
Верховна Рада звільнила Руслана Кравченка з посади генпрокурора. Хто його замінить?

Верховна Рада України підтримала надала згоду на звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.
За відповідне рішення проголосували 317 народних депутатів. Проти та тих, хто утримався, не було. Ще 23 парламентарі не взяли участі в голосуванні. Про це стало відомо під час засідання Верховної Ради.

Сам Кравченко на засіданні очікувано не був, бо на доби раніше виїхав за кордон. Але він звернувся до депутатів через соцмережі та закликав депутатів ухвалювати рішення самостійно та не піддаватися політичному чи медійному тиску.
Кравченко єдиний Генпрокурор, хто не побоявся шаленого політичного та медійного тиску і вручив керівнику НАБУ цілком обґрунтовану підозру, чітко пересвідчившись, що для неї зібрано достатню доказову базу. Єдине, про що я жалкую, це те, що під тиском Президента, не підписав підозру значно раніше. Щоправда, як ми вчора почули від керівника САП, вони тепер «очікують реакції» Президента на факт такої підозри… До речі, дуже показово, написав про себе Кравченко в третій особі.
Експрокурор також заявив, що під час роботи на посаді не погоджувався на, як він стверджує, «безпідставні» або політично вмотивовані кримінальні провадження НАБУ і САП щодо народних депутатів.
Окремо Кравченко висловився щодо конфлікту з антикорупційними органами. Він заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та ще одній особі, яку пов’язав із керівництвом САП. Кравченко заявив, що Кривонос підробив документи, щоб отримати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, а також міг використовувати фіктивне усиновлення для ухилення від відповідальності. Йдеться про події, які могли статися 15 років тому.
Підозри
Підозри, про які говорить Кравченко, в НАБУ вже назвали новим жанром - "телеграм-підозри".
У НАБУ ці заяви спростували. Там заявили, що Кривоносу офіційно жодної підозри не вручали, а дії Кравченка назвали частиною системної атаки на незалежність антикорупційних органів. В Офісі Генпрокурора також після того, як Кравченко покинув країну, заявили, що підозри антикорупціонерам не виписували

В НАБУ та САП наголошують, що дії Кравченко - тиск на них, через операцію "Карфаген".
"Карфаген" - операція яка знищила Генпрокурора
Операція «Карфаген» стала одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань вересня 2026 року. НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, отримувала гроші від незаконних кол-центрів за «кришування» їхньої роботи.
Організацію, за даними слідства, очолив керівник одного з підрозділів Офісу генпрокурора Сергій Кропива. У схемі могли брати участь працівники прокуратури та наближені особи. Понад 20 млн грн, за версією НАБУ, витратили на нерухомість, коштовності й інше майно, ще мільйони оформлювали на третіх осіб.
Кропиву ВАКС взяв під варту із заставою 120 млн грн. Загалом у справі п’ятеро підозрюваних.
Скандал мав наслідки для генпрокурора Руслана Кравченка. Він подав заяву на звільнення після зустрічі із Зеленським. У медіа також з’явилися припущення про його можливий зв’язок зі справою. Сам Кравченко це заперечував та записав звернення, в якому заявив, що вся операція "Карфаген" була здійснена, щоб завадити йому вручити підозри керівникам НАБУ та САП.
На момент оприлюднення звернення Кравченко вже виїхав за кордон разом з дружиною, а в соцмережах заявив, що перебуває у закордонному відрядженні для виступу в ПАРЄ. В ПАРЄ цю інформацію не підтвердили. Де наразі знаходиться Кравченко невідомо.
Що далі?
Остаточне рішення про звільнення Генпрокурора ухвалює президент України. Сумніватися, що він погодиться з депутатами не приходиться адже раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Кравченко має залишити посаду генерального прокурора. Після цього глава держави відсторонив його від виконання обов’язків. Але це було зроблено так, що ексгенпрокурор встиг здійснити атаку на НАБУ та САП та виїхати за кордон. Навіть за оголошення йому підозри притягнути його до реальної відповідальності вкрай важко.
Щодо нового Генпрокурора, то в кулуарах говорять, що наразі навіть немає персони, яка могла б навіть взяти на себе виконання обов'язків. Громадськість закликає парламентаріїв та Президента провести відкритий конкурс на посаду.
Коментарі