Скандальний Цивільний кодекс Стефанчука: голова парламенту приїхав в Харків консультуватися щодо змін до нього

На Харківщині стартував Х міжнародний юридичний форум

Це один із провідних правничих заходів України, який об’єднує представників органів державної влади, юридичної науки, суддів, адвокатів, міжнародні організації, юридичний бізнес, громадянськість і заклади вищої освіти України й закордонних країн. Саме на розсуд правників Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук представив редакцію Цивільного кодексу, який викликав численні протести й наразі проходить етап змін. 

Ми будемо їздити по найкращих правничих школах. Ми почали з Харкова. Далі у нас буде поїздка по всіх правничих школах України для того, щоб обговорити ці речі. Потім, з мішком пропозицій, ми приїжджаємо в парламент, обговорюємо, розуміємо, що ми можемо, що ми не можемо. Робимо останнє обговорення, тоді ми будемо визначати строки, коли цей законопроєкт буде готуватися до винесення в зал. Поки триває відкрита, чесна робота і парламентський діалог, який ми тут сьогодні започаткували, заявив Стефанчук. 

Чому проєкт Цивільного кодексу викликав численні протести?

У травні країною пройшли численні протести, картонкові пікети проти прийняття Цивільного кодексу в першому читанні.

Понад 80 громадських організацій заявили, що окремі норми можуть обмежити права людини, свободу слова, роботу медіа та суперечать європейським стандартам.

Найбільше критики викликали кілька положень.

• «Доброзвичайність». Це поняття згадується більш ніж у 40 статтях. Критики вважають його надто розмитим і таким, що дозволяє судам суб’єктивно трактувати поведінку людей.
• Визначення шлюбу. Проєкт визначає шлюб лише як союз чоловіка та жінки, а фактичні сімейні відносини — лише між особами протилежної статі. Правозахисники вважають це дискримінаційним. Також забороняє усиновлення дітей одностатевими парами.
• Розлучення. Проєкт повертає обмеження на розірвання шлюбу під час вагітності та протягом року після народження дитини, а також вводить строк на примирення. На думку критиків, це може ускладнити вихід із токсичних або насильницьких стосунків.
• Свобода слова та “аморальність”. Журналісти побоюються тиску на медіа через норми про захист репутації. Також критикують розмиті формулювання про «аморальну поведінку» та «інші розлади». 
• Поняття «панування». Юристи вважають нову категорію занадто нечіткою. На їхню думку, це може створити правову невизначеність у майнових, сімейних та корпоративних спорах і дати простір для суб’єктивних рішень судів.

Позиція Стефанчука

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі в Харкові розповів про консультації щодо нового Цивільного кодексу, його структуру, підготовку до другого читання та положення щодо компенсації шкоди, завданої Україні внаслідок війни. За словами Стефанчука, консультації щодо проєкту тривають із фахівцями, представниками громадського сектору та юристами.

Стефанчук зазначив, що новий Цивільний кодекс матиме нову логіку та структуру. За його словами, документ має забезпечити правове регулювання життя країни після війни, однак відповідні напрацювання потрібно реалізувати вже зараз.

«Для нас пріоритет — якість. Коли за результатами цих всіх спілкувань, комунікацій, ми зрозуміємо, що ми вийшли на найвищий рівень якості, який зараз допустимо, і ми будемо тоді готувати його до другого читання. Поки ми займаємося тим, що ми спілкуємося, роз'яснюємо ті чи інші положення, руйнуємо міфи, яких багато. Просимо допомогти нам у формулюванні тих чи інших положень — як від громадського сектору, так і від фахівців у різних сферах, для того, щоб вони стали складовими нового Цивільного кодексу», — сказав Стефанчук.

При цьому Стефанчук не став детально зупинятися на найбільш суперечливих питаннях, а лише зазначив, що з медіаюристами у них йде окрема робота, й залишилося оговорити лише декілька правок. 

При цьому голова Верховної Ради наголосив, що окремий блок кодексу роботи стосується шкоди, завданої Україні внаслідок війни. Вперше до Цивільного кодексу планують запровадити положення про так званий військовий делікт — шкоду, завдану агресором у результаті війни.

Паралельно парламент працює над похідним законодавством, пов'язаним із компенсацією. Стефанчук зазначив, що для цього необхідно створити відповідний компенсаторний механізм. За його словами, Україна також працює з парламентами інших країн, щоб вони ратифікували відповідні положення та забезпечили сприйняття цих норм іншими державами.

Як зазначив Стефанчук, одним із джерел коштів для компенсації мають стати заморожені російські активи. Він наголосив на необхідності правового механізму, який дозволить зафіксувати всю шкоду, завдану Україні. Окремо він зазначив, що значний обсяг такої шкоди завдано Харкову, Києву та іншим містам.

За словами голови Верховної Ради, має бути створений єдиний прозорий компенсаторний механізм для України.

Обговорення проходило в атмосфері панування тез голови Верховної Ради, й широкий загал, зокрема учасники протестів до зали не були запрошені. 

Конкретних дедлайнів щодо завершення роботи над проєктом, за словами голови Верховної Ради, наразі немає. До другого читання його готуватимуть після завершення консультацій та досягнення необхідного рівня якості.