"Вівальді", "Яндекс" та "завислий" путін: як Україна борониться проти ворогів

Сили оборони звільнили ще три населені пункти на Донеччині та повернули понад 100 км² території.

У межах четвертого етапу операції «Вівальді» Сили оборони України звільнили від російських військ Зелену Долину, Липове й Колодязі на Донеччині.

Українські військові повернули під контроль ще 101 км² території, а втрати противника за цей етап становили близько 3 тисяч військових. Про це повідомив командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький.

Зірвали російський наступ на Донбасі

За словами Білецького, операція почалася з ліквідації російської інфільтрації, але згодом переросла в масштабний наступ. Українські військові не дали противнику обійти Слов’янсько-Краматорську агломерацію з флангів і перерізати трасу Харків — Слов’янськ.

"Ми не дали противнику обійти Слов’янсько-Краматорську агломерацію з флангів і затиснути її в кліщі, а також захистили трасу Харків — Слов’янськ. Противник не зміг перерізати ключову логістичну артерію нашого угруповання на Донбасі. Ми зірвали наступ угруповання "Запад" і змусили його перекинути частину підрозділів 1-ї танкової армії, що послабило тиск на Куп’янськ-Вузловий", — заявив Білецький, командир Третього армійського корпусу.

Операція «Вівальді»

Операція тривала понад чотири місяці — з травня до жовтня 2026 року — на півночі Донеччини, на Лиманському напрямку. Її проводив Третій армійський корпус під командуванням Андрія Білецького.

Загалом за час операції Сили оборони повернули під повний контроль України 16 населених пунктів і звільнили 277 км² території. За даними Білецького, втрати російської армії становлять близько 8 тисяч військових.

Українські атаки вивели з ладу половину дата-центрів «Яндекса»

росіяни втратили доступ до популярних сервісів. Українські атаки пошкодили три з шести дата-центрів російської технологічної компанії «Яндекс». Через перебої користувачі зіткнулися з проблемами в роботі електронної пошти, платіжних сервісів, таксі, сайтів знайомств і систем керування домофонами. Про це пише Financial Times. 

За даними видання, два дата-центри повністю виведені з ладу, а в третьому пошкоджено кілька модулів. На відновлення інфраструктури можуть знадобитися місяці.

Перебої вплинули не лише на сервіси «Яндекса», а й на тисячі компаній, які користуються його інфраструктурою. Проблеми виникли, зокрема, з «Яндекс Pay», робочими файлами та сервісами доставки їжі. Збої також зафіксували в Казахстані, Узбекистані й Білорусі.

У москві деякі мешканці не могли відкрити шлагбауми у дворах через несправність систем, пов’язаних із сервісами компанії. У «Яндексі» заявили, що кошти користувачів платіжного сервісу перебувають у безпеці.

«Яндекс», який починав як пошукова система у 1997 році, став одним із ключових гравців російського ІТ-ринку. Водночас концентрація цифрових послуг в одній екосистемі створює ризики для компаній і користувачів у разі масштабних збоїв.

Україна заявила, що удари є відповіддю на російські атаки по українських дата-центрах. У Мінцифри рф пообіцяли посилити захист таких об’єктів.

Літак путіна "завіс" у повітрі

Літак російського диктатора Володимира Путіна після повернення з Туркменістану не зміг одразу приземлитися в Москві й був перенаправлений до Санкт-Петербурга. 

8 жовтня кілька літаків спецзагону «Росія», який перевозить вище керівництво РФ, кружляли над Підмосков’ям. Серед них були два президентські Іл-96-300ПУ.

Можливою причиною стали обмеження на роботу московських аеропортів, запроваджені близько 15:40. Повністю їх скасували лише через кілька годин.

Тим часом у Москві та області повідомляли про атаки дронів і роботу російської ППО. У столичних аеропортах затримували та скасовували сотні рейсів.

Сили оборони уразили об’єкти виробництва ракетного палива, базу «Іскандерів» і місця запуску дронів

Сили оборони України завдали серії ударів по військових і логістичних об’єктах російської армії. Серед уражених цілей — підприємства, пов’язані з виробництвом ракетного палива, ремонтна база комплексу «Іскандер-М», склади боєприпасів і пального, пункти управління та місця запуску ударних безпілотників. Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Зокрема українські військові уразили об’єкт Науково-дослідного інституту стартових комплексів імені Барміна в Нижегородській області РФ, а також Центр ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет.

У районі селища Редкіно Тверської області уражено дослідний завод, який виготовляє компоненти пального для крилатих ракет Х-55 і Х-101. Також у районі Кудепсти Краснодарського краю уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1».

Нафтова станція

Сили оборони повторно уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Вона забезпечує приймання, зберігання та змішування нафти й задіяна в забезпеченні потреб російської армії.

У Генштабі також підтвердили знищення 7 жовтня чотирьох резервуарів на цій станції та масштабну пожежу. Збитки від повторного удару уточнюють.

Склади, пункти управління та місця запуску дронів

Протягом тижня українські військові завдавали ударів по військових об’єктах у Росії та на тимчасово окупованих територіях України.

У районі Донецька уражено місце зберігання, підготовки та запуску ударних БпЛА, а також командно-спостережний пункт російського підрозділу. У Курській області РФ уражено ремонтну базу пускових установок і транспортно-заряджальних машин комплексу «Іскандер-М», а в Брянській області — радіолокаційну станцію та станцію радіоелектронної боротьби.

Під удари також потрапили склади боєприпасів, пального й матеріально-технічних засобів, ремонтно-відновлювальна база та місця зосередження російських військових.

У Генштабі зазначили, що ураження місць запуску ударних безпілотників має зменшити спроможність РФ атакувати цивільну інфраструктуру України.

Нагадаємо, погана прикмета: московити загубили під Лиманом мощі Дмитра Донського, який повинен був допомогти зупинити наступ ЗСУ