство з каньйоном та з іншими чудовими куточками області в туристів обмежується лише сплавами Дністром та паломництвом до Зарваниці та Почаєва.

З метою збільшення інтересу до Опілля, група ентузіастів з Тернопільського територіального відділення Асоціації міст України (ТРВ АМУ) започаткували 2008 року фестиваль кулінарного мистецтва «Коропфест», місце проведення якого в містечку Коропець Монастириського району.

Площа перед столітнім палацом австрійського графа Бодені в Коропці, що розкинувся на стрімких дністровських кручах майже в серці Дністровського каньйону, перетворилася на галасливий людський мурашник. Над палацом лунала музика, в одному місці площі господині у вишиванках пропонували смажених коропів або юшку з рибою, в іншому школярі змагалися у стрільбі з малокаліберної зброї, в іншому чоловіки підкидали гирю. На мальовничий дністрянський берег вчетверте прийшов популярний кулінарний фестиваль «Коропфест».

Координатор проектів ТРВ АМУ Сергій Хлєбас, один з «батьків» фестивалю на березі Дністра, розповів, що «Коропфест» започатковано спеціально для того, щоб громада Коропця відродилася і почала активно діяти. Бо наслідок будь-якого популярного фестивалю – приплив туристів і фактичне перезавантаження громади невеликого міста або села. Якщо все зробити правильно.

Бо Коропець не оминули всеукраїнські проблеми. Завод закрився, фактично роботи в Коропці нема, що стало причиною масового від’їзду жителів. Хто подався до міст, хто за кордон.

- Це як подивитись, - каже Сергій Хлєбас. – Коропець розташований в Дністровському каньйоні, де літом сплавляються сотні туристів зі всієї України. Зробити їм добрі умови перебування – їжу, ночівлю, показати місцевий колорит, і відбою від туристів не буде цілий рік.

За три роки, які пройшли з часу проведення першого фестивалю, «Коропфест» набув друзів навіть за межами України. Вже минулого року організатори жартували, що можна підвищувати статус «Коропфесту» до міжнародного, бо серед гостей фестивалю були поляки.

Ще один штрих до «Коропфесту» - ще кілька років нікому невідомий фестиваль у Коропці минулого року увійшов до десятки кращих кулінарних фестивалів України, точніше зайняв четверте місце в країні.

Головна родзинка фестивалю, яка вже стала легендою – понад сотня рецептів приготування коропів. На нинішньому «Коропфесті» сотня не сотня, проте кілька десятків було.

Фантазії коропецьких господинь варта дивування. Хто коли-небудь їв вареники з рибою і грибами? Або ще більше – торт з рибою? Або короп з медом? А короп з ізюмом і горіхами? А квашений у бочках короп? Тут тільки від перерахування всього цього пустиш слину. А на фестивалі це все було!

Для демонстрації кулінарних шедеврів (а вони дійсно такими є) пішло понад сотню коропів.

Фестиваль включав в себе виставку приготованих коропів, дегустацію, продаж найкращих зразків, традиційний аукціон (найдорожчий короп цього року «пішов» за 62 гривні) і спортивні змагання – віджимання гирі та армреслінг. Приз – здоровенні фаршировані коропи.

Свої кулінарні здобутки презентували місцеві господині і навіть колишній кок з військового корабля.

Крім цього – концертна програма і виставка-продаж вишиванок і виробів народних майстрів від керамічного посуду до дерев’яних іграшок, характерних для Опілля і сусіднього Покуття.

У рамках фестивалю «Коропфест-2011» пройшов ще круглий стіл «Туристична привабливість Тернопільського регіону», у числі учасників якого були співробітники управління з питань культури і туризму Тернопільської облдержадміністрації, керівництво Монастириської райдержадміністрації, представники туристичних організацій Тернопілля і журналісти. Само місце проведення круглого столу визначило коло проблеми, що обговорювалася – розвиток місцевого туризму на прикладі Монастириського району.

Присутні визначили, що туристичний потенціал району є дуже великий, а привабливість завдяки насамперед Дністровському каньйону є чудовою не лише для українців. В районі народилися видатні діячі культури і науки, зокрема один з найвизначніших етнографів України Володимир Гнатюк і економіст світового рівня Богдан Гаврилишин. Є музеї, що несуть в собі велику освітню роль, проводяться 2 фестивалі – фестиваль кулінарного мистецтва «Коропфест» і фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» у Монастириську.

Стримує розвиток туризму відсутність інфраструктури, зокрема доріг відповідного рівня, закладів громадського харчування і слабкий інтерес сільських громад до розвитку туристичної галузі.

Зараз на території району розгортається мережа приватних садиб, які пропонують туристам харчування, відпочинок і навіть культурну програму. Хазяїн такої садиби Петро Садівський, відомий в районі музикант і громадський діяч, поділився досвідом в організації подібного бізнесу.

Голова Монастириської райадміністрації Іван Білик пообіцяв взятися за ремонт доріг, а також допомагати транспортом для шкільних екскурсій до каньйону і музеїв.